532/1952/25
3/532/581/2025
22 вересня 2025 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Назарьова Л. В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 головного управління Національної поліції України в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1
за ч. 5 ст. 126 кодексу України про адміністративні правопорушення
Встановив:
ОСОБА_1 , якого постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2024 року визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року, а саме 21 червня 2025 року о 17:00 годині на 114 км автошляху Дніпро- Решетилівка керував автомобілем марки ЗАЗА Sens державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким видом транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд звертає увагу на те, що суд неодноразово вживав заходів для виклику Го- ги Е. В. до суду за вказаною ним під час складання протоколу адресою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно частиною 5 статті 126 КУпАП визначена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Судом установлено, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2024 року по справі № 175/19267/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП- за керування 06.10.2024 року автомобілем ЗАЗ Sens не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії. За вчинення указаного правопорушення до ОСОБА_1 застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
21 червня 2025 року ОСОБА_1 на 114 км автошляху Дніпро-Решетилівка керував автомобілем марки ЗАЗ Sens державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким видом транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, що підтверджується крім протоколу про адміністративне правопорушення постановою серії ЕНА № 5036471.
Із урахуванням викладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Із врахуванням конкретних обставин та характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, який незважаючи за притягнення до відповідальності за подібні правопорушення, продовжує порушувати Правила дорожнього руху України, нехтуючи загальноприйнятими нормами, так як керує транспортними засобами не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, а отже своїми діями наражає на небезпеку інших людей, вважаю застосувати до ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 не є власником автомобіля, яким керував, а тому суд не застосовує покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім цього, постановою Дніпропетровського районного суду Дніпро- петровської області від 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років. Постанова набрала законної сили 05 січня 2025 року.
Статтею 30 КУпАП передбачено, що позбавлення наданого громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення.
Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 22, 126, 280,283 КУпАП, суддя
Постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати до покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного за цим рішенням, невідбуту частину покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначене постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2024 року та вважати ОСОБА_1 позбавленим права керування транспортними засобами на строк дев'ять років три місяці 13 днів.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
ОСОБА_1 роз'яснюється, що у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя