ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6551/25
провадження № 2/753/6483/25
22 вересня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість за кредитним договором №00768-02/2024 від 01.02.2024 р. у розмірі 22 100 грн. 00 коп.;
- заборгованість за кредитним договором №19846-02/2024 від 12.02.2024 р. у розмірі 35 750 грн. 00 коп.;
- заборгованості за договором позики № 6902583 від 08.02.2024 р. у розмірі 22 660 грн.
Свої вимоги позивач мотивував наступним.
Між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитні договори №00768-02/2024 від 01.02.2024, №19846-02/2024 від 12.02.2024, які підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і були надіслані на номер моб.телефору відповідача. Відповідно до умов договорів відповідачу надано кредитні кошти, які відповідач зобов'язався повернути, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.
25.07.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу №25072024 від 25.07.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №00768-02/2024 від 01.02.2024 р. у розмірі 22 100 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 800 грн.; заборгованість за відсотками - 15 300.
24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24052024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору факторингу №24052024 від 24.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №19846-02/2024 від 12.02.2024 р. у розмірі 35 750 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000 грн.; заборгованість за відсотками - 25 750.
08.02.2024 р. між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , укладено договір позики №6902583, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефору відповідача. Відповідно до умов договору відповідачу надано грошові кошти (позику), а відповідач зобов'язався повернути таку ж суму позики, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №6 від 21.08.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 6902583 від 08.02.2024 р. у розмірі 22 660 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 500 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 8 910 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками на прострочену позику - 8 250 грн. 00 коп.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за вищенаведеними кредитними договорами та має заборгованість, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2025 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2024 р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №00768-02/2024, у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 6 800 грн., строком на 120 днів, дата погашення кредиту - 30.05.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 % в день, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.33-35).
12.02.2024 р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №19846-02/2024, у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» надало відповідачу кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 120 днів, дата погашення кредиту - 10.06.2024 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,50 % в день, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.50-52).
Крім того, 08.02.2024 р. між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , укладено договір позики №6902583, у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору ТОВ «Маніфою» надало відповідачу грошові кошти, позику у розмірі 5 500 грн., строком на 75 днів до 23.04.2024 р., зі сплатою відсотків за користування позикою, а саме: акційної процентної ставка, фіксована - 2,5% на день, базової процентної ставка, фіксована - 2,5% на день, основної процентної ставки, фіксована - 2,5% на день, а відповідач зобов'язався повернути позику, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі (а.с.7-11).
Між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору позики №6902583, відповідно до умов якої сторони погодили продовжити строк позики до 31.05.2024.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Надаючи правову оцінку кредитним договорам, суд дійшов висновку про їх укладення в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такі договори містять електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договорів на погоджених умовах.
Отже, вказані кредитні договори укладені у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Аванс Кредит» повністю виконало свої зобов'язання за кредитними договорами №00768-02/2024 від 01.02.2024 р., №19846-02/2024 від 12.02.2024 р., а ТОВ «Маніфою» повністю виконало свої зобов'язання за договором позики № 6902583 від 08.02.2024.
25.07.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25072024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу №25072024 від 25.07.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №00768-02/2024 від 01.02.2024 р. у розмірі 22 100 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 800 грн.; заборгованість за відсотками - 15 300 грн.
24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24052024, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 24.05.2024 до Договору факторингу №24052024 від 24.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №19846-02/2024 від 12.02.2024 р. у розмірі 35 750 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000 грн.; заборгованість за відсотками - 25 750 грн.
11.01.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №6 від 21.08.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 6902583 від 08.02.2024 р. у розмірі 22 660 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 500 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 8 910 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками на прострочену позику - 8 250 грн. 00 коп.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов вищевказаних Договорів факторингу та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора.
Первісні кредитодавці виконали взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договорів.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов'язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Таким чином, відповідно до розрахунків заборгованості, наданих Позивачем, правильність яких перевірена судом, заборгованість Відповідача складається з наступного:
- заборгованість за кредитним договором №00768-02/2024 від 01.02.2024 р. складає 22 100 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 800 грн.; заборгованість за відсотками - 15 300 грн. (а.с.40-41);
- заборгованість за кредитним договором №19846-02/2024 від 12.02.2024 р. складає 35 750 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000 грн.; заборгованість за відсотками - 25 750 грн. (а.с.55);
- заборгованість за договором позики № 6902583 від 08.02.2024 р. складає 22 660 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 500 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 8 910 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками на прострочену позику - 8 250 грн. 00 коп. (а.с.28).
Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначених договорів.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, враховуючи, що відповідачем порушувалося зобов'язання з повернення коштів та сплаті процентів за користування ними, що встановлені умовами договорів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 207, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 641, 644, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. , 4, 10, 12, 13, 76-81,89,141, 264, 265, 268, 274 - 279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30):
- заборгованість за кредитним договором №00768-02/2024 від 01.02.2024 р. у розмірі 22 100 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 800 грн.; заборгованість за відсотками - 15 300 грн.;
- заборгованість за кредитним договором №19846-02/2024 від 12.02.2024 р. у розмірі 35 750 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 10 000 грн.; заборгованість за відсотками - 25 750 грн.;
- заборгованість за договором позики № 6902583 від 08.02.2024 р. у розмірі 22 660 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 500 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками за користування позикою - 8 910 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками на прострочену позику - 8 250 грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3 028 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА