Справа № 2”а”-332/2010 р.
«17» вересня 2010 р. Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Лиходєдов А.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кривому Розі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
01.12.2009 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу /далі Управління/, яким просить визнати його дії неправомірними та зобов'язати Управління донарахувати та виплатити недоплачену допомогу за період з 01.01.2006 р. по 30.11.2009 р. в розмірі 5033,90 грн..
В обґрунтування вказує, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р.. Відповідно до ст.ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є «дитиною війни», та з 01.01.2006 р. їй щомісячно повинна виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Згідно ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач протягом 2006 - 2007 р. не виплачував соціальну допомогу, а з січня 2008 р. сплачував їй вказану допомогу в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Не виплачена сума допомоги з 01.01.2006 р. по 30.11.2009 р. становить 5033,90 грн..
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. про соціальні гарантії громадян, визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Таким чином допомога повинна була сплачуватися в розмірах встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач надала заяву про розгляд справи в її відсутність.
Відповідач - Управління, надав до суду письмові заперечення в яких вказує, що позивачу проводилися виплати вказаної допомоги згідно законодавства.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.» дію ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було на цей рік зупинено.
В 2007 р. згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та встановлено що виплата вказаної допомоги здійснюється особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Після рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. не врегульовано порядок виконання цього рішення.
В 2008 р. з 01.01.2008 р. згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», внесено зміни в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановлено розмір надбавки встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. У вказаному розмірі ОСОБА_2 і виплачувалася соціальна допомога в 2008 році. Крім того в Законі «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено величину мінімальної пенсії за віком. Вважає також, що позивач пропустив річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки рішення конституційного суду набрали законної сили 09.07.2007 р., 22.05.2008 р., а позивач звернувся до суду в грудні 2009 р..
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, посвідченням, довідками та листом Управління від 26.11.2009 р. (а.с. 4, 6-8), що позивач ОСОБА_2 має статус «Дитина війни», та її надбавка до пенсії за віком в 2006 та 2007 р.р. не виплачувалася, в 2008 році виплачувалася в розмірі з січня по березень по 47,00 грн., з квітня по червень по 48,10 грн., з липня по вересень по 48,20 грн., з жовтня по 30.06.2009 р. по 49,80 грн..
Згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність встановлено ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та становить: з 01 січня -380 грн., 01 квітня - 406 грн. з 01 жовтня - 411 грн. А також встановлено ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» і складає з 01 січня -470 грн., 01 квітня - 481 грн. з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня -498 грн. Згідно ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» - прожитковий мінімум встановлений в розмірі що діяв в грудні 2008 р. - 498 грн., а з 01.11.2009 р. в розмірі 573 грн.
Згідно з ч.2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове використання цих видатків. Відповідно до ст.7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» - фінансове забезпечення соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України».
Судом встановлено, що з 01.01.2006 р. відповідачем правомірно не здійснювалася виплата вказаної соціальної допомоги. Згідно ст.110 Закону України від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.» встановлено що пільги «Дітям війни», передбачені ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному КМ України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати допомоги, 30% надбавки до пенсії „Дітям війни”, в казана норма Закону неконституційною не визнавалася, діяла протягом бюджетного року. Таким чином вимоги позивача, які стосуються недоплат допомоги в 2006 році , задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та встановлено що виплата вказаної допомоги здійснюється особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів про соціальні гарантії громадян, визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.71 п.12, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно п.2, п.14 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було внесено зміни в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановлена допомога «дітям війни» в розмірі надбавки встановленої для учасників війни, яка дорівнює 10 відсоткам від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Р ішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 , визнано такими, що не відповідають Конституції України п.2, п.14 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.54 ч.3 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» - р озміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.8 Постанови КМ України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про жертви нацистських переслідувань") (1584-14 ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Оскільки ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» передбачено виплату соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, то посилання відповідача на норми ст.ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», та норми п.2, п.14 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» які визнано неконституційними суд вважає незаконними. Як і виплату позивачу соціальної допомоги в розмірах передбачених п.8 зазначеної Постанови КМ України.
Право позивача на допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком встановлено Законом, який має вищу юридичну силу. Таке право в 2009 р. підтверджено також ст. 54 ч. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Згідно ст.92 п.1 Конституції України - права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України.
Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність законодавчо встановлений, як вказувалося Законами України про державний бюджет на відповідні 2007, 2008, 2009 р.р., тому посилання відповідача на законодавчо не встановлений розмір мінімальної пенсії за віком суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до п.4 ст.28 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Пунктом 7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Таким чином, при відсутності визначення розміру мінімальної пенсії за віком Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд виходить з розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено з заперечень відповідача позивач в 2006-2007 р.р. допомогу не отримував, а в 2008 - 2009 р.р. отримував допомогу в меншому ніж передбачено Законом розмірі. З 01.01.2009 р. по 30.11.2009 р. розмір зазначеної державної соціальної допомоги також повинен був нараховуватися виходячи з прожиткового мінімуму встановленому для непрацездатних осіб.
Разом з тим Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 набрало законної сили з 09.07.2007 р., тому за вказаний період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. судом встановлено, що позивач не отримував допомогу всупереч положенням законодавства, а в відповідача був обов'язок нараховувати допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, набрало законної сили з 22.05.2008 р., тобто за вказаний період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. судом встановлено, що позивач отримував допомогу в меншому розмірі ніж передбачено законодавством, а відповідач був зобов'язаний нараховувати позивачу допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Тому згідно ст.2, 11, 162 КАС України порушене право позивача підлягає захисту, слід визнати неправомірною бездіяльність, та зобов'язати Управління призначити, до нарахувати і виплатити позивачу недоотриману ним за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 р., включно, державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час її виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 р., включно.
Позов у вказаній частині підлягає частковому задоволенню, оскільки відсутні підстави для визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання відповідача щодо перерахунку допомоги з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р., з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. Судом встановлено, що відповідач за вказаний період діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб що передбачено законами України.
Стосовно пропуску строку позовної давності, то суд вважає що шестимісячний строк звернення до суду за захистом порушеного права позивача не сплив. Вказаний строк згідно
ч. ч. 2, 4 ст. 99 КАС України починає обчислюватися з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно відповіді відповідача він відмовив в перерахунку допомоги позивачу 26.11.2009 р. (а.с. 6-8), з цього часу позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень, та звернувся до суду з позовом 01.12.2009 р. (а.с. 2), в межах строку звернення до адміністративного суду. Рішення Конституційного Суду були постановлені 09.07.2007 р. та 22.05.2008 р., тобто відповідач бездіяв протягом вказаного часу, змусивши позивача звернутися до суду за захистом свого права.
На підставі ст.6 Закону „Про соціальний захист дітей війни», ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.2,11,49,51,69,71, 94, 99, 158-160 ч.1-3, 161-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково, визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, донарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоотриману нею за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року, включно, державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на час її виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року, включно.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
.