22 вересня 2025 року місто Київ
справа № 752/16653/20
провадження № 22-з/824/1128/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Савицької Світлани Леонідівни про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус-Н», ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання договорів недійсними, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Новус - Н», ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання договорів недійсними, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжяпередано на розгляд за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 адвокат Кедес Т.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Кедес Т.О. задоволено частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року в частині передачі до Харківського районного суду Харківської області справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Новус-Н», ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на грошові кошти - скасувати та в цій частині справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року в частині передачі до Харківського районного суду Харківської області справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна (земельної ділянки) подружжя - залишити без змін.
01 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Савицька С.Л. звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
Статтею 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
За змістом зазначеної норми процесуального права судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз'яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен надавати відповідь на нові питання та вирішувати нерозглянуті вимоги, він має роз'яснити положення ухваленого рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення судового рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення у нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні такого рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі
№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року щодо підсудності даної справи, про роз'яснення якої просить заявниця, не є судовим рішенням, яке підлягає виконанню відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України.
Ураховуючи викладене немає підстав для роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Савицької Світлани Леонідівни про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус-Н», ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання договорів недійсними, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: