Справа № 199/10470/25
(3/199/5605/25)
іменем України
18.09.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.07.2002 Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_2 , пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП,
за участю: ОСОБА_1 ,
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 450700, складеного ст. ДОП СП ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Вербицьким Є.В., зазначено про те, що: «05.07.2025 близько 11:00 години по АДРЕСА_2 , собаки, що належать ОСОБА_1 , заподіяли шкоду здоров'ю ОСОБА_2 , а саме: покусали її, внаслідок порушення ОСОБА_1 правил тримання собак та вчинення ним правопорушення».
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_2 , яку покусали його собаки.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, долучені до справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП визначено, що:
- ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом;
- провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності;
- застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом;
- додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як слідує з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як слідує зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 1, 7 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, з 08.11.2021 стаття 154 КУпАП діє в редакції закону № 1684-IX від 15.07.2021, яка містить три частини:
1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях);
2) дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року;
3) дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Враховуючи те, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 154 КУпАП необхідно встановити правила тримання собак і котів, які порушені особою, відповідно диспозиція ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до іншого нормативно-правового акта, який, на думку працівника поліції, порушений, а тому протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, у відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП, повинен містити посилання на конкретну норму правил тримання собак і котів, які порушив ОСОБА_1 .
Проте, протокол про адміністративне правопорушення, всупереч вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, не містить посилання на конкретну норму правил тримання собак і котів, яку порушив ОСОБА_1 .
В даній справі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Диспозиція ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.
Для того, щоб дії винної особи утворювали склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, необхідно, щоб ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив наступні дії: «утримував собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримував незареєстрованих собак, приводив їх у громадські місця, вигулював собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирав її екскременти під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях)».
Разом з цим, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 154 КУпАП, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б вказували про те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 раніше не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП, як і повторного протягом року не вчиняв аналогічного адміністративного правопорушення, відповідно відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, за участю ОСОБА_1 .
При цьому, виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 фактично притягується до адміністративної відповідальності за те, що собаки, які йому належать, завдали шкоди здоров'ю ОСОБА_2 .
Тобто в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, тобто: дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Санкція ч. 2 ст. 154 КУпАПпередбачає можливість накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає можливість накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Відповідно санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП є більш суворою, ніж санкція ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Як слідує з ч. 2 ст. 214 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Норми КУпАП не передбачають право судді перекваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з менш тяжкого складу адміністративного правопорушення на більш тяжкий, а згідно ч. 1 ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Крім того, виходячи з рішень Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, «Малофєєва проти рф» від 30.05.2013, «Карелін проти рф» від 20.09.2016, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суддя не має права перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 154 на ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки це погіршить становище ОСОБА_1 .
Виходячи з рішень Європейського суду з прав людини у справах «Верітас проти України» від 13.11.2008 та «Сокуренко та Стригун проти України» від 20.07.2006, суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
У відповідності до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, поміж іншого, передбачені частиною другою статті 154 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Отже, внаслідок ухвалення Закону України № 1684-IX від 15.07.2021, який виклав ст. 154 КУпАП в новій редакції, законодавцем не було внесено змін до ст. 221 КУпАП, яка визначає категорію справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а тому, починаючи з 08.11.2021, в переліку справ, які належать до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, відсутні справи, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Єдиним випадком, під час якого у суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, є компетенція на розгляд справ, передбачених ч. 3 ст. 154 КУпАП, це вчинення такого адміністративного правопорушення особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, як про це зазначено в кінця речення частини 1 ст. 221 КУпАП.
Даний висновок судді узгоджується із роз'ясненням, викладеним в листі Голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності С.Іонушаса від 03.09.2025 на звернення судді від 15.08.2025в порядку ч. 3 ст. 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно якого нормами КУпАП п оцей час не визначено орган, який має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
За таких обставин не має підстав і для повернення справи до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області з метою подальшого її надіслання відповідному органу для її належного розгляду, оскільки нормами КУпАП не визначено орган, який має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, результат дослідження та оцінки доказів надає обґрунтовані підстави дійти висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, за участю ОСОБА_1 , а тому, зважаючи на вимоги ст. 62 Конституції України, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: В.О.Лисенко