Справа № 607/2631/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/231/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
19 вересня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/231/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року задоволено клопотання клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області, погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час за місцем реєстрації підозрюваного, а саме за адресою по АДРЕСА_1 у період доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв.
Посилається на те, що надані органом досудового розслідування докази не доводять обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 10.09.2025, у зв'язку з чим підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою.
Вказує на те, що слідчий суддя, всупереч вимогам ст.178 та ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не оцінив повно, всебічно та об'єктивно надані сторонами докази, що підтверджують або спростовують обґрунтованість підозри.
Зазначає, що прийняте слідчим суддею рішення про наявність вагомих доказів щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого злочину є помилковим і безпідставним, а застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - необґрунтованим.
Посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки: зареєстрований за адресою в с. Бедевля, проживає в цивільному шлюбі, виховує малолітніх дітей (у тому числі спільну доньку, якій немає року, та ще двох малолітніх синів), утримує родину та не знайомий із потерпілими, свідками чи експертами.
Вважає, що твердження слідства про ризики перешкоджання кримінальному провадженню чи продовження злочинної діяльності є надуманими, не підтверджені доказами та не відповідають особі підозрюваного.
Обґрунтовує вимоги тим, що органом досудового розслідування не доведено, що інкриміновані злочини були вчинені із застосуванням насильства чи з використанням лікарського засобу «Цикломед», не наведено підтвердження небезпечності цього засобу у поєднанні з алкоголем або його впливу на потерпілих. У разі наявності хоча б одного ризику вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - домашній арешт у нічний час за місцем його реєстрації.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів у ній викладених та прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні N? 12022210000000073 від 22.04.2022, що виділене з кримінального провадження N? 12021216040000642 від 21.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України. 10.12.2021 у межах кримінального провадження N? 12021216040000642 від 21.04.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
20.12.2021 постановою слідчого підозрюваний оголошений у державний та міжнародний розшук.
14.02.2022 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підозрюваному ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
22.04.2022 постановою прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури матеріали кримінального провадження N? 12021216040000642 від 21.04.2021 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виділені у кримінальне провадження N? 12022210000000073 від 22.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
22.04.2022 постановою слідчого досудове розслідування у кримінальному провадженні N? 12022210000000073 від 22.04.2022 зупинене.
10.09.2025 02 год. 35 хв. підозрюваний ОСОБА_7 затриманий на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.02.2022.
10.09.2025 постановою слідчого досудове розслідування у кримінальному провадженні N? 12022210000000073 від 22.04.2022 відновлене.
10.09.2025 у межах кримінального провадження N? 12022210000000073 від 22.04.2022 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
Перевіряючи висновок слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, колегія суддів вважає його вірним, оскільки його зроблено на підставі ретельної перевірки та аналізу доказів, які долучено до клопотання, зокрема: заяви ОСОБА_9 від 21.04.2021; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.06.2021; протоколів пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2021, 07.10.2021, 06.11.2021 та довідки до них; заяви ОСОБА_10 від 30.08.2021; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 07.10.2021; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 07.10.2021; протоколу огляду предмета від 12.10.2021, 16.10.2021, 26.10.2021, 20.11.2021; заяви ОСОБА_12 від 06.11.2021; протоколу допиту потерпілого Магдія ІЯ. Від 06.11.2021; листа ТОВ «Подоржник Тернопіль» N? 406 від 19.10.2021; листа Харківської медичної академії післядипломної освіти N? 01-10/1969 від 26.10.2021; протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.10.2021, 19.10.2021, 22.10.2021, 25.10.2021.
При цьому колегія суддів враховує те, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Твердження захисника про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, слідчим суддею вірно визнано доведеним те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що зумовлено його підозрою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, крім того, ОСОБА_7 07.11.2021 остаточно виїхав з території України через пункт перетину «Бачівськ» в Російську Федерацію; ризик впливу підозрюваним ОСОБА_7 на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільким згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом, тому з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб, тоді як підозрюваний обізнаний про особи потерпілих та свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу, підозрюваний особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь; ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з метою особистого збагачення та отримання незаконного доходу, оскільки, ОСОБА_13 раніше судимий, не працевлаштований та не має офіційного доходу, а відтак з метою особистого збагачення може вчиняти нові кримінальні правопорушення, пов?язані з посяганням на власність.
Слідча суддя у відповідності до вимог КПК України врахувала характер вчинення кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та прийшла до висновку, що застосування до ОСОБА_14 більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, з огляду на те, що прокурор в повному обсязі довів обставини, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, обумовлені суспільною необхідністю, є пропорційними та обґрунтованими щодо обмеження конституційних прав і свобод підозрюваного.
Перевіряючи доводи апелянта про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування, колегія суддів їх відхиляє, оскільки такий ризик вже настав в зв'язку з ухиленням підозрюваного від органу досудового розслідування, оголошенням у державний та міжнародний розшук та полишенням території України, а факт наявності у підозрюваного постійного місця проживання не виключає об'єктивної можливості його ухилення від слідства після оголошення підозри у вчиненні тяжкого злочину.
Оцінюючи посилання апелянта на відсутність ризику впливу на свідків, колегія суддів зазначає, що недокументування такого впливу на момент розгляду клопотання не виключає його можливості у подальшому. Характер вчиненого кримінального правопорушення - розбійний напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров'я особи, шляхом доведення останньої до безпорадного стану та втрати свідомості - свідчить про можливість тиску на свідків з метою уникнення відповідальності або спотворення доказової бази. З огляду на це, ризик впливу на свідків є актуальним і не може бути усунутий жодним із пом'якшуючих запобіжних заходів оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не можуть бути нівельовані застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи захисту щодо відсутності у клопотанні доказів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів звертає увагу, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані про ухилення ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, а також про ризик незаконного впливу на потерпілих. Ці обставини підтверджуються не лише оголошенням його у державний та міжнародний розшук, але й тим, що ОСОБА_7 покинув територію України через пункт перетину «Бачівськ» та виїхав в Російську Федерацію. показаннями потерпілих та матеріалами службового розслідування, які були ретельно перевірені слідчим суддею.
Твердження захисника про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання (зареєстрований за адресою в с. Бедевля), проживає в цивільному шлюбі, виховує малолітніх дітей (у тому числі спільну доньку, якій немає року, та ще двох малолітніх синів), утримує родину та не знайомий із потерпілими, свідками чи експертами не є достатнім стримуючим фактором для забепечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню ризику переховування від слідства та суду, також враховуючи те, що відповідно до інформації поданої заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_7 07.11.2021 остаточно виїхав з території України через пункт перетину «Бачівськ» в Російську Федерацію.
Отже, підстав для скасування оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_7 немає, в зв'язку з чим в задоволенні поданої захисником підозрюваного апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді