Справа № 420/215/25
22 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
02 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні і виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з 11 липня 2024 року відповідно до ст. 2, 12, 13, 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
скасувати індивідуальний акт - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3276 від 24 жовтня 2024 року про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з 11 липня 2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести призначення, обчислення та виплату (без припинення) ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з 11 липня 2024 року, виходячи з 65 % грошового забезпечення відповідно до ст. 2, 12, 13, 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
виплату пенсії за один місяць здійснити негайно.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що позивач на день звернення за призначенням пенси за вислугу років не звільнений зі служби.
На думку позивача, відповідач не врахував того, що за період з 11 по 12 липня 2024 року позивач вже був звільнений зі служби по контракту та виключений зі списків частини, та ще не був призваний на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період.
На переконання позивача, саме в цей відрізок часу він отримав право на статус особи, яка після звільнення, 11 липня 2024 року, маючи 25 років 07 місяців 23 дні календарної вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», він мав право на призначення та отримання пенсії за вислугою років в розмірі 65% грошового забезпечення.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що в заяві про призначення пенсії за вислугу років від 05.07.2024 ОСОБА_1 вказав, що на сьогодні служить та засвідчив запис особистим підписом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з Розпорядженням про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.05.2025 №150, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Токмілової Л.М. з 20.05.2025 у довготривалій соціальній відпустці, що підтверджується даними табелю обліку робочого часу та службовою запискою начальника відділу управління персоналом Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/215/25.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у справі №420/215/25 призначено головуючого суддю Бабенка Д.А.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року прийнято до провадження справу №420/215/25.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 08.07.2024 №528, ОСОБА_1 , заступника начальника з реагування на надзвичайні ситуації 7 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області, звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом « 9» (за угодою сторін) у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до наказу 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 10.07.2024 №42, ОСОБА_1 виключений з кадрів ДСНС України 11.07.2024.
Відповідно до наказу Командира НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 11.07.2024 №360-ОС, ОСОБА_1 зарахований у списки особового складу з 12.07.2024.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2024 №9399, позивач призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_2 (наказ від 12.07.2024 року №223), згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».
Суд встановив, що 05.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 05.07.2024 про призначення пенсії за вислугу років, в якій зазначив, що станом на подання заяви служить.
Відповідно до подання про призначення пенсії Головного управління ДСНС України в Одеській області від 02.10.2024 №17/1331, календарна вислуга років позивача становить 25 років 07 місяців 26 днів.
Рішенням від 24.10.2024 №3276 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що станом на день звернення із заявою про призначення пенсії позивач проходив службу та не був звільнений з неї.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно приписів ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Статтею 2 Закону №2262-ХІІ визначені умови пенсійного забезпечення та, зокрема встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідач вважає, що днем звернення за призначенням пенсії є дата відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом) заяви про призначення пенсії з усіма необхідними документами. Датою відправлення ГУ ДСНС в Одеській області подання про призначення пенсії за вислугу років з необхідними документами є 02.10.2024.
Станом на 04.10.2024 позивач вже проходив службу в Державній прикордонній службі України, так як 12.07.2024 позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та наказом Командира НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 11.07.2024 №360-ОС, ОСОБА_1 зарахований у списки особового складу з 12.07.2024.
На виконання вимог Закону №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей
Матеріали справи свідчать, що вислуга років позивача станом на час звільнення зі служби в ДСНС 11.07.2024 становила 25 років 07 місяців 26 днів, тобто розмір вислуги років відповідає умовам, визначеним пунктом «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, за умови якщо вони звільнені зі служби і на день звільнення мають певну вислугу років.
Отже, позивач, звільнившись з органів ДСНС 11.07.2024, набув право на призначення йому пенсії за вислугу років за Законом №2262.
Щодо дати, з якої позивачу має бути призначено пенсію, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 50 Закону №2262, пенсія відповідно до цього Закону призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Як встановлено судом, 05.07.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років після звільнення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, відповідно до приписів пункту «б» частини першої статті 50 Закону №2262 пенсія позивачу має бути призначена з наступного дня після його звільнення зі служби, тобто з 12.07.2024.
Відповідно ч. 3 ст. 2 Закону №2262, пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.
Отже, враховуючи встановлені та з'ясовані судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3276 від 24 жовтня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 12 липня 2024 року відповідно до ст.2, 12, 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Щодо вимоги позивача в частині визначення розміру цієї пенсії - 65% грошового забезпечення відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зауважує, що питання розміру пенсії не є спірним у даній справі, оскільки відповідач взагалі відмовив у її призначенні пенсії. Отже дана вимога позивача є передчасною та задоволенню не підлягає.
Також не підлягає задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести виплату пенсії, оскільки відповідачем не прийнято рішення про призначення пенсії та визначення її розміру, а тому такі вимоги також є передчасними.
Щодо питання здійснення виплати позивачу пенсії за один місяць негайно, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи, що в межах розгляду цієї справи судом не ухвалено рішення про стягнення певних (конкретних) сум з відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звернення рішення суду до негайного виконання, отже така вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б свідчили, що спірне рішення, прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття. Натомість, позивач довів протиправність відмови у призначенні йому пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного рішення, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
Керуючись ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293, 371 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №3276 від 24 жовтня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 12 липня 2024 року відповідно до ст.2, 12, 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65012.
Суддя Дмитро БАБЕНКО