Справа №498/1512/25
Провадження по справі №1-кп/498/117/25
17 вересня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000531 від 21.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
15 вересня 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 12 вересня 2025 року прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025162390000531 від 21.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
15.09.2025 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_6 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, так як на день розгляду справи існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Оскільки при вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених: п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду. Ризиком можливого переховування від суду є те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення , йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, останній перебуваючи на волі буде мати реальну можливість переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже обізнаний у розстановці прикордонних нарядів на ділянці відповідальності НОМЕР_1 прикордоного загону, способами несення служби прикордонними нарядами, а також напрямки інженерного облаштування державного кордону, що дає йому можливість незаконно перетнути ДКУ на територію Придністровського регіону Республіки Молдова; п.3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, зокрема ОСОБА_7 , враховуючи, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у значній мірі підтверджується показами зазначеного свідка, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України, щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом; п.4 ч.1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з тим , що обвинувачений ОСОБА_4 будучи діючим співробітником Державної прикордонної служби України, використав своє службове становище для незаконного сприяння цивільним особам у перетині державного кордону, існує реальний ризик того, що він перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, ініціюватиме або сприятиме службовому тиску на осіб, які мають стосунок до відкриття злочинної діяльності обвинуваченого; п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - існує ймовірність повторного вчинення аналогічних дій за новою схемою, адже у зв'язку із службовим становищем обвинувачений ОСОБА_4 має доступ до ресурсів, що дозваляють реалізацію повторного вчинення кримінального правопорушення. При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути засновано, у зв'язку з тим, що це найбільш м'яких запобіжний захід і він не відповідає тяжкості злочину у якому обвинувачується особа, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 ігноруючи та спростовуючи будь-які принципи правового життя в суспільсті правові обмеження щодо вчинення протиправних дій, за вищеописаних обставин, вчинив тяжке кримінальне правопорушення. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язується за необхідності доставити його в суд на першу вимогу. Обирати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запогти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження- забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи сторони обвинувачення. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченого в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я не здобуто, а тому вважаю, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою. Процесуальним законом визначено, що до особи яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину може бути застосовано розмір застави в межах від двадцяти до вісімнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатний осіб, однак у виключних випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вік та стан здоров'я Омельченко не заважають застосувати зпобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З урахуванням вчинення ОСОБА_4 вказаного тяжкого злочину, з використанням умов воєнного стану, існують підстави для застосування виключного випадку, при якому можливо застосувати заставу у розмірі, що перевищує вісімдесят розмірі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ( тобто 514760 грн. )
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на обставини, викладені в ньому. Крім того, зазначив, що не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні залишили вирішення питання стосовно обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду. Крім того, зазначили, що не заперечувають проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Розглянувши підстави заявленого клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів вищевказаного кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області 23 липня 2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 19.09.2025 року з визначення застави в у межах 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 514760,00 грн.
Частина 3 статті 315 КПК України регламентує, що в підготовчому судовому засіданні, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд додержується правил, передбачених Розділом ІІ цього Кодексу, частина 4 статті 199 якого регламентує, що суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, що підтверджується обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років. Крім того, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже обізнаний у розстановці прикордонних на ділянці відповідальності НОМЕР_1 прикордоного загону, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та прокурором доведено, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування ризиків, особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з врахуванням тяжкості та характеру вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, його майнового стану, суд вважає необхідним визначити розмір застави у межах 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 514760,00 грн., який у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.
Угоди про визнання винуватості у порядку ст.ст.472- 473 КПК України до суду не надійшло.
Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Великомихайлівському районному суду Одеської області.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до ст.27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні з забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко та відеозаписувальних технічних засобів.
Заслухавши думку учасників судового провадження, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні ні сторонами, ні іншими учасниками судового провадження жодних клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194-199, 314-316, 369-372, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000531 від 21.07.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України у відкритому судовому засіданні на 04 листопада 2025 року на 14:00 год. в приміщенні Великомихайлівського районного суду Одеської області (смт Велика Михайлівка вул.Рената Проданова буд.2б).
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Південному територіальному управліні військової служби строком на 60 (шістдесят) днів - до 15 листопада 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у межах 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 514760,00 грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (ТУ ДСА України в Одеській області), призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження №1-кп/498/117/25, справа №498/1512/25.
Обвинувачений звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з с. Красносілка Одеського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон; заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали вручити прокурору Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, обвинуваченому, захиснику - для відома, направити Південному територіальному управліні військової служби - для виконання.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, в частині обрання запобіжного заходу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1