Справа № 686/23151/25
Провадження № 3/686/6640/25
22.08.25
22 серпня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.В.Шкарівка Шепетівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, працюючого інженером ТОВ «Констракшн машинері»,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він о 22 год. 00 хв. 08 серпня 2025 року, перебуваючи, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні у її сторону нецензурної лайки, погроз фізичною розправою, штовханні та хапанні потерпілої за руки, внаслідок чого «могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю». Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та пояснив, що у вказані в протоколі день, час та місці дійсно між ним та його дружиною - ОСОБА_2 відбулася сварка на побутовому ґрунті, через те, що остання тривалий час готувала біля кухонної плити страви, а ОСОБА_1 у цей час відпочивав із друзями, з метою припинення конфлікту, ОСОБА_1 перекрив постачання газу та вимкнув світло, що ОСОБА_2 йшла відпочивати, однак остання, образившись, вирішила піти з дому та після того, як ОСОБА_1 не хотів відпускати ОСОБА_2 , тримаючи за сумку, остання викликала працівників поліції.
Пояснення ОСОБА_1 жодними об'єктивними доказами не спростовані, а навпаки підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні заперечила факт вчинення відносно неї домашнього насильства ОСОБА_1 , зазначивши, що близько 22 год. 00 хв. 08 серпня 2025 року, між нею та її чоловіком дійсно відбувся побутовий конфлікт, у ході якого вони на підвищених тонах посварились, а після того, як її чоловік вимкнув світло та перекрив газ, ОСОБА_2 вирішила піти завершити готувати страви до сусідки, однак взяла з собою замість каструлі та сковорідки лише жіночу сумку, яку схопив ОСОБА_1 , не даючи потерпілій змоги вийти з квартири, тому вона, злякавшись, що чоловік застосовуватиме до неї фізичну силу, й викликала працівників поліції. Зазначила й ОСОБА_2 про те, що під час вказаної сімейної сварки ОСОБА_1 будь-якої шкоди її фізичному чи психічному здоров'ю не заподіяв.
Окрім того, вищеозначені пояснення ОСОБА_1 та показання ОСОБА_2 узгоджуються також із дослідженими у судовому засіданні відеозаписами, на яких відображена поведінка вищеозначених осіб вже після приїзду працівників поліції, при цьому поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та ОСОБА_2 не свідчить про те, що відносно останньої ОСОБА_1 вчиняв умисні насильницькі дії, внаслідок яких була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, не зафіксовано таких дій і на переглянутому у судовому засіданні відеозаписі.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. У п.п.14, 17 ч.1 ст. 1 вказаного закону йдеться про те, що: психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (матеріальний склад).
У судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 о 22 год. 00 хв. 08.08.2025 р. відбулась побутова сварка, яка не містить ознак об'єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При цьому, будь-які належні докази, які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини, та, відповідно, підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, відносно ОСОБА_2 саме домашнього насильства, яке б завдало шкоду її психічному чи фізичному здоров'ю, матеріали справи не містять, не встановлено таких і судом. Більше того, вищеозначений наслідок, у вигляді заподіяння шкоди саме психічному чи фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, останньому не інкримінувалось.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому разі, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведена, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя