Справа № 163/1655/25
Провадження № 2-а/163/30/25
22 вересня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання незаконними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕНА №5171832 від 08.07.2025 року, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за те, що 08.07.2025 року о 12 год. 16 хв. він керував транспортним засобом в селі Вишнів Ковельського району, не маючи відповідної категорії на право керування, чим порушив п.2.1 а. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП. Крім цього, просив скасувати постанову серії ЕНА № 5171919 від 08.07.2025 року, відповідно до якої його в той же час та в тому ж місці іншим інспектором поліції з того ж самого службового автомобіля накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за те, що він керував транспортним засобом 08.07.2025 року о 12 год 23 хв на 491 кілометрі автодороги М-07 "Київ-Ковель-Ягодин", яка має дві смуги руху в одному напрямку, та при цьому рухався лівою смугою, в той час як права - була вільною, чим порушив п. 11.4 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач категорично не погоджується з вищевказаними постановами та вказує на неправомірне застосування щодо нього адміністративних стягнень, просить визнати їх протиправними та скасувати, а справи передати на новий розгляд уповноваженому на це органу для розгляду з урахуванням норм КУпАП та інших нормативно-правових актів. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що поліцейські, які оформляли матеріали щодо вчинення ним правопорушень, діяли неправомірно і, на його думку, сфальсифікували дані, з метою збільшення кількості винесених постанов і кількості накладених стягнень. Стверджує, що оспорювані постанови були винесені двома інспекторами відділення поліції N?1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, які несли службу в одному патрульному автомобілі. Зауважує, що після зупинки автомобіля інспектором Дячишиним С.С., ним було виявлено ознаки вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Однак, вважає, що з невідомих причин щодо нього було винесено дві окремі постанови різними інспекторами (Дячишиним С.С. та Купирою В.В.) за результатами однієї зупинки транспортного засобу, в один і той самий час, при цьому правопорушення були виявлені одночасно. В зв'язку з чим позивач вважає, що оскаржувані постанови прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, є протиправними і підлягають скасуванню з направленням матеріалів на новий розгляд із застосуванням ст. 36 КУпАП та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України. Крім того, просить стягнути на його користь понесені судові витрати.
Відповідно до ухвали суду від 25.07.2025 року на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.
06.08.2025 року до суду надійшло клопотання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, в якому представник відповідача просить скасувати оскаржувані постанови та направити матеріали на новий розгляд до уповноважених посадових осіб. Таким чином, фактично відповідач визнав позовні вимоги.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач на електронну адресу суду надіслав клопотання про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не сповістила.
З огляду на викладене, суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що, дійсно на 491 км автодороги М-07 «Київ-Ковель-Ягодин» 08.07.2025 року близько 12 год 20 хв позивача зупинили інспектори поліції за порушення Правил дорожнього руху. Згідно з матеріалами справи встановлено, що відносно позивача 08.07.2025 року о 12 год. 20 хв. винесено постанову серії ЕНА №5171832 інспектором Дячишиним С.С. за те, що позивач в селі Вишнів по вул. Жовтнева 08.07.2025 року о 12 год 16 хв керував автомобілем, не маючи відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування таким транспортним засобом, та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що іншим працівником поліції - інспектором Купирою В.В., який ніс службу разом з ОСОБА_2 , приблизно в той самий час та в тому самому місці зупинки, а саме 08 липня 2025 року о 12 годині 27 хвилин було винесено ще одну постанову серії ЕНА N?5171919, відповідно до якої на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 122 КУпАП у розмірі 510 грн. штрафу, а саме за порушення на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку -рухався крайньою лівою смугою, в той час як права - була вільна.
Судом встановлено, що позивач, не оспорюючи фактичні обставини вчинення адміністративних правопорушень, оспорює та не погоджується саме з процедурою розгляду справ щодо нього та процедурою накладення адміністративних стягнень. Разом з цим представник відповідача позовні вимоги визнала.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1ст.2 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та інше.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Унормуванням статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.246 КУпАП).
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з оскаржуваних постанов про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, за порушення ним п.2.1 а ПДР України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, не мав відповідної категорії прав на керування та за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення ним п. 11.4. ПДР, так як він, керуючи транспортним засобом, на дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій, в той час як була вільна права смуга. На позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн та 510 грн. відповідно.
