Справа № 308/11625/23
1-кс/308/5626/25
22 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород, клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42023072160000014, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Тячів, Тячівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42023072160000014, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у якому просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023072160000014 від 23.03.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Встановлено, що на початку лютого 2023 року ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою матеріального збагачення за рахунок відчуження земельних ділянок, належних територіальній громаді смт. Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області, розробив протиправний план незаконного придбання права на об'єкти нерухомого майна на підставі підроблених документів. Для вказаних цілей, ОСОБА_6 залучив як виконавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Переслідуючи кінцеву мету такої протиправної діяльності - заволодіння грошовими коштами за рахунок продажу таких земельних ділянок, а як спосіб її досягнення - придбання права власності на об'єкти нерухомості (земельні ділянки), шляхом обману, з наступним перепродажем їх та оберненням виручених грошей на свою та співучасників користь, ОСОБА_6 , як організатор, для реалізації своїх намірів опрацював злочинний план для досягнення кінцевої мети та за участі ОСОБА_4 вчинили умисні дії, спрямовані на досягнення визначеної мети, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_6 , у невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місце, перебуваючи на території Рахівського району, Закарпатської області, будучи обізнаним про місце розташування земельних ділянок, які на праві приватної власності ні за ким не зареєстровані, а саме на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», Рахівського району, знаючи також їх реальну вартість, комерційну привабливість, оскільки вказана полонина являється популярною між громадянами України зоною відпочинку, розробив протиправний, умисний план спрямований на досягнення кінцевої злочинної мети, а саме реєстрації таких прав власності шляхом вчинення реєстраційних дій у державних реєстраторів, за місцем проживання ОСОБА_4 , на якого виготовлявся підроблений Державний акт на право приватної власності на землю ЗК 013522, виданий 15.09.2000, видавник Ясінянська селищна рада Рахівського району.
У невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше 21.02.2023, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групи осіб, під приводом виготовлення документів для набуття права власності на земельні ділянки, у невстановленому місці отримав (виготовив) бланк державного акту на право приватної власності на землю разом із гербовою печаткою Ясінянської селищної ради, Рахівського району. В подальшому ОСОБА_6 , маючи у своєму розпорядженні відповідний підроблений бланк Державного акту та анкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відома та згоди останнього, при невстановлених обставинах забезпечив внесення невстановленою особою до бланку Державного акту на право приватної власності на землю неправдиві відомості про право власності на земельні ділянки на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», Рахівського району, Закарпатської області на ім'я ОСОБА_4 , зокрема до Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000 року внесені неправдиві відомості про те, що гр. ОСОБА_4 було надано дві земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 1,93 га, які розташовані на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат».
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у незаконний спосіб було набуто право власності на дві земельні ділянки площею 1,93 га, розташовані на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», Рахівського району, Закарпатської області, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000.
У подальшому, ОСОБА_6 , діючи з метою незаконного оформлення права власності на зазначені ділянки та подальшої їх реалізації, 20.02.2023 звернувся до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу ОСОБА_7 з проханням виготовити нотаріально посвідчені копії Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000, який був завідомо для ОСОБА_6 та ОСОБА_4 підробленим, яка засвідчила три копії підробленого державного акту про право на землю серії 3K 013522, виданого Ясінянською селищною радою 15.09.2000, будучи не обізнаною з планами ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на незаконне заволодіння та відчуження вказаних земельних ділянок з використанням вказаного документу, а також з тим, що вказаний державний акт є підробленим, та які в подальшому використовувались ОСОБА_6 при реєстрації земельних ділянок на ОСОБА_4 .
Після чого, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно, з прямим умислом спрямованим на незаконне збагачення, усвідомлюючи що для подальшої реалізації свого злочинного умислу та реалізації набутої у власність землі шляхом відчуження, їм необхідно присвоїти кадастрові номери земельним ділянкам та отримати витяги з Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно для подальшого підтвердження права власності відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України вчинили наступні дії.
А саме, ОСОБА_6 діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 , продовжили дії спрямовані на досягнення обумовленої всіма учасниками злочинної мети, а саме 21.02.2023 ОСОБА_4 замовив у ФОП ОСОБА_8 на підставі підробленого державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площами 0,7789 га. та 1,0396 га в натурі (на місцевості) на своє ім'я, які розташовані на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат» та відносяться до земель запасу комунальної власності Ясінянської селищної ради, виконання якої було доручено сертифікованому інженеру-землевпоряднику ОСОБА_8 , яка здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході розроблення та формування технічної документації із землеустрою ОСОБА_8 , не будучи обізнаною із протиправними намірами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи на замовлення ОСОБА_4 , не усвідомлюючи те, що наданий останнім Державний акт являється підробленим, внесла відомості до технічних документацій та відправила такі документи до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Держгеокадастр) для реєстрації земельних ділянок. На підставі яких відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 28.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0808, де визначено власником ОСОБА_4 та відділом №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 24.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0807, де визначено власником ОСОБА_4 , що в подальшому мало надати можливість реалізувати злочинний план групи осіб та відчужити земельні ділянки (продаж, дарування тощо) з метою збагачення, без відома представників Ясінянської селищної ради, Рахівського району.
