Справа № 296/3737/25
2/296/2035/25
"22" серпня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Січкарчук Я.О.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,
09.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини та в обгрунтування позовних вимог зазначає, що з травня 2022 року з відповідачем проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
В подальшому у сторін народилася спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наразі сторони не проживають разом. Дитина перебуває на утриманні позивача.
Між сторонами на момент подання заяви не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини. Так, на позивача лягає тяжкий тягар утримання дитини, придбання одягу, їжі, ліків, вітамінів, товарів для дозвілля, розвитку, літній відпочинок та ін.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум.
Такий рівень позивач одна не зможе забезпечити дитині, тому батько, який є здоровим та працездатним може сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, зазначає, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має в разі розірвання шлюбу.
Наразі позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не має особистого доходу і перебуває на утриманні своїх родичів.
Доглядаючи за дитиною позивач не має можливості займатися підробітками, весь час зайнята доглядом за дитиною. Крім того, позивач військова та перебуває у декретній відпустці, у зв'язку з цим їй заборонено законом мати будь які підробітки, тому наразі потребує матеріальної допомоги батька дитини.
Відповідач має особистий дохід, тому вважає, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та на її утримання.
Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача аліменти на утримання жінки, з якою проживає дитина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з моменту подання позову до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 14.05.2025 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.17).
09.06.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.21-24).
Зазначає, що вважає позовну вимогу в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання жінки ОСОБА_1 необгрунтованою і в її задоволені необхідно відмовити, оскільки дійсно між сторонами були стосунки, внаслідок яких народився син ОСОБА_3 .
Після народження сина стосунки між сторонами припинилися.
Між сторонами шлюб не укладався і сторони ніколи не проживали однією сім'єю як чоловік та дружина, не вели спільного господарства, був відсутній спільний бюджет, відсутнє проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї, і сторони не були пов'язані спільним побутом.
Лише інколи відповідач приїздив на адресу проживання позивача для того щоб перевідати сина, на утримання якого відповідач регулярно на рахунок позивача перераховував кошти.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивача разом з відповідачем.
Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем протягом 2024-2025 років коштів на рахунок позивача самі по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
При ухвалені рішення у частинні стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 просить врахувати ті обставини, що є інвалідом 2 групи і є особою з інвалідністю внаслідок війни.
Також зазначає, що не працездатний та отримує пенсію по інвалідності, тому вважає, що може сплачувати такий розмір аліментів на утримання дитини.
Просить відмовити повністю ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання жінки, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років.
13.06.2025 позивач подала відповідь на відзив (а.с.81-82).
Зазначає, що позивач не має на меті доводити факт проживання чи не проживання однією сім'єю. Позивач ставить вимогу стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання, оскільки з нею проживає та на її утриманні перебуває спільна дитина віком до 3-х років.
У судове засідання позивач не з'явилася, згідно поданої через канцелярію суду заяви просить розглядати справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.85).
Відповідач у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає частково (а.с.84).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.02.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.5).
Дитина сторін проживає з позивачем, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади (а.с.6, 7).
Відповідно до копії довідки НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №08/559 від 08.04.2025 року позивачу надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.9).
Як вбачається з довідки про доходи №3998 9299 1835 5924, яка видана пенсіонеру ОСОБА_2 , він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію по інвалідності. Сума пенсії за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 складає 220 861 грн 30 коп (а.с.30).
Згідно наданих відповідачем копій квитанцій ним здійснювалися перекази на утримання дитини (а.с.31-74).
Відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Суд, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також з урахуванням потреб малолітньої дитини та дружини, яка здійснюючи догляд за малолітньою дитиною не в змозі самостійно забезпечувати себе матеріально, враховуючи часткове визнання позову відповідачем приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліментів на утримання позивача у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
При цьому слід зазначити, що термін сплати аліментів на утримання позивачки є короткочасним, а саме з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років, а тому сплата аліментів у визначеному судом розмірі не може суттєво впливати на матеріальний стан відповідача.
Також суд роз'яснює, що сторони не позбавлені права звернутись до суду з позовом про зміну розміру аліментів у разі зміни їх матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я, в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (ст.192 СК України).
Керуючись ст.ст.180-184 СК України, ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 09.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання жінки, з якою проживає дитина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 09.04.2025 до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2
Відповідач:
ОСОБА_2 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_1
Головуючий суддя Н. М. Анциборенко