Справа № 591/7883/25
Провадження № 2/591/1750/25
Іменем України
(заочне)
23 вересня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника адвоката Луніки Тараса Ярославовича до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення аліментів,
установив:
15.07.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.
В обґрунтування позову представник позивачки зазначає, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24.01.2025. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час проживає разом з позивачкою (матір'ю). Також представник позивача зазначає, що відповідач відмовляється в позасудовий спосіб визначити та розподілити фінансове та матеріальне утримання дитини, є здоровим та працездатним чоловіком, який може сплачувати аліменти на рівні частини з усіх видів заробітку (доходів), тому у позивачки виникла необхідність стягнення аліментів на утримання малолітнього сина на підставі рішення суду.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24.07.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначено на 25.08.2025 та через неприбуття відповідача відкладено до 23.09.2025.
Позивачка в судове засідання не прибула, представник позивачки 29.07.2025 та 23.09.2025 подав до суду заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України. Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Неявка сторін, належним чином повідомлених про дачу і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, його неявку та неподання відзиву на позов, а також з урахуванням позиції позивачки, судом на підставі статей 280-281 ЦПК України у судовому засіданні, яке відбулось 23.09.2025, постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що шлюб, укладений між сторонами, розірвано на підставі заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 січня 2025 року (справа №591/10275/24).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , наявною у матеріалах справи. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аналогічні обов'язки батьків закріплені у частині 2 статті 51 Конституції України.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, майновий стан платника аліментів враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.
Згідно із статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачкою заявлено до стягнення з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач заперечень вимогам позивачки не надав, правом на участь у судових засіданнях, на подання доказів, не скористався.
За змістом частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років станом на день звернення позивачки до суду з позовом (15.07.2025) становить 3196 гривень.
Відповідно до частин першої, п'ятої та шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, а стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої дитини є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Питання визначення місця проживання малолітньої дитини судом не вирішувалось.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.
Враховуючи, що позивачку, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 142, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 28, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Луніки Тараса Ярославовича до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позову - 15.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Видати виконавчі листи після набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю. О. Зеря