Надалі, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_9 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна».
В подальшому 03.03.2023 приблизно о 16:40 год., ОСОБА_4 попередньо домовившись та по вказівці ОСОБА_6 , продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення спільної злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_3 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а саме підробленого нотаріально завіреного Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витягу із ДЗК та паспорта громадянина України, сформував заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєстрував заяву в реєстрі речових прав. Після чого 08.03.2023 о 10:32 год. ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про злочинний план ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обробив вказану заяву ОСОБА_4 та зареєстрував в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0808 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2702143421236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 1,0396 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній спільно із ОСОБА_6 заволоділи нею, ринкова вартість якої становить 7 170 791,68 грн. (сім мільйонів сто сімдесят тисяч сімсот дев'яносто одна гривня шістдесят вісім копійок).
Окрім цього, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_10 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна».
Після чого 10.05.2023 точний час не встановлено, ОСОБА_4 попередньо домовившись та по вказівці ОСОБА_6 , продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення спільної злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_4 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а саме підробленого Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витягу із ДЗК та паспорта громадянина України, сформувала заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєструвала заяву в реєстрі речових прав. Після чого 12.05.2023 о 10:36 год. ОСОБА_10 , не будучи обізнаною про злочинний план ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обробила вказану заяву ОСОБА_4 та зареєструвала в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0807 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2733321921236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 0,7789 га на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній разом із ОСОБА_6 заволоділи нею, ринкова вартість якої становить 5 378 022,00 грн. (п'ять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч двадцять два гривня).
Своїми умисними діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 завдали матеріальних збитків Ясінянській селищній раді, Рахівського району, Закарпатської області на суму 12 548 813,68 грн. (дванадцять мільйонів п'ятсот сорок вісім тисяч вісімсот тринадцять гривень шістдесят вісім копійок).
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023) КК України, тобто пособництво придбання права на майно шляхом обману (шахрайстві), за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах.
Поряд з цим, у невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місці, але не пізніше 21.02.2023, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групи осіб, під приводом виготовлення документів для набуття права власності на земельні ділянки, у невстановленому місці отримав (виготовив) бланк державного акту на право приватної власності на землю разом із гербовою печаткою Ясінянської селищної ради, Рахівського району. В подальшому ОСОБА_6 , маючи у своєму розпорядженні відповідний підроблений бланк Державного акту та анкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відома та згоди останнього, при невстановлених обставинах забезпечив внесення невстановленою особою до бланку Державного акту на право приватної власності на землю неправдиві відомості про право власності на земельні ділянки на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», Рахівського району, Закарпатської області на ім'я ОСОБА_4 , зокрема до Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000 року внесені неправдиві відомості про те, що гр. ОСОБА_4 було надано дві земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 1,93 га, які розташовані на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат».
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, тобто пособництво підроблення офіційного документа, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Поряд з цим, ОСОБА_4 діючи за попередньою домовленістю спільно із ОСОБА_6 , продовжили дії спрямовані на досягнення обумовленої всіма учасниками злочинної мети, а саме 21.02.2023 ОСОБА_4 замовив у ФОП ОСОБА_8 на підставі підробленого державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площами 0,7789 га. та 1,0396 га в натурі (на місцевості) на своє ім'я, які розташовані на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат» та відносяться до земель запасу комунальної власності Ясінянської селищної ради, виконання якої було доручено сертифікованому інженеру-землевпоряднику ОСОБА_8 , яка здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході розроблення та формування технічної документації із землеустрою ОСОБА_8 , не будучи обізнаною із протиправними намірами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи на замовлення ОСОБА_4 , не усвідомлюючи те, що наданий останнім Державний акт являється підробленим, внесла відомості до технічних документацій та відправила такі документи до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Держгеокадастр) для реєстрації земельних ділянок. На підставі яких відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 28.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0808, де визначено власником ОСОБА_4 та відділом №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 24.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0807, де визначено власником ОСОБА_4 , що в подальшому мало надати можливість реалізувати злочинний план групи осіб та відчужити земельні ділянки (продаж, дарування тощо) з метою збагачення, без відома представників Ясінянської селищної ради, Рахівського району.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.
Поряд із цим, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_9 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна».
В подальшому 03.03.2023 приблизно о 16:40 год., ОСОБА_4 попередньо домовившись та по вказівці ОСОБА_6 , продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення спільної злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_3 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а саме підробленого нотаріально завіреного Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витягу із ДЗК та паспорта громадянина України, сформував заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєстрував заяву в реєстрі речових прав. Після чого 08.03.2023 о 10:32 год. ОСОБА_9 , не будучи обізнаним про злочинний план ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обробив вказану заяву ОСОБА_4 та зареєстрував в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0808 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2702143421236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 1,0396 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній спільно із ОСОБА_6 заволоділи нею, ринкова вартість якої становить 7 170 791,68 грн. (сім мільйонів сто сімдесят тисяч сімсот дев'яносто одна гривня шістдесят вісім копійок).