На підтвердження факту вчинення позивачем вказаних адміністративних правопорушень надано DVD-R диск з відеозаписами з нагрудної відеокамери поліцейських СРПП ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, копії постанов про накладення стягнення, копії квитанцій про сплату штрафів.
Вказані докази як окремо, так і в сукупності, доводять вчинення інкримінованих йому правопорушень за ч. 2 ст. 126 КУпАП та за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Обставини вчинення правопорушень не оспорюються, як і не оспорюються склад і подія таких правопорушень.
Разом із тим, із відеозаписів вбачається, що позивача було зупинено інспекторами поліції 08 липня 2025 року о 12 годині 16 хвилин в селі Вишнів Ковельського району Волинській області, на автодорозі міжнародного сполучення «Київ-Ковель-Ягодин» (М07) на 491-му кілометрі, яка має дві смуги руху в одному напрямку. Як під час винесення постанови серії ЕНА N?5171832, так і під час винесення постанови серії ЕНА N?5171919, автомобіль позивача перебував в одній і тій самій локації, на зазначеній автодорозі з двома смугами руху в одному напрямку. При цьому інспектори під час оформлення постанов спілкувалися між собою щодо інкримінованих позивачу правопорушень. Відеозаписи, зроблені на бодікамери працівників поліції та надані самим відповідачем, що є беззаперечними доказами того, що обидві постанови фактично винесені в межах одного й того ж епізоду та однієї події. Крім того, згідно з постановою серії ЕНА N?5171832, інспектор Дячишин С.С. зазначив місцем вчинення правопорушення та місцем винесення постанови: Волинська область, Ковельський район, село Вишнів, вул. Жовтнева, проте місце події суперечить відеозаписам події. Із відеозапису вбачається, що фактичне місце події - автодорога міжнародного сполучення «Київ-Ковель-Ягодин» (М07) на 491-му кілометрі. Крім того, встановлено, відповідно до постанови серії ЕНА N?5171919 інспектор Купира В.В. зазначив місцем вчинення правопорушення та місцем винесення постанови: Волинська область, Ковельський район, село Вишнів, автодорога міжнародного сполучення М07, 491-й кілометр, що повністю узгоджується з відеофіксацією. Час події згідно з відеозаписом - з 12:16 год. до 12:33 год., при цьому різниця у часі між відеозаписами становить лише близько 3 хвилин, що є підтвердженням, що обидві постанови винесені в одному і тому самому місці та практично одна за одною. Крім того, встановлено, що при розгляді цих двох окремих справ використовується один і той самий доказ - відеозапис із нагрудної камери поліцейського.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З аналізу вищевикладених положень КУпАП вбачається, що за вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В даному випадку, зазначений принцип накладення адміністративного стягнення спрямований на захист прав осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, з метою унеможливлення накладення на них надмірної кількості адміністративних стягнень.
В свою чергу, як зазначено вище, та на що звертає увагу позивач, винесено дві окремі постанови за ч. 2 ст. 126 та ч.2 ст.122 КУпАП, що є порушенням вищевказаних гарантій, встановлених ч. 2 ст. 36 КУпАП, та є порушенням процедури розгляду відповідних справ.
Керуючись вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП, поліцейський мав винести одну постанову, якою перелічити усі вчинені позивачем правопорушення, і, як наслідок, накласти одне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відтак, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5171832 від 08.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5171919 від 08.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу надіслати на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
За змістом статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати у цій справі складаються з судового збору за дві позовні вимоги, який сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211, 20 грн. підлягають до стягнення з відповідача, який виступав у справі як суб'єкт владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 5, 9,77,79, 90,139,242-246,286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання незаконними та скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5171832 від 08.07.2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5171919 від 08.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді 510 грн штрафу.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП, направити на новий розгляд до відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Стягнути з ГУНП у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ім'я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не зареєстровано в Е-суд, реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 .
Найменування відповіда
ча: Головне управління Національної поліції у Волинській області; код ЄДРПОУ 40108604, місце знаходження: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11.
Головуюча:суддя А.Л.Гайдук