Справа № 932/6067/23
Провадження № 2/932/1701/23
22 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Потоцької С.С.
за участю секретаря судового засідання - Карапиш А.М.,
представника позивача- Сергієвської А.Ю.,
представника третьої особи-Пантелеєвої Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заяв ою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування адміністрації Шевченківської районної ради у місті Дніпро про позбавлення батьківських прав,
Адвокат Сергієвська А.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона з відповідачем має двох неповнолітніх дітей, які після припинення шлюбних стосунків мешкають разом з нею. Позивач повністю забезпечує їх всім необхідним для проживання, купує продукти харчування, одяг, тощо. Батько в утриманні участі не бере. Між батьком та синами взагалі немає ніяких стосунків та зв'язку, вони по суті чужі люди. З моменту розірвання шлюбу відповідач майже зовсім не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкується з ними взагалі, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних ті інших духовних цінностей. Відповідач аліменти не сплачує, має заборгованість зі сплати аліментів. Прояв інтересу до життя дітей був лише за допомогою телекомунікаційних засобів, наразі зовсім припинений.
Ухвалою від 07.09.2023 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначені судові засідання.
Ухвалою від 10.04.2024 задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків, закрито підготовче засідання, призначений розгляд справи по суті.
У зв'язку із відставкою судді ОСОБА_5 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у цій справі визначена суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Потоцька С.С.
Ухвалою від 09.10.2024 справа прийнята до провадження судді Потоцької С.С., призначені судові засідання.
Протокольною ухвалою від 17.04.2025 закрито підготовче судове засідання, розгляд справи призначений по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явся, відзив на позов до суду не надав, про причину неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений завчасно належним чином.
Представник третьої особи підтримала позов, просила задовольнити.
У судовому засіданні 12.09.2025 оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначено на 22.09.2025.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зазначено у свідоцтві про народження серія НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 12.02.2020 (а.с. 6).
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зазначено у свідоцтві про народження серія НОМЕР_2 , виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції (м.Дніпро) 01.03.2016 (а.с. 7).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2021 справа № 932/5127/21 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 9-11).
У характеристиці, яка видана Комунальним закладом освіти «Середня загальноосвітня школа № 80» Дніпровської міської ради від 09.06.2023 № 01-25/166, на ОСОБА_3 зазначено, що мати приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина. Батько, ОСОБА_2 , не бере участь у шкільному житті дитини, контакту із школою, де навчається ОСОБА_6 , не підтримує, не цікавиться навчанням сина, не відвідує батьківські збори (а.с.17).
У поданому до суду висновку від 20.12.2023 № 4/3-337 органу опіки та піклування зазначено, що ОСОБА_1 з дітьми проживає разом за адресою: АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_2 проживає окремо, вихованням та утриманням дітей не займається. Заслухавши думку представника матері та батька, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав відносно синів- ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування пояснила, що при розгляду питання доцільності позбавлення батьківських прав органом опіки та піклування встановлено, що батько не бере участь у вихованні дітей, не спілкується з ними, утриманням дітей не займається.
Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що позивач з дітьми наразі проживає у Польщі. Відповідач зі свого боку взагалі не спілкується з дітьми, ніколи не телефонує, не вітає, навіть, дітей з днем народження. Зі свого боку позивачка не перешкоджає спілкуванню з дітьми. Діти втратили емоційний зв'язок з батьком. Коли вони приїжджають до дому відповідач не намагається зустрітися з синами. Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, що досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
право на проживання в сім'ї разом з батьками, або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основними обов'язками батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки не мають права зловживати своїми обов'язками і несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини.
Частиною 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом майже півтора року не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09, рішення від 17.07.2015) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з'ясування ставлення батьків до дитини.
Пунктом 16 Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 214/5134/22 виснував, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною і матір'ю (батьком) конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.
Позивач пов'язує необхідність позбавлення відповідача батьківських прав з обставинами щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Відповідач доводи позивача щодо ухилення від виконання батьківських прав не спростував. У заяві про перенесення судового засідання не заперечив проти позову, не навів своїх доводів та аргументів проти позову.
Відтак, суд вважає доведеним, що відповідач умисно та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до синів, не піклується про фізичний і духовний їх розвиток, не цікавиться навчанням та станом здоров'я, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, оскільки не спілкується з ними. Також відповідач не бере участі в матеріальному утриманні синів.
Станом на 08.04.2025 відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 259 072, 46 грн (а.с. 92-93).
Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин між синами та батьком, що є найважливішою складовою поняття "сімейне життя", у суду відсутні підстави вважати, що анулювання юридичного зв'язку між батьком і дитиною негативно вплине на ці відносини.
Отже, позбавлення відповідача батьківських прав відносно синів не суперечить їх інтересам, з огляду на відсутність батька в їх житті та невиконання ним батьківських обов'язків, тому за обставин цієї справи позбавлення відповідача батьківських прав буде здійснено згідно із законом (п. 2 частина перша ст. 164 Сімейного кодексу України) та спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету, і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.
Аналогічні за змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі N 490/3580/21 (провадження № 61-4197св25).
Таким чином, беручи до уваги встановлені за результатами судового розгляду обставини щодо свідомого ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 459/3411/17.
Відтак суд вважає, що рішення про позбавлення батьківських прав відповідача відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідача можливості за їх бажанням піклуватися про дитину. Більше того за правилами ст. 169 СК України позбавлені батьківських прав батьки вправі звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав за умови зміни своєї поведінки, якщо це буде відповідати інтересам дитини.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування адміністрації Шевченківської районної ради у місті Дніпро про позбавлення батьківських прав-задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , адреса:
АДРЕСА_2 Дніпровської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 34059261, адреса: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 70
Представник третьої особи Пантелеєва Ганна Сергіївна, адреса: м. Дніпро, вул. М.Грушевського, 70
Суддя С.С.Потоцька