Окрім цього, ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_10 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна».
Після чого 10.05.2023 точний час не встановлено, ОСОБА_4 попередньо домовившись та по вказівці ОСОБА_6 , продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення спільної злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_4 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на території Ясінянської селищної ради, урочище «Драгобрат», діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а саме підробленого Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витягу із ДЗК та паспорта громадянина України, сформувала заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєструвала заяву в реєстрі речових прав. Після чого 12.05.2023 о 10:36 год. ОСОБА_10 , не будучи обізнаною про злочинний план ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , обробила вказану заяву ОСОБА_4 та зареєструвала в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна об'єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0807 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 2733321921236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 0,7789 га на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній разом із ОСОБА_6 заволоділи нею, ринкова вартість якої становить 5 378 022,00 грн. (п'ять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч двадцять два гривня).
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: пособництво придбання права на майно шляхом обману (шахрайстві), за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах; пособництво підроблення офіційного документа, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; використання завідомо підробленого документа.
31.07.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 31.07.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 24.09.2025.
Прокурор вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення поданою головою Ясінянської селищної ради; копіями технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гр. ОСОБА_4 ; відповіддю на запит із архівного відділу Рахівської РДА; відповіддю на запит із ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області; висновком комплексної судової земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою №4139-Е від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; висновком комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи №4720-Е від 04.12.2023; висновком судово-почеркознавчої експертизи №4719-Е від 27.11.2023.
На думку сторони обвинувачення докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та встановлені обставини вчинених кримінальних правопорушень і особа ОСОБА_4 обґрунтовують достатність підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 31.07.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 600 грн., строком до 24.09.2025.
Разом з цим, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчено 18.09.2025 та сторонам провадження відкрито матеріали для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 затверджено 19.09.2025 та цього ж дня такий вручено підозрюваним, їх захисникам та скеровано до Тячівського районного суду для розгляду по суті.
Однак станом на дату подання вказаного клопотання підготовче судове засідання у цьому кримінальному провадженні не призначено.
Прокурор вказує, що з метою виконання вимог КПК України щодо звернення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали, наявна необхідність щодо розгляду такого клопотання слідчим суддею у порядку ч. 6 ст. 199 КПК України.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав із підстав зазначених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Зазначив, що ризики які слугували підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. На підставі ч.6 ст. 199 КПК просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вирішення клопотання залишив на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42023072160000014, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження за №42023072160000014, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: в пособництві придбання права на майно шляхом обману (шахрайстві), за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, пособництві підроблення офіційного документа, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, використанні завідомо підробленого документа.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.07.2025 року у справі №308/10889/25 застосовано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 24 вересня 2025 року. Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків передбачених цим Кодексом - в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), тобто - 605 600, 00 грн. У разі внесення застави у вказаному розмірі покладено на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Як вбачається з ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до положень ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 199 КК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається слідчим суддею за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто у порядку ст. ст. 183, 193, 194 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч.2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед іншого підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023) КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, заявою про вчинення кримінального правопорушення поданою головою Ясінянської селищної ради; копіями технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гр. ОСОБА_4 ; відповіддю на запит із архівного відділу Рахівської РДА; відповіддю на запит із ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області; висновком комплексної судової земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою №4139-Е від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; висновком комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи №4720-Е від 04.12.2023; висновком судово-почеркознавчої експертизи №4719-Е від 27.11.2023.
Крім цього, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 була встановлена при обранні запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані слідчому судді разом з клопотанням. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
При обранні та продовженні запобіжного заходу було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дослідивши клопотання та долучені до нього документи слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ризик незаконного впливу на свідків, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому підозрюваний має реальну можливість спілкуватись із свідками, потерпілим і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Водночас варто зауважити, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Вказаний правовий припис кореспондується з ч. 1 ст. 23 КПК України, згідно з якою суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно.
Усвідомлюючи зазначене, підозрюваний може вчинити спроби незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань, що негативним чином позначиться на неупередженості дослідження обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає реальним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими можливими співучасниками злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , а саме, що останній раніше не судимий, неодружений, тимчасово непрацюючий.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що прокурором доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У зв'язку із наведеним клопотання прокурора підлягає до задоволення.
У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності з ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб..
Згідно ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення підозрюваного. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які необхідно врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року складає 3028 гривні, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, розміру шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України та буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
Доказів щодо наявності в підозрюваного такого майнового стану, який б свідчив про те, що вказаний розмір застави не здатен забезпечити виконання підозрюваний, у разі її внесення, покладених на нього обов'язків, стороною обвинувачення надано не було.
У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати ОСОБА_4 : прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Приписами ч.1, 3 ст.197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 днів, а саме до 15 листопада 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 15 листопада 2025 року (включно).
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1