Справа №333/3546/25
Провадження №1-кс/333/3076/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, яка полягає у невиконанні вимог ст.ст.55, 220 КПК України, а також не проведенні експертиз відеозапису у кримінальному провадженні №4202508000000003 від 15.01.2025 року, -
10.09.2025 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, яка полягає у невиконанні вимог ст.ст.55, 220 КПК України, а також не проведенні експертиз відеозапису у кримінальному провадженні №4202508000000003 від 15.01.2025 року. В скарзі скаржник зазначає. що слідчий ТУ ДБР не виконав вимоги ст.ст. 55, 220 КПК України, не провів експертизу відеозапису.
Особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 , за місцем утримання - в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)» у судове засідання через відеоконференцзв'язок не з'явився. За повідомленням представника адміністрації установи ОСОБА_3 відмовився приймати участь у судовому засіданні.
Представник ТУ ДБР у м.Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ч.3 ст.306 КПК України та строків розгляду таких скарг, суд вбачає за можливе у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті за відсутності скаржника та суб'єкта оскарження.
До суду були надані матеріали кримінального провадження №42025080000000003 від 15.01.2025 року.
Дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження №42025080000000003 від 15.01.2025 року, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_4 від 07.04.2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 відмовлено в частині визнання потерпілим по кримінальному провадженню №42025080000000003 від 15.01.2025 року та допиті в цьому статусі,.
Відповідно ст.50 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Частина 5 ст.55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Положення статті 55 КПК України визначають поняття потерпілого в кримінальному провадженні, визначають його ознаки, причинно-наслідковий зв'язок виникнення прав та обов'язків в особи на присвоєння такого статусу та обставини за яких в особи виникає таке право.
Отже, поняття потерпілого визначено в КПК України чітко - потерпілий це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Конституцією України передбачено обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права та свободи кожної людини. У зв'язку з цим важливого значення набуває точне й однакове застосування судами норм кримінально-процесуального законодавства, якими визначено права потерпілих від злочинів.
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_4 , відмовляючи в задоволені клопотання ОСОБА_3 про залучення його в якості потерпілого, в постанові від 07.04.2025 року про часткову відмову у задоволенні клопотання визначив мотиви, за яких ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування не може з об'єктивних причин бути залучений як потерпілий. Також слідчий вказав, що в ході досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, що ОСОБА_3 завдано будь-якої шкоди.
Згідно зі ст. 60 КПК України заявником у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Слідчим суддею встановлено, що згідно з матеріалами досудового розслідування ОСОБА_3 має статус заявника. При цьому доводи ОСОБА_3 про наявність у нього процесуального статусу потерпілого, без документального підтвердження, не свідчить про надання останньому такого статусу в розумінні ч. 2 ст. 55 КПК України.
КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим в разі неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально правової характеристики кримінального правопорушення, у разі відсутності шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву.
На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, встановлюється наявність події та складу кримінального і правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Крім того, аналіз змісту ч. 5 ст. 55 КПК України свідчить про те, що під час досудового розслідування саме слідчий або прокурор повноважні вирішувати питання, пов'язані з визнанням особи потерпілою або відмовою в такому визнанні.
Відповідно до вимог ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином, чинний КПК України не надає права слідчому судді перебирати на себе повноваження слідчого приймати замість останніх осіб будь-які процесуальні рішення, віднесені виключно до компетенції уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Ухвалення слідчим суддею рішення, яким було б зобов'язано слідчого вчинити конкретну дію, вказувало б на втручання в процесуальні повноваження слідчого, про що зазначено також у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 522/7836/21 від 01.12.2022 року.
Щодо вимоги скарги в частині не проведення експертизи відеозапису суд позбавлений можливість надати їй правову оцінку, адже з аналізу матеріалів кримінального провадження №42025080000000003 від 15.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 із відповідним клопотанням до слідчого не звертався.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, яка полягає у невиконанні вимог ст.ст.55, 220 КПК України, а також не проведенні експертиз відеозапису у кримінальному провадженні №4202508000000003 від 15.01.2025 року, - відмовити повністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1