Справа №:755/18220/25
Провадження №: 1-кс/755/3581/25
"22" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, освіта повна загальна середня, офіційно не працюючого, військовозобов'язаного, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003027 від 19.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
встановив
До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках даного кримінального провадження, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про необхідність застосування саме цього запобіжного заходу з метою запобігання ризикам, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус, зокрема обставини визначені ст. 178 даного Кодексу.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.09.2025 приблизно о 14 год. 20 хв. перебуваючи, в м. Києві по вул. Митрополита Андрея Шептицького, 5, а саме в підвальному приміщенні де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до сумки, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює маляром в КНП «Поліклініка діагностики» та залишив її в підвальному приміщенні, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, 5 та взяв до рук вищезазначену сумку, де зберігався, належний потерпіломуОСОБА_7 мобільний телефон чорного кольору марки «Realmi» моделі «С51 4/128 Gb NFC Carbon Black» вартістю 6 000 грн., та грошові кошти на загальну суму 7 210 грн.
В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, залишив місце злочину, разом з викраденим майном та пішов в невідомому напрямку, та розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму збитку 13 210 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вказала, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви від 19.09.2025; протоколами огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом особистого обшуку від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.09.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2025; протоколом огляду місця події від 19.09.2025; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, що є тяжким злочином, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , зокрема виконання покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вищевикладені факти свідчать про те, що існує необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладанням на останнього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя, з'ясувавши у судовому засіданні думку прокурора, який заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав визначених в мотивувальній частині останнього, підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши долучені до клопотання матеріали, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).
При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1-п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність застосування запобіжного заходу слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим останній, будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в долучених до матеріалів клопотання доказах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, за вказаним фактом відомості по матеріалах було внесено 19.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрюваного 20.09.2025 року повідомлено про підозру у вчинені вказаного кримінального правопорушення, та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, неодружений, освіта повна загальна середня, офіційно не працюючий, військовозобов'язаний, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію, а тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює підозрюваний та ухилення від органу досудового розслідування та в подальшому від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними в цей період, з урахуванням того, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про доцільність застосування заявленого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя сприймає як об'єктивні доводи сторони обвинувачення про необхідність запобігання наявним ризикам шляхом застосування такого запобіжного заходу, у цей період.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню щодо питання застосування запобіжного заходу, як обґрунтоване із зобов'язанням підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, та покладенням обов'язку з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, що за своєю суттю буде пропорційним, помірним, та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040003027 від 19.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком на два місяці, тобто до 20.11.2025 року наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 за першою вимогою у даному кримінальному провадженні.
2) не відлучатись з міста Києва, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 .
Слідчий суддя: