Справа № 686/24899/25
Провадження № 3/686/7088/25
09.09.25
09 вересня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , одруженої, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, інваліда II групи,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона о 12 год. 00 хв. 30.08.2025 року, перебуваючи за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_3 , вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 умисні дії фізичного та психологічного характеру, що полягали в образах нецензурною лайкою, приниженні, завданні удару рукою останньому по спині, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та пояснила, що у вказані в протоколі день, час та місці між нею та чоловіком ОСОБА_2 відбулась сварка на побутовому ґрунті, в ході якої ОСОБА_1 , через свій емоційний стан, викликаний вагітністю, подумала, що чоловік її може вигнати з дому, і щоб цього не відбулось, вона вирішила викликати працівників поліції. Вказала й ОСОБА_1 про те, що домашнього насильства відносно ОСОБА_2 вона взагалі не вчиняла, не била останнього, не принижувала та не ображала його нецензурною лайкою, однак працівники поліції, які виїжджали на виклик, пізніше ще раз приїхали та дали їй підписати заповнений без її участі, складений відносно неї, протокол про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписала, при цьому поліцейський повідомив, що відносно ОСОБА_2 теж було складено протокол.
Потерпілий ОСОБА_2 , будучи допитаним у суді, підтвердив той факт, що у вищезазначені день та час між ним та дружиною - ОСОБА_1 відбувся побутовий конфлікт, в ході якого вони емоційно сварились, при цьому дружина дійсно кричала на нього, але не ображала нецензурною лайкою, не принижувала і не била, шкода його фізичному та психологічному здоров'ю заподіяна не була. Відомості зазначені у його письмових заяві та поясненнях не відповідають дійсності, оскільки він, ОСОБА_2 написав їх з метою помститись дружині, яка раніше, того ж дня, викликала працівників поліції, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. У п.п.14, 17 ч.1 ст. 1 вказаного закону йдеться про те, що: психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (матеріальний склад).
У судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 о 12 год. 00 хв. 30.08.2025 р. відбулась побутова сварка, яка не містить ознак об'єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При цьому, будь-які належні докази, які б спростовували вищевказані, надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у суді, показання, та, відповідно, підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, відносно ОСОБА_2 саме домашнього насильства, яке б завдало шкоду його психічному чи фізичному здоров'ю, матеріали справи не містять, не встановлено таких і судом. Відомості, зазначені ОСОБА_2 у його письмових поясненнях та заяві, останній в судовому засіданні спростував, вказавши про те, що зазначенні документи ним були написані через його емоційний стан та бажання помститись дружині, яка раніше того ж дня викликала працівників поліції, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведена, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя