Справа № 152/769/25
2/152/488/25
іменем України
23 вересня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - Войнаровського І.В.,
за участі:
секретаря - Дроган Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жунку Дмитро Сергійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
30 травня 2025 року адвокат Жунку Д.С., в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що з 10 листопада 2020 року сторони перебувають у шлюбі. Від спільного шлюбу сторони дітей не мають.
Представник позивачки просить розірвати шлюб між сторонами, посилаючись на те, що спільне життя позивачки з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та взаєморозуміння. Шлюбні відносини між сторонами припинені. Збереження шлюбу, на думку позивачки, є неможливим.
Ухвалою суду від 06 червня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.26).
Позивачка та представник позивачки в судове засідання не з'явився. 26 серпня 2025 року від представника позивачки до суду надійшла заява, в якій він вказує, що позивачка підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. В разі неявки відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення суду на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи. Розгляд справи просить проводити без участі позивачки та без участі її представника (а.с.30-31).
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду та розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.28-29, 34-35).
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року прийнято рішення провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивачки, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 листопада 2020 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Від спільного шлюбу сторони дітей не мають.
Позивачка наполягає на розлученні, миритися не бажає. Причиною її рішення розірвати шлюб з відповідачем стало те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та взаєморозуміння. Шлюбні відносини між сторонами припинені.
Отже, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки.
Установленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються статтями 105, 110, 112 СК України, відповідно до яких шлюб розривається судом за позовом одного із подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам неповнолітніх дітей.
З огляду на те, що судом установлено, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивачки, то суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивачки належить стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі в сумі 1211,20 грн, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд враховує те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Позивачкою було укладено договір про надання правової допомоги від 27 травня 2025 року з адвокатом Жунку Д.С. та додаткову угоду №1 (а.с.14-15).
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера від 27 травня 2025 року позивачка сплатила адвокату 4000 грн на підставі договору про надання правової допомоги (а.с.16).
Крім того, суд зауважує, що провадження у справі здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, що враховується судом при розподілі витрат на правничу допомогу.
Суд вважає, що зазначена сума адвокатських витрат в сумі 4000 грн. є співмірною зі складністю справи, яка є малозначною, та обсягом наданих адвокатських послуг, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жунку Дмитро Сергійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 листопада 2020 року Барським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №106.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень та понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. та 4000 (чотири тисячі) гривень.
Згідно зі статтями 273, 284, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справі, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський