Справа №333/9784/24
Провадження №1-кп/333/474/25
Іменем України
22 вересня2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; в період часу з 27.06.2024 по 17.08.2024 мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , який не є особою щодо якої згідно з ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше притягався до кримінальної відповідальності:
- 21.02.2022 Мелітопольським РУП ГУНП в Запорізькій області за ч. 1 ст. 259 КК України, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості 28.01.2022 скеровано до Мелітопольського місьрайонного суду Запаорізької області, рішення по справі не прийнято,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст.14 п.п.6, 11 ч.2 ст. 115 КК України,
В провадженні судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.1 ст.14 п.п.6, 11 ч.2 ст. 115 КК України.
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотанням про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення.
Як пояснював прокурор, застосувати більш м'який запобіжний захід неможливо, оскільки ОСОБА_6 , неодноразово судимий, обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, що може свідчити про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність та він може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя.
Обвинувачений та захисник не заперечували проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання прокурор посилається наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_6 :
- переховуватись від суду;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
Відповідно до ст.12 КК України, інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 п.п.6, 11 ч.2 ст.115 КК України є особливо тяжкими злочинами, санкція яких передбачає до довічного позбавлення волі.
Отже, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений ОСОБА_6 під час дії на території України воєнного стану, може виїхати за межі території України з метою створення перешкод судовому розгляду кримінального провадження.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції обвинуваченого ОСОБА_6 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом, котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 буде саме тримання під вартою.
З огляду на викладене, під час розгляду заявленого клопотання, судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується прокурором тим, що на даний час, свідки по даному кримінальному провадженню, яким відомі обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів, не допитані судом.
Розглянувши доводи прокурора в цій частині, суд дійшов висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у випадку застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній з метою уникнення від кримінальної відповідальності може здійснювати тиск на свідків по даному кримінальному провадженню, яких ще не допитано в ході розгляду цієї кримінальної справи.
Розглянувши ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що ОСОБА_6 , з огляду на проросійські погляди, зафіксовані у провадженні, перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може продовжити виконувати завдання від представника іноземної держави - держави-агресора рф з метою проведення підривної діяльності проти України.
Також при вирішенні питання про доцільність продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: особистість обвинуваченого, його майновий стан, соціальні зв'язки.
Отже, враховуючи дані про особистість обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв'язків та постійного місце проживання, в т.ч. постійного місця роботи, інших джерел доходів, водночас має зв'язки з представником держави-агресора рф, суд дійшов висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів в умовах воєнного стану, суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки під судового розгляду більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним вище ризикам. У суду є певні переконання, що ризики зазначені прокурором є очевидним та таким, що можуть справдитися із великим ступенем вірогідності.
Доцільність продовження строку тримання під вартою, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Обвинувачення особи у скоєнні особливо тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки підстави, на яких було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на даний час не змінились.
Керуючись ст.ст. 27, 331, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 20.11.2025 (включно).
2. Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
4. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3