Справа № 588/2271/24
Провадження № 2-др/588/8/25
22 вересня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю секретаря судового Гаврилович Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачки адвоката Сумцова Євгена Станіславовича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
Представник позивачки адвокат Сумцов Є.С. 10.09.2025 звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивачки зазначив, що позивачем у вказаній справі понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом приймання-передавання наданих послуг з визначенням обсягу вартості наданих послуг, фіскальним чеком про оплату наданої правової допомоги.
Посилаючись на зазначені обставини представник позивачки просить суд здійснити розподіл судових витрат та покласти на ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 12000 грн.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, але їх неявка не перешкоджає вирішенню питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивачки підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).
За приписами частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).
Отже, указана норма процесуального закону установлює процесуальний строк для подання доказів понесення судових витрат після ухвалення рішення по суті спору. Недотримання указаного 5-денного процесуального строку має наслідком залишення заяви без розгляду.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 08.09.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів були задоволені повністю. Вказаним рішенням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто борг за розпискою від 25.10.2020 в розмірі 3150 доларів США, за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду, а також кошти на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 1044, 40 грн (а.с. 51-52).
У судовому засіданні 08.09.2025 представник позивачки Сумцов Є.С. до закінчення судових дебатів повідомив, що докази щодо понесених витрат на правничу допомогу будуть подані у встановлений строк після ухвалення рішення.
Із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу та доказами таких витрат представник позивача адвокат Сумцов Є.С. звернувся шляхом подання відповідної заяви через підсистему «Електронний суд» 10.09.2025, тобто у строк, визначений частиною 8 статті 141 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: 1) договір про надання правничої допомоги від 07.10.2024 та додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 07.10.2024, відповідно до умов якого сторони погодили порядок оплати наданої правової допомоги з розрахунку 1000,00 грн, за 1 годину витраченого адвокатом часу на виконання наданого його клієнтом доручення. За виконання доручення передбаченого договором про надання правової допомоги ОСОБА_2 зобов'язалася сплатити адвокату кошти (гонорар) у загальному розмірі 12000 грн; 2) ордер на надання правничої допомоги адвокатом Сумцовим Є.С. від 09.12.2024; 3) акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.03.2025 до договору про надання правової допомоги від 09.09.2025 із детальним описом наданих адвокатом послуг та розрахунком витрат; 4) фіскальний чек від 09.09.2025 про перерахування ОСОБА_2 на рахунок адвоката Сумцова Є.С. коштів у розмірі 12000 грн, за надання професійної правничої допомоги (а.с. 18, 59-63).
Вказані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір у сумі 12000 грн.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 143/173/19 (провадження № 61-16088св19) зроблено висновок, що: «згідно з частинами п'ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами».
Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Стороною відповідача не було заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не доведено неспівмірність таких витрат.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позов задоволено повністю, тому з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню фактично понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн.
Відтак заявлені представником позивачки вимоги підлягають задоволенню повністю.
Керуючись вимогами статей 133-141, 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів із дня його проголошення.
Додаткове р ішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
позивачка - ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області від 21.09.1998.
Суддя О. О. Огієнко