Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1613/25
Номер провадження2-а/173/21/2025
іменем України
22 вересня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складіголовуючого - судді Челюбєєва Є.В.,за участісекретаря Салтикової С.І.,розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,
23.06.2025 представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому вказав, що 06.06.2025 посадовою особою УПП в Дніпропетровській області Жигір С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4906387, відповідно до якої на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення водієм 07.05.2025 о 08:40:00 у м. Дніпро, Донецьке шосе, ОЕ 113 п.2.1.ґ ПДР України, дії позивача кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови подія мала місце 07.05.2025 о 08:40:00 у м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, ОЕ 113, а поліцейський виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення 06.06.2025 без участі позивача та за відсутності даних про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи. Крім того, 07.05.2025 позивач заявив усне клопотання поліцейському, під відео фіксацію на портативний відео реєстратор, про залучення до справи адвоката, яке залишилось без задоволення, без пояснення причин. Обов'язок укласти договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України покладається на власника наземного транспортного засобу, тобто особу, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб VolkswagenPassat НОМЕР_1 - Бюро економічної безпеки України, а не на позивача. Позивач, в силу своєї посади та кола посадових обов'язків не знав та не міг знати про те, чи уклав власник службового автомобіля VolkswagenPassat НОМЕР_1 в електронній формі внутрішній договір страхування, а тому не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Крім того, керування водієм транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не утворює склад будь-якого адміністративного правопорушення, за таке діяння не передбачена також відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП, тому окрім викладеного вище, в оскаржуваній постанові міститься посилання на діяння, яке не передбачене диспозицією ч.1 ст.126 КУпАП.
Провадження у справі відкрито 03.07.2025.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував. Свої заперечення обґрунтовував наступним.
07.05.2025 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , при заїзді на віадук з вул. Донецьке шосе на вул. Передову у м. Дніпрі став учасником дорожньо-транспортної пригоди у зв'язку із зіткненням з транспортним засобом MERCEDES, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .Того ж дня на місці події інспектором складено відповідну схему місця ДТП, яку передано для розгляду старшому інспектору з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майору поліції Жигіру С.О.
06.06.2025, розглянувши матеріали такої дорожньо-транспортної пригоди, і вбачаючи порушення Правил дорожнього руху, що призвели до неї, у діях обох водіїв, поліцейським складено два протоколи про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для участі у складанні таких протоколів до кабінету № 202 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на 06.06.2025 були запрошені обидва водії, що, зокрема, підтверджується рапортом від 06.06.2025. Водночас, під час розгляду матеріалів зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, поліцейським, серед іншого, встановлено, що на момент такої пригоди на транспортний засіб VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , не було оформлено полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує відсутності полісу (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого на транспортний засіб VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 .Разом з тим в обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що такий транспортний засіб не належить йому, а обов'язок оформлення такого полісу покладено саме на власника відповідного транспортного засобу.
Відповідно до чинного законодавства України обов'язок мати при собі поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в даному випадку покладається саме на водія відповідного транспортного засобу.
Дослідивши докази у справі, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Як встановлено судом, 06 червня 2025 року старший інспектор з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майор поліції Жигір С.О. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4906387 від. Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУПАП за порушення п. 2.1. ґ ПДР, накладено штраф 425 грн.
Відповідно до змісту даної постанови, 07.05.2025 о 08:40:00 в м. Дніпро, вул. Донецьке шосе ЕО113 водій ОСОБА_1 керував автомобілем фольксваген Н3 НОМЕР_1 без полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1. ґ ПДР.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно із пункту 1.1 ПДР України ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Положеннями ч.1 ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч.1 ст.126 КУпАП.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2.1.ґ «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Згідно п.2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у п.2.1 ПДР.
Дані норми кореспондують з ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», згідно якої водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Приписами ст.7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено обов'язковість страхування цивільно-правової відповідальності; на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів; транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України (ч.1). Керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.2).
Положеннями ч. 1 ст. 126 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що не заперечується позивачем.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що обов'язок оформлення полісу покладено на власника транспортного засобу, а не на водія, у зв'язку з чим він не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Суд не може погодитися з такими доводами позивача, адже аналізуючи вищенаведені норми вбачається, що законодавець саме на водія, а не власника транспортного засобу покладає обов'язок мати при собі поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса та пред'явити їх на вимогу поліцейського, тоді як за невиконання цих вимог передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.
Крім того, суд також не приймає до уваги доводи позивача про невідповідність опису в оскаржуваній постанові обставин правопорушення, диспозиції ч.1 ст.126 КупАП, оскільки конструкція цієї норми передбачає відповідальність за відсутність або ненадання до перевірки полісу страхування, а тому зазначення в оскаржуваній постанові формулювання «водій ОСОБА_1 керував автомобілем фольксваген Н3 НОМЕР_1 без полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідає ознаці об'єктивної сторони даного правопорушення.
Доводи позивача про те, що ним заявлялось усне клопотання поліцейському про залучення адвоката, однак це клопотання залишилося без розгляду, суд також відхиляє, оскільки законодавством не передбачено обов'язок працівників поліції залучати адвоката під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, окрім як під час адміністративного затримання.
В той же час, звертаючись до суду позивач, окрім іншого, вказував на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, а саме, на позбавлення його права бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, з чим суд погоджується з огляду на наступне.
Згідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З обставин даної справи встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не здійснювався посадовими особами відповідача за місцем вчинення адміністративного правопорушення 07.05.2025, а здійснювався 06.06.2025 у приміщенні кабінету Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
На підтвердження належного сповіщення ОСОБА_1 відповідач посилається лише на рапорт, складений старшим інспектором з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП майора поліції ОСОБА_3 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 було запрошено до управління в телефонному режимі і ОСОБА_1 заходив в приміщення службового кабінету, де було складено протокол за ст.124 КУпАП, але потім останній почав розмовляти по телефону, вийшов із кабінету і не повернувся.
Будь-яких інших доказів належного сповіщення позивача про розгляд справи, або підтвердження того, що позивач дійсно приходив до управління (копія журналу відвідування, тощо) відповідач до суду не надав.
Вказані обставини не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а, від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а зробив наступні висновки: «…закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення…».
Таким чином, складення рапорту службовою особою, без доказів направлення та отримання повідомлення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, недостатньо аби вважати таку особу належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.
Уповноважена на розгляд справи особа має надати докази, які підтверджують належне повідомлення фізичної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи, її достеменну обізнаність про дату, час та місце розгляду справи.
В даному випадку відповідачем таких доказів до суду не надано.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення та складення оскаржуваної постанови відбулося за відсутності позивача, а також за відсутності доказів належного сповіщення його про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року №05/7145/16-а та від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а дійшов висновку, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Водночас, процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Відповідно до вимог статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та захист порушених прав позивача - визнання постанови серія ЕНА № 4906387 від 06.06.2025, винесеної 06.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП протиправною, її скасування, та закриття провадження у справі.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., в той же час відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 543/775/17 за подання позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Враховуючи, що позивач подав позов в електронній формі, тому з урахуванням ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», слід було сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн. (605,60 грн. х 0,8).
Отже, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 грн., сплачений при зверненні до суду.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст.5,9,72,74,77,143,252,286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, 2-а) про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4906387 від 06.06.2025, винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Роз'яснити позивачу, що сплачена сума судового збору, в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Є.В. Челюбєєв