Справа № 930/2224/24
№2/930/515/25
27.08.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.
при секретарі: Загребельного О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 50216,15 гривень та суму сплаченого судового збору, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200 гривень.
Позовні вимоги позивач мотивовує тим, що 30.05.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 501148335 відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 38 250,00 грн. строк кредиту 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 21,99% річних. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 38 250,00 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 50216,15 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 28 978,41 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 21 237,74 грн.
20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором 501148335 від 30.05.2019 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за ОСОБА_1 станом на 20.12.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 50216,15 грн.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20 січня 2025 року позовну заяву ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2025 року ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 20 січня 2025 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
12.03.2025 року від Вінницького апеляційного суду до Немирівського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа № 930/2224/24.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14 березня 2025 року продовжено судовий розгляд цивільної справи № 930/2224/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Даною ж ухвалою вирішено продовжити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Представник відповідача адвокат Лахнік А.О. 23.04.2025 року через систему "Електроннйи суд" надіслав клопотання про залишення позовної заяви ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що зі змісту матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів - подана ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» позовна заява та копії документів, долучених до неї, були посвідчені директором ОСОБА_2 із застосуванням штампу факсиміле. Так, приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні заяви при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, - ні суд, ні будь-який інший учасник справи, не може вважати підпис директора ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» Наваренка В.Г. у заяві, відтворений за допомогою факсиміле, таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позовну заяву. При цьому також звертає увагу суду, що позовна заява від 13.08.2024 року, прошиті та пронумеровані додатки до вказаної позовної заяви, розрахунок заборгованості за кредитом, довіреність на ім'я адвоката Плачинди К.О., письмові пояснення щодо неможливості виконання ухвали суду про витребування доказів, - усі вказані документи, що були надіслані на адресу Немирівського районного суду Вінницької області були «підписані» директором ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» Наваренком В.Г. за допомогою штампу «факсиміле». Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20.01.2025 року було залишено без розгляду позовну заяву ТОВ «ФК Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.257 ЦПК України. Постановою Вінницького апеляційного суду від 27.02.2025 року вказану ухвалу суду першої інстанції було скасовано, а справу було направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Підставою скасування ухвали суду першої інстанції слугував висновок суду апеляційної інстанції про те, що допустивши порушення при витребуванні оригіналу договору факторингу, суд першої інстанції в подальшому залишив позов без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 257 ЦПК України, яка є незастосовною в цьому випадку, чим припустився грубих процесуальних помилок, які призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає розгляду справи по суті спору та доступу позивача до правосуддя. В даному ж випадку Відповідач наполягає на залишенні позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 червня 2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лахніка А.О. про залишення позову без розгляду відмовлено. Даною ухвалою вирішено закрити підготовче провадження та призначити до розгляду цивільну справу по суті за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на 02.07.2025 о 09:30 годині.
02.07.2025 р. представник відповідача адвокат Лахнік А.О. через систему "Електроннйи суд" надіслав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Судове засідання перенесено на 27.08.2025 року.
В судове засідання представник позивача ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" не з'явився, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач та його представник адвокат Лахнік А.О. в судове засідання не з'явилися будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
Згідно довідки про доставку SMS «Судова повістка про виклик до суду» одержана ОСОБА_1 02.07.2025 р. о 16:01 годині.
Також, довідкою складеною секретарем судового засідання підтверджується, що представник відповідача адвокат Лахнік А.О. був особисто повідомлений про дату судового засідання призначеного на 27.08.2025 р. в телефонному режимі.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 30.05.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 501148335, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 38 250,00 грн., строк кредиту 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 21,99% річних. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 38 250,00 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20.12.2021 загальний розмір заборгованості становив 50216,15 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 28 978,41 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 21 237,74 грн.
20.12.2021 р. АТ «АЛЬФА-БАНК» та позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» уклали договір факторингу №4. Відповідно до п.2.1 даного договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.
Згідно п. 2.3 Договору факторингу № 4 від 20.12.2021 AT «АЛЬФА-БАНК» та TOB «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» погодили, що Право Вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору. В дату здійснення оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього Договору.
Відповідно до п.4.2 зазначеного Договору факторингу Ціна права вимоги за цим Договором становить 12 878 944 (дванадцять мільйонів вісімсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривень 00 копійок. Фактор зобов'язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові Ціну Прав Вимоги в розмірі 12 878 944 (дванадцять мільйонів вісімсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривень 00 копійок, шляхом перерахування на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
Зі змісту статті 1054 Цивільного кодексу України вбачається, що кредитодавцями у кредитних правовідносинах можуть бути банк або інша фінансова установа і вказаний перелік є вичерпним.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-111 «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Разом з тим у статті 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що факторинг являється кредитною операцією.
Таким чином, договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.
Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частинами першою та сьомою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача посилався на те, що між AT «АЛЬФА-БАНК» та TOB «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, яким AT «АЛЬФА-БАНК» передало своє право вимоги позивачу.
Однак, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, позивачем не надано доказів того, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача згідно укладеного між AT «АЛЬФА-БАНК» та TOВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» договору факторингу №4 від 20.12.2021 року.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви Додаток 1-1 до договору факторингу № 3 від 20.09.2021, відповідно до якого TOB «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» передано право вимоги за договором №501148335 від 30.05.2019, боржник ОСОБА_1 ..
Суд критично оцінює доданий позивачем Додаток 1-1, оскільки він є частиною Договору факторингу № 3 від 20.09.2021, а не Договору факторингу № 4 від 20.12.2021, на який позивач посилається як на підставу набуття права вимоги до відповідача за кредитними договором. Окрім того, звертає увагу на те, що у вказаному додатку відсутні підписи директора та печатки контрагента - AT «АЛЬФА-БАНК», що позбавляє суд можливості встановити, чи дійсно здійснювався перехід права вимоги саме за вказаним кредитним договором, чи погоджували сторони саме такий зміст додатку та чи укладався він взагалі.
Також, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження оплати ним на рахунок AT«АЛЬФА-БАНК» ціни Прав Вимоги за Договором факторингу №4 від 20.12.2021, з дати здійснення якої право вимоги вважається відступленим Фактору (п.2.3 Договору факторингу). Долучена платіжна інструкція №559 від 20.09.2021 р. не може вважатися належним доказом, адже її дата передує даті укладення самого договору факторингу №4 від 20.12.2021 року.
Крім того, матеріали справи не містять Акту приймання-передачі реєстру боржників за встановленою формою в Додатку №2 до Договору факторингу, підписання якого відповідно до умов п.2.3 вказаного договору здійснюється в дату оплати Фактором Ціни Прав Вимоги.
Отже, позивачем не доведено належними, достовірними та допустимими доказами обставини того, що ним набуто право вимоги до відповідача на умовах, визначених Договором факторингу № 4 від 20.12.2021, а відтак - що його майнове право порушено і підлягає судовому захисту.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4ст. 12 ЦПК України.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, як це закріплено положеннями ч. 7ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи сторін, наведені ними у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо недоведеності позивачем переходу до нього права вимоги до відповідача згідно Договору факторингу №4 від 20.12.2021 року.
За приписами ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, то понесені позивачем судові витрати в розмірі 3028 грн. та 9200 грн. на підставі ст.141 ЦПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 205,207,512-517,526,1054,1077,1079 ЦК України, статтями 12,13,76-79,81,89,95,141,229,258,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Алєксєєнко