Справа № 308/13566/25
22 вересня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки у спадковому майні,
встановив:
16.09.2025 позивачка ОСОБА_1 подала до суду вищевказаний позов до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
Визначити за ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - (одну другу) ідеальну частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .
Визначити за ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - (одну другу) ідеальну частку земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:016:0310, площею 0,0895 га, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України регламентовано вимоги, які повинна містити позовна заява, зокрема:
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;
Проте дана позовна заява не відповідає вказаним вимогам ст. 175 ЦПК України.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік'розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3280 грн.
За відсутності ціни позову, визначеної відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті стороною позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність з вищевикладеним.
З метою виправлення недоліків позивачеві необхідно визначити ціну позову, надавши підтвердження визначення дійсної вартості майна; сплатити судовий збір за ставками, регламентованими п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з вказаної ціни позову.
Разом з цим, оскільки доказів дійсної вартості майна позовна заява не містить, суд на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України, враховуючи, що на момент пред'явлення позову встановити його точну вартість неможливо, попередньо визначає розмір судового збору в сумі 15140 грн. (5*3028) з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частки у спадковому майні залишити без руху.
Роз'яснити стороні позивача необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та попередити, що в протилежному разі заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов