Справа № 755/16792/25
про залишення позовної заяви без руху
"22" вересня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовними вимогами до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до пред'явлених вимог просить суд:
«Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» витрати на придбання медичних препаратів, матеріалів обладнання (у тому числі бандажів) для операції та реабілітації у сумі 17 122,94 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» моральну шкоду в розмірі 4 320 000 грн.»
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Також, ч.5 ст.177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі по 4 320 000 грн. При цьому, жодних обґрунтованих розрахунків суми, яку необхідно стягнути в якості моральної шкоди, суду не надано.
Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Однак, Суд вважає це послання безпідставним, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Частиною першою та другою статті 1195 Цивільного кодексу України, яка має назву "Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я", передбачено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
З наведених положень статті 1195 Цивільного кодексу України випливає, що під шкодою, завданою каліцтвом або іншим ушкодження здоров'ю, розуміється не будь-яка шкода, а лише заробіток (дохід), втрачений потерпілою особою внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо потерпілої особи.
Зі змісту ж позовної заяви випливає, що ОСОБА_1 просить відшкодувати йому витрати на придбання медичних препаратів, матеріалів обладнання (у тому числі бандажів) для операції та реабілітації, посилаючись на норми ст.1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а також моральну шкоду, тобто шкоду, яка є не шкодою, завданою каліцтвом або іншим ушкодження здоров'ю, у розумінні законодавства України.
Таким чином ОСОБА_1 не є такою особою, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки вимоги за позовною заявою стосується відшкодування моральної шкоди на загальних підставах, тобто цей спір не стосується відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а тому п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» на спірні правовідносини не поширюється.
Частиною першою та підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 4 320 000,00 грн моральної шкоди, відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15000,00 грн. Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя