Справа № 308/6950/25
23 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачука О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.
представника позивача - адвоката Петюшки Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петюшка Роман Васильович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петюшка Р.В, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який мотивує тим, що 17.10.2002 року вона уклала шлюб з відповідачем. У шлюбі з відповідачем вони прожили більше двадцяти років. В останні роки шлюбу між ними різко загострилися протиріччя на грунті взаємного непорозуміння. Після початку вторгнення військ агресора (російської федерації) і тимчасової окупації території, де вони постійно проживали, вони змушені були переїхати на не окуповану частину країни, в м. Ужгород Закарпатської області. Після переїзду взаємини між ними ще більше загострилися. Підставами для розірвання шлюбу позивач вказує відсутність спільних інтересів, різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння, втрату почуття любові та поваги один до одного. Позивач вказує, що з відповідачем вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, практично не спілкуються. Спільних неповнолітніх дітей вони не мають, однак, досягти взаєморозуміння щодо розлучення через органи РАЦСу не вдалося.
Позивачка зазначає, що її шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим наполягає на розірванні шлюбу та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов, з наведених у такому підстав. Зазначив, що сторони понад два роки проживають окремо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу. Просив суд строк на примирення не надавати, оскільки, за словами його довірительки, примирення між нею та відповідачем неможливе.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позов визнає повністю і просить задовольнити позов.
Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено по справі, 17.10.2022 року сторони уклали шлюб, що стверджується долученим до справи свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим Охрімівською сільською радою Якимівського району Запорізької області.
Неповлітніх дітей у сторін немає.
Як встановлено згідно пояснень позивачки у позовній заяві, через взаємні непорозуміння протягом останніх років, сімейні стосунки між сторонами погіршилися.
Внаслідок різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння сторони втратили почуття любові та поваги один до одного.
Сторони понад два роки проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
Позивачка бажає розірвати шлюб і не має наміру йти на примирення з відповідачем, зазначаючи, що збереження шлюбу та подальше спільне життя є неможливим, про що свідчить зміст позовної заяви, а також пояснення представника позивача у судовому засіданні.
Відповідач позов визнав, подавши заяву відповідного змісту.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи зі змісту ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 24 СК України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачкою та документально підтверджені судові витрати у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 112 СК України, ст. ст. 4, 10, 12,13, 18, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 352-353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петюшка Роман Васильович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 17 жовтня 2002 року в Охрімівській сільській раді Якимівського району Запорізької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 7, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук