19 вересня 2025 року місто Київ
справа 758/13328/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/15482/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Головачова Я.В.,
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ УКРАЇНА" про захист прав споживачів,
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
11 серпня 2025 року на зазначене судове рішення представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року витребувано матеріали справи з Подільського районного суду міста Києва. Вирішення питання про відкриття апеляційного провадження відкладено до отримання матеріалів цивільної справи судом апеляційної інстанції.
22 серпня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи № 758/13328/23.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: подати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника.
16 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначила про відсутність у скаржника електронного кабінету в підсистемі Електронний суд.
В обґрунтування поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження вказала, щопозивач ОСОБА_1 копію рішення не отримував, а адвокат, який представляв інтереси в суді першої інстанції, не передав йому копію рішення та не повідомив про ухвалення рішення. Крім того, представник зазначає, що в силу похилого віку позивач не має можливості та навиків орієнтуватися у порядку і процедурі пошуку отримання судових рішень, тому останній звернувся до адвоката ОСОБА_2 за правничою допомогою лише 7 серпня 2025 року, у зв'язку з чим саме цього дня був укладений договір про надання правничої допомоги. Інших доказів не додає.
Колегія суддів вважає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, є непереконливими та неповажними, оскільки заявник не надав доказів істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій щодо подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Згідно зі частиною 1 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справ в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Тобто адвокат як представник під час розгляду позову судом має всі процесуальні права та обов'язками особи, яку він представляє визначені статтею 49 ЦПК України і діє від імені цієї особи за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноваження адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, первинно позовна заява була подана адвокатом Лук'янчуком Ю.В., який у продовж розгляду справи представляв інтереси позивача та після виготовлення повного тексту рішення першої інстанції, 14 червня 2025 року о 04:10:39 отримав його в електронному кабінеті в підсистемі Електронний суд.
При цьому, матеріали справи не містять доказів обмежень повноважень адвоката Лук'янчука Ю.В., як і не містять заяв позивача про закінчення повноважень представника у зв'язку з розірванням договору про надання правничої допомоги.
Колегія суддів вважає, що адвокат Лук'янчук Ю.В., як представник, під час розгляду позову судом першої інстанції мав всі процесуальні права та обов'язки особи, яку він представляє, в тому числі отримувати через електронний кабінет рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 7 статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Отже, отримання 14 червня 2025 року представником Лук'янчуком Ю.В. копії оскаржуваного рішення в електронному кабінеті відповідно прирівнюється до вручення цього рішення і самому позивачу ОСОБА_1 . Вказана обставина свідчить про належне вручення судового рішення позивачу з цієї дати, а відтак перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався саме з моменту отримання рішення його представником.
Позивач мав можливість дізнаватись інформацію по справі та повинен був розуміти настання передбачених процесуальним законом наслідків у разі представлення його інтересів представником.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявники про неотримання позивачем особисто копії рішення та не передання адвокатом Лук'янчуком Ю.В. останньому інформації про ухвалення рішення судом першої інстанції, оскільки суд не повинно цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє. Водночас вибір адвоката, який буде представляти інтереси в суді, є правом позивача, але варто наголосити, що таке право передбачає настання відповідних наслідків, а незнання цього не звільняє від настання цих наслідків.
Крім того, заявником не надано пояснень та доказів, які саме непереборні обставини відбулись у позивача в проміжок часу з моменту початку обчислення процесуальних строків, передбачених статтею 354 ЦПК України, до дати звернення з апеляційною скаргою.
За змістом статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі №904/3541/15).
Таким чином, суд не встановив об'єктивних причин, які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги у визначений законом строк.
Колегія суддів наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 № 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання процесуальних строків, зокрема, строків на апеляційне оскарження, є складовою принципу юридичної визначеності, який є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Згідно з частиною 1 статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки у заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про наявність непереборних обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги у передбачений законом строк, суд не вбачає підстав для поновлення цього строку та відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 126, 185, 358 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВБЕТ УКРАЇНА" про захист прав споживачів, відмовити.
Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Суддя-доповідач
Судді: