Справа № 686/22268/25
Провадження № 3/686/6416/25
17.09.25
17 вересня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двоє малолітніх дітей, фізичної особи підприємця,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він близько 21 год. 00 хв. 21 липня 2025 року, перебуваючи в громадському місці - у зоні для загального вигулу собак, що по вул.Івана Франка у м.Хмельницькому, ображав нецензурними словами ОСОБА_2 , чим порушив спокій громадян та громадський порядок.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, просив закрити провадження в справі та пояснив, що у вказані в протоколі день, час та місці він інкримінованого йому діяння не вчиняв, до ОСОБА_2 нецензурно не висловлювався, не порушував і не мав наміру порушувати громадського порядку та спокою громадян. Повідомив ОСОБА_1 й про те, що у місце, де він вигулює свою собаку, що конфліктує з собакою ОСОБА_2 , прийшла потерпіла, яка відмовилась брати свою собаку на поводок, тому він, ОСОБА_1 , взяв на поводок свою собаку та відійшов в іншу частину майданчику, куди прибігла собака ОСОБА_2 і почала кусати його собаку. ОСОБА_1 собак розняв і в той час, коли до них підходила ОСОБА_2 , яка виражалась на його адресу нецензурною лайкою, її собаку він не бив, не кидав, а однією рукою тримав прижатою до землі, в той час, як свою собаку тримав іншою рукою. Після конфлікту між собаками, ОСОБА_1 забрав свою собаку та пішов додому.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чулкова Н.К. у судовому засіданні, озвучивши зміст свого письмового клопотання, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, просила закрити провадження в справі.
Потерпіла ОСОБА_2 та її представник Палінчак А.О. просили визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідальність за ст.173 КУпАП настає за вчинення дрібного хуліганства, яким є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у самостійних альтернативних діяннях: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, норма ст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів. У кожному конкретному випадку це потребує з'ясування і конкретизації. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека. Отже, навіть факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад вказаного адміністративного правопорушення.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, працівником поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №418674 від 30.07.2025 р.; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.07.2025 р., згідно з яким ОСОБА_2 просила прийняти міри до чоловіка на ім'я ОСОБА_3 , який їй погрожував, а також бив та кидав її собаку; про вказані факти, а також про факт висловлювання на її адресу нецензурною лексикою повідомляла ОСОБА_2 й у її письмових поясненнях від 22.07.2025 р., долучених до матеріалів справи; письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.07.2025 р., які є аналогічними тим, що були наданні останнім у судовому засіданні; письмові пояснення ОСОБА_4 від 28.07.2025 р., про те, що в означений вище час та місці мав місце конфлікт між собаками, в ході якого старший чоловік, власник однієї із собак, копав та кидав до землі собаку ОСОБА_2 , яку нецензурно ображав та погрожував фізичною розправою; копію складеного відносно ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП протоколу про адміністративне правопорушення; копію посвідчення водія ОСОБА_1 ; диск із відеозаписом, на якому зафіксована подія, що мала місце о 21 год. 00 хв. 21.07.2025 р. за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Написані працівниками поліції, у тому числі й тим, який складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, пояснення зі слів потерпілої ОСОБА_2 (яка є заявницею та зацікавленою особою у справі), фактично нею спростовані в судовому засіданні, та зі слів ОСОБА_4 (яка, за твердженням потерпілої, знаходиться за кордоном, тому не могла бути безпосередньо допитана судом) про те, що ОСОБА_1 нецензурно виражався, суд визнає недостовірним доказом та відхиляє, позаяк вони нічим не підтверджені.
У судовому засіданні було встановлено, що близько 21 год. 00 хв. 21 липня 2025 року на майданчику для вигулу собак, що по вул.Івана Франка у м.Хмельницькому, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , після конфлікту із їхніми собаками, відбулась словесна суперечка, під час якої ОСОБА_1 не вчиняв того діяння, яке йому інкримінується. До того ж, зафіксоване на відеозаписі, у відповідь на образи ОСОБА_2 , висловлювання ОСОБА_1 про те, щоб вона пішла гуляти (фактично у інше місце), не свідчить про вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, зокрема нецензурної лайки в громадському місці (що останньому ставиться у вину), з метою порушення громадського порядку, спокою громадян та/або прояву зневаги до суспільства (як обов'язкової ознаки дрібного хуліганства, виходячи із диспозиції ст.173 КУпАП).
При цьому, будь-які належні докази, які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини, та, відповідно, підтверджували б факт вчинення ОСОБА_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, дрібного хуліганства, в тому числі висловлювань на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, матеріали справи не містять, не встановлено таких і судом.
Більше того, вищеозначені пояснення ОСОБА_1 жодними об'єктивними доказами не спростовані, а навпаки підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка у судовому засіданні вказала про те, що не пригадує, щоб ОСОБА_1 висловлювався саме нецензурною лайкою на її адресу, словесна суперечка, яка між ними відбулась, зафіксована на відеозаписі, що наявний в матеріалах справи. Повідомила ОСОБА_2 суду й про те, що мав місце конфлікт між її собакою та собакою ОСОБА_1 , який, рознявши собак, почав ОСОБА_2 собаку бити у живіт, намагався задушити, кидав до землі та не віддавав собаку власниці, через що остання на емоціях його обізвала, на що ОСОБА_1 сказав: «іди давай, бо ще ти получиш», і саме цей вислів ОСОБА_2 , надаючи поліцейському пояснення, мала на увазі під нецензурною лайкою. З наведених у письмовому запереченні підстав, зазначила ОСОБА_2 й про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за вчинення хуліганських дій, що виразились у побитті її собаки.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 у своїх показаннях також підтвердив, що у вказаному місці 21.07.2025 р. був очевидцем того, як зчепились дві собаки, після чого чоловік ( ОСОБА_1 ) розтягував собак, а жінка ( ОСОБА_2 ), яка підбігла забрати свою собаку, висловлювалась на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, при цьому останній нецензурною лайкою не висловлювався, собаку ОСОБА_2 не бив, не підіймав на висоту власного зросту і не кидав на землю.
Окрім того, вищеозначені показання допитаних у суді осіб узгоджуються з дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, на якому не зафіксовано висловлення ОСОБА_1 будь-яких нецензурних слів на адресу ОСОБА_2 , тому, зафіксовані на вказаному відеозаписі обставини суперечать тим відомостям, які зазначені у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
З урахуванням наведеного, оскільки в ході судового розгляду не встановлено жодних належних та достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 , за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадському місці, що порушила громадський порядок і спокій громадян, що фактично ОСОБА_1 ставиться у вину, відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо вчинення таких дій, які спростовуються дослідженими судом доказами, є недостовірними.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини не здобуто та суду не надано, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя