Справа № 159/6660/25
Провадження № 2/159/2141/25
23 вересня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), від імені якої діє представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), про втрату права користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про втрату права користування житловим приміщенням.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З позовної заяви видно, що вона підписана представником позивача - ОСОБА_2. На підтвердження своїх повноважень остання додає ордер від 12.09.2025, отже представник позивача є адвокатом.
Однак, в позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості представника позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Крім того, не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі у тому числі у представника, який підписав позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У ч. ч.1 ст. 242 ЦК України зазначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Водночас позивач у позовній заяві зазначає відповідачем неповнолітнього ОСОБА_5 , який відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України не має цивільної процесуальної дієздатності у цій категорії справ, однак законного представника неповнолітнього позивач не зазначає.
Крім цього, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно вимог ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, станом на день звернення з даним позовом, складає - 1211,20 грн.
Позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру:
-визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 ;
-визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 ;
-визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .
У зв'язку з вищевикладеним позивач звертаючись з позовною заявою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн (1211,20 грн х 3).
Однак, позивач додав документ, який свідчать про сплату судового збору лише в сумі 1211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн (3633,60 грн - 1211,20 грн).
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам зазначеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки заяви шляхом подання її до суду в новій редакції без недоліків зазначених у цій ухвалі та надати докази сплати судового збору у зазначеному вище розщмірі.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294, 318 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Попередити позивача, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) та оскарженню не підлягає.
СуддяР. Я. Смалюх