Справа № 607/17557/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/226/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - застосування запобіжних заходів
19 вересня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
його захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/226/25 за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.09.2025 року про відмову у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області, погодженого прокурором Тернопільської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Заборонено підозрюваному ОСОБА_7 у період з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло за місцем проживання (за виключенням випадків повітряної тривоги, для прямування в укриття та перебування в ньому). Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України. Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язків визначено до 23 год. 59 хв. 23.10.2025. Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Мотивує скаргу тим, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків та недопущення спроб переховування, впливу на свідків чи знищення доказів.
Зазначає, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість покарання (від 7 до 12 років позбавлення волі) та розмір завданих збитків, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у тому числі перетнути державний кордон, використовуючи паспорт для виїзду за кордон.
Вказує, що підозрюваний зареєстрований за однією адресою, а фактично проживає за іншою, має закордонний паспорт, що підтверджує ризик його ухилення від правосуддя.
Посилається на п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до яких існують ризики:переховування від органів досудового розслідування та суду;незаконного впливу на свідків ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ), які ще не допитані в суді і можуть змінити показання;знищення, сховання чи спотворення документів, важливих для кримінального провадження, зокрема пов'язаних із діяльністю ТОВ «БУДІНТЕХ».
Вважає, що інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (особисте зобов'язання, порука, застава, домашній арешт), не зможе належним чином усунути зазначені ризики, враховуючи тяжкість інкримінованих злочинів, обсяг підозри та те, що злочини вчинені у період воєнного стану щодо бюджетних коштів.
Посилається на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, який дозволяє застосовувати тримання під вартою до раніше несудимої особи, якщо злочин передбачає покарання понад п'ять років позбавлення волі, що відповідає санкції інкримінованих статей (ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України).
Зазначає, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та суспільного інтересу, пов'язаного із захистом бюджетних коштів, призначених для дитячих навчальних закладів, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не порушує презумпцію невинуватості.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які щодо задоволення апеляційної скарги заперечили, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з клопотання та доданих донього матеріалів слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025212060000001 від 03.01.2025, серед іншого, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
25 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, та ч. 1 ст. 366 КК України, тобто видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувавши щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено лише наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, проте, не доведено обставин, визначених п. 3 цієї статті, а також врахував усі дані про особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, позитивну характеристику за місцем проживання, стан здоров'я, відсутність переконливих доказів неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу й недоведення прокурором достатніх підстав для втручання у його право на свободу, тому відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України дійшов висновку про достатність застосування до нього домашнього арешту як такого, що забезпечить виконання процесуальних обов'язків та запобіжить ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком слідчого судді та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги оскільки вважає що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, який хоч і підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину,однак є раніше несудимою особою, пенсійного віку, його роль у злочині, якому підозрюється не є визначальною.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні обставин, які б давали змогу застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки прокурор не довів що лише виключний запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та виконання покладених на нього обов'язків, тому приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 вересня 2025 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді