Справа № 183/9626/25
№ 1-кс/183/1696/25
19 вересня 2025 року місто Самар Дніпропетровської області
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 21 серпня 2025року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000989 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, у військовому званні «солдат», холостого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені 21 серпня 2025року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000989 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
ОСОБА_5 раніше судимий, саме: 22.09.2022 року Новомосковським міськрайонним судом за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, вид покарання позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців; 09.10.2023 року Новомосковським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, вид покарання позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком від 22.09.2022 - остаточно позбавлення волі на 5 років 8 місяців; звільнений 04.10.2024 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 11 місяців. У встановленому законом порядку судимість не знята і не погашена.
13 серпня 2025 року, близько 16:30 годин, ОСОБА_5 знаходився поблизу будинку № 25 по вул. Паланочна в м.Самар Дніпропетровської області, де побачив раніше невідомого ОСОБА_7 , який спав на лавці, та поблизу якого знаходилася сумка оливкового кольору. Припускаючи, що в середині сумки є речі, які мають матеріальну цінність, в цей момент у ОСОБА_5 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаної сумки.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 13 серпня 2025 року, близько 16:30 годин, ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитися поблизу будинку №25 по вул. Паланочна в м.Самар Дніпропетровської області, підійшов до лавки на якій спав ОСОБА_7 , та переконавшись в тому, що буде не помічений власником та іншими особами, діючи умисно, таємно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин в умовах воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, взяв з лавки сумку оливкового кольору, в середині якої знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» Midnight Black, 8 GB RAM, 256 GB ROM вартістю 6890,40 гривень, який перебував у чохлі для мобільного телефону чорного кольору «Cosmi Full Case HQ 2 mm for Xiaomi Redmi Note 13 вартістю 188,40 гривень, та який належить ОСОБА_8 , тим самим викрав вказані речі.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразились у таємному викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто за ч.4 ст.185 КК України.
18 вересня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12024041350001247.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою підозрюваного в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. Встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
Беручи до уваги викладене, доцільно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів і таким чином запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення; ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Слідчий в судовому засіданні також підтримав клопотання та, посилаючись на ті ж підстави, просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання від вартою та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримав свого захисника, просив не обирати йому запобіжний захід пов'язаний з триманням під вартою, зазначив, що він не буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду та не буде вчиняти будь-яких правопорушень. Зобов'язується виконувати усі обов'язки, які на нього будуть покладені, та не вчиняти протиправних дій. У скоєному він розкаюється.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до наступних висновків, а саме:
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Строк дії воєнного стану в Україні продовжений і на сьогодні.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 21 серпня 2025року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350000989 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно до короткого викладу обставин: 13 серпня 2025 року, близько 16:30 годин, ОСОБА_5 знаходився поблизу будинку № 25 по вул. Паланочна в м.Самар Дніпропетровської області, де у раніше незнайомого ОСОБА_7 , який спав в цей час на лавочці, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7
18 вересня 2025 року, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12025042350000989.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КПК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду відеозапису та фото таблицею до нього; висновком експерта.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
22.09.2022 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців. 09.10.2023 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 засуджений за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком від 22.09.2022 - остаточно призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців; звільнений 04.10.2024 умовно-достроково, на строк 1 рік 11 місяців. У встановленому законом порядку судимість не знята і не погашена.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgariaвід 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, та звільненим від відбування покарання з умовно-достроково, під час строку умовно-дострокового звільнення підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України; наведене свідчить про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризики, передбачені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, а також те, що підозрюваний є військовослужбовцем, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, або престарілих батьків.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання доведеним під час розгляду ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належної поведінки підозрюваного в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим вважає, що клопотання підлягає про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню частково, в межах строку досудового розслідування строком на 30 днів, з урахуванням особи підозрюваного, його характеристики та поведінки часу, необхідного для закінчення строку досудового розслідування.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
Відповідно до вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складає 3028 гривень.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного та тяжкістю вчиненого злочину.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, матеріальний стан та поведінку підозрюваного, а також те, що підозрюваний не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень під час звільнення від відбування покарання за вироком у період випробування, слідчий суддя вбачає, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжного заходу,визначених ч.1ч.177КПК України.
В іншій частині клопотання належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів, тобто з 19 вересня 2025 року до 18 жовтня 2025 року включно.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним/обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний, без дозволу командира військової частини або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну дислокації військової частини;
4) не залишати місце несення служби, тимчасове розташування підрозділу військової частини без дозволу командира військової частини.
5) повернутися до виконання покладених військових обов'язків до постійного або тимчасового розташування військової частини, де наразі перебуває його частина.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
В іншій частини клопотання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 19 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1