Провадження № 33/803/2344/25 Справа № 185/5111/25 Суддя у 1-й інстанції - Мицак М. С. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
11 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
захисника Олексієнко Ю.О.
потерпілого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1
представника потерпілого (в режимі відеоконференції) Букура М.Є.
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень,-
Згідно із оскаржуваною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 06 травня 2025 року о 19 год. 42 хв. біля буд. 68 по вул. Харківській в м. Павлограді, керуючи автомобілем марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , під час обгону, виїхавши на зустрічну смугу, не переконався в тому, що водій ОСОБА_1 , який рухався попереду на транспортному засобі «SUZUKI», д.н.з. НОМЕР_2 по тій смузі, подав сигнал про намір повороту ліворуч та почав повертати ліворуч, внаслідок чого між ними сталося зіткнення та транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Своїми діями у цій частині ОСОБА_2 порушив вимоги п. 14.2.б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги вказує, що незгоден із складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення, тому звертався до відділу поліції із заявою про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого автомобіль під його керуванням отримав механічні пошкодження.
Посилається на те, що в зазначений у постанові час 06.05.2025 року він керував технічно справним автомобілем Daewoo, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі у м. Павлоград зі сторони вул. Вокзальної в сторону с. Вербки, виконуючи бойове завдання. Разом з ним в автомобілі знаходився ОСОБА_3 .
Під час руху по автодорозі, яка має дві полоси для руху, по одній в кожному напрямку, рухаючись в своїй полосі зі швидкістю не більше 40 км/год, ОСОБА_2 прийняв рішення здійснити маневр, а саме - обгін транспортних засобів, які рухались з ним в попутному напрямку. Переконавшись в безпечності маневру, а саме у тому, що:
- жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону;
- водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч;
- ??смуга зустрічного руху, на яку він мав намір виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;
- ??після обгону він зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, які він обганяв, повернутися на займану смугу.
ОСОБА_2 включив сигнал лівого повороту та повернув ліворуч, де продовжив свій рух по зустрічній полосі. Проїхавши приблизно метрів 30, зненацька побачив автомобіль Suzuki, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду нього та здійснив маневр повороту ліворуч безпосередньо перед ним. Він одразу почав вживати заходів до повної зупинки свого транспортного засобу, про що свідчить гальмівний шлях на схемі до протоколу ДТП, однак уникнути зіткнення не вдалось.
Вказує, що водій автомобіля Suzuki, д.н.з. НОМЕР_2 , перед будь якою зміною напрямку руху повинен був переконатись, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, тобто повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР.
Водій автомобіля Suzuki, д.н.з. НОМЕР_2 , змінив напрямок руху ліворуч, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де відбулось зіткнення з автомобілем Daewoo, д.н.з. НОМЕР_3 . Тому вважає, що в діях водія автомобіля Suzuki, д.н.з. НОМЕР_2 , вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв?язку з подією ДТП.
Апелянт вказує, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та спростовуються поясненнями його та свідка, а також схемою до протоколу.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Олексієнко Ю.О., яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги; представника потерпілого - адвоката Букура М.Є., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Аналізуючи висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає його законним і обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, якими у сукупності доводиться винуватість ОСОБА_2 , а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; схемою місця ДТП; письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 та частково - самого ОСОБА_2 .
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, та доведеність вини правопорушника поза розумним сумнівом.
На думку суду апеляційної інстанції, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 14.2.б ПДР України, що перебуває у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме, керуючи автомобілем марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , під час обгону перед виїздом на зустрічну смугу не переконався в тому, що водій ОСОБА_1 , який рухався попереду на транспортному засобі «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 по тій смузі, подав сигнал про намір повороту ліворуч та почав повертати ліворуч, внаслідок чого між ними сталося зіткнення, та транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Доводи ОСОБА_2 щодо того, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не є обґрунтованими та такими, що спростовуються вищевказаними матеріалами справи.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 та його пояснень у суді першої інстанції, вбачається, що останній, керуючи автомобілем «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , їхав по вул. Харківській, перед ним їхав сміттєвоз, а після нього ще один легковий автомобіль. Вони проїхали перехрестя, після чого ОСОБА_1 увімкнув поворот, для здійснення повороту на перехресті вліво, рухаючись зі швидкістю 40-45 км/год., позаду нього автомобіль також увімкнув поворот. Останні 30 м він рухався зі швидкістю 30 км/год. Переконавшись, що немає для нього ніяких перешкод для здійснення повороту, почав повертати. В цей час автомобіль «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав через суцільну смугу та вдарив його автомобіль у передню бокову частину.
Зі схеми місця ДТП вбачається, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Харківській в м. Павлограді, під час здійснення обгону на перехресті, що є забороненим маневром відповідно до п. 14.6.а ПДР, виїхавши на зустрічну смугу, не переконався в тому, що водій ОСОБА_1 , який рухався попереду на транспортному засобі «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , по тій самій смузі, не подав сигнал про намір повороту ліворуч та почав повертати ліворуч.
Твердження ОСОБА_2 про те, що винуватцем ДТП є водій автомобіля «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_2 , який змінив напрямок руху ліворуч, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, не дотримавшись п. 10.1 ПДР, та саме ці дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної транспортної пригоди, спростовуються схемою місця ДТП, поясненнями водія ОСОБА_1 та дослідженими доказами в їх сукупності. Апеляційні доводи захисту у цій частині зводяться до переоцінки доказів, із наданням їм тенденційної оцінки, з якою суд апеляційної інстанції не може погодитись, та висловленян припущень про можливість уникнення зіткнення автомобілів односторонніми діями водія ОСОБА_4 .
Апеляційний суд не вдається в оцінку дій іншого учасника ДТП, зокрема того, чи дійсно міг останній уникнути ДТП своїми односторонніми діями, оскільки це питання виходить за межі судового розгляду, а також можлива наявність порушення ПДР в діях водія ОСОБА_1 не спростовує порушення вимог ПДР самим ОСОБА_2 .
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця