Іменем України
19 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 500/3302/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Мастюгіна Євгена Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду 02 червня 2025 року надійшов позов адвоката Мастюгіна Євгена Дмитровича (далі - представник позивач) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не застосування при обчисленні пенсії позивачу раніше встановленого та проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 11758,75 грн, його не збільшення внаслідок індексації на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 та щодо невиплати частини пенсії, яка перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік», із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу у спосіб застосування для обчислення його пенсії раніше встановленого та проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 11758,75 грн, збільшивши його на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 з 23 квітня 2025 року, а частину обчисленої пенсії, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік», виплачувати з цієї дати із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23 зобов'язано ГУПФУ в Луганській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії за 2017-2019 роки на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року.
Про виконання рішення суду відповідач повідомив листом від 05 листопада 2024 року № 1200-020 8/28267 та надав відповідне розпорядження, з якого слідує, що розмір обчисленої пенсії позивача складає 26468,78 грн, виплачується з обмеженням в розмірі 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, тобто 23610,00 грн, а показник середньої зарплати за 2017-2019 роки, який становить 7763,17 грн, збільшений на коефіцієнт 1,5146838 (відповідає перемноженим коефіцієнтам 1,11; 1,14 та 1,197), який в результаті індексації складає 11758,75 грн.
Зважаючи на те, що з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року виникли підстави для проведення індексації пенсії позивача шляхом її збільшення на коефіцієнти 1,0796 та 1,115, а у позивача виник обґрунтований сумнів, що такий перерахунок проведено, позивач звернувся до відповідача із заявою від 23 квітня 2025 року за проведенням індексації його пенсії із врахуванням раніше проведеної індексації, а також виплатою пенсії із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Листом від 08 травня 2025 року № 2904-2882/Н-02/8-1200/25 відповідач повідомив, що на його думку, яка суперечить, як висновкам суду у справі № 500/6048/23, так і висновкам Верховного Суду у зразковій справі № 200/5836/24, індексації підлягає не той показник, який застосовується під час призначення пенсії (за 2017-2019 роки), а значення 3764,40 грн, походження якого відповідач в листі не вважав за необхідне пояснювати. Також зазначив, що з 01 березня 2024 року індексацію пенсії позивача не проводив взагалі (з 01 березня 2024 року виплата пенсії проводилася в розмірі, визначеному на виконання рішення суду). При цьому зазначив, що з 01 березня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії, як зазначив, відповідно до норм Постанови № 209 (індексація заробітної плати) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні 8913,83 грн. Розмір пенсії встановлено з урахуванням норм частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV.
Позивач повторно звернувся до відповідача з листом від 27 травня 2025 року, повідомивши, що згідно з позицією Верховного Суду, висловленою ним у постанові від 16 квітня 2025 року у зразковій справі № 200/5836/24, індексації підлягає показник середньої зарплати, який застосовується для обчислення пенсії з дня її призначення, тобто за 2017-2019 роки у справі позивача.
Станом на день подання цього позову відповідь від відповідача не надійшла, проте перерахунок пенсії теж так і не проведено.
Вважаючи порушеним право позивача на належний розмір пенсії, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року справу № 500/3302/25 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 21 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.
Від ГУПФУ в Луганській області 05 серпня 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 360/407/21 у грудні 2021 року УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2 згідно із статтею 114 Закону № 1058-IV.
При призначенні пенсії ОСОБА_1 застосовано показник середньомісячного заробітку (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за 2017-2019, який складає - 7763,17 грн.
Відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, постанов Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 ОСОБА_1 нараховано доплати до пенсії у 2021 році в розмірі 100,00 грн, у 2022 році - 135,00 грн, у 2023 році - 100,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,0796. Середня заробітна плата (дохід), з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії складає 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). Розмір пенсії з 01 березня 2024 року склав 18000,68 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23, що набрало законної сили 11 квітня 2024 року, ГУПФУ в Луганській області зобов'язано провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023.
На виконання рішення суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23 у травні 2024 року Головним управлінням ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023 - 11758,75 грн.
Розмір пенсії ОСОБА_1 без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами з 01 березня 2024 року складає 26468,78 грн, а саме: 26452,40 грн - розмір пенсії за віком, розрахований згідно статті 27 Закону № 1058-IV (71653,71 грн х 0,36917); 16,38 грн - доплата за 1 рік понаднормового стажу (1638,00 грн х 1%). Розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами з 01 березня 2024 року складає 23610,00 грн.
Пенсія за грудень 2024 в розмірі 23610,00 грн нарахована на основну відомість грудня 2024 року на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (дата виплати - 21). Заборгованість за березень-листопад 2024 року в розмірі 50029,32 грн нарахована на додаткову відомість грудня 2024 на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (дата виплати - 21).
Відповідач наполягає, що Порядком № 124 передбачено застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року - 3764,40 грн, та не передбачено застосування коефіцієнта до показника середньої заробітної плати із якого призначались пенсії позивачу в 2020 році - 7763,17 грн.
При цьому, зобов'язань щодо проведення ОСОБА_1 перерахунків пенсії у зв'язку зі змінами у законодавстві рішення суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23 не містить.
З 01 березня 2024 року розмір пенсії встановлено з урахуванням норм частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV.
Щодо виплати пенсії із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», то дія цієї постанови не поширюється на пенсію, призначену ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1058-IV.
Враховуючи зазначене та норми чинного законодавства, підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу у спосіб застосування для обчислення його пенсії раніше встановленого та проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 11758,75 грн, збільшивши його на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 з 23 квітня 2025 року, а частину обчисленої пенсії, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік», виплачувати з цієї дати із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, немає.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області.
Із заяв по суті справи та наданих в матеріали справи доказів судом установлено, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року по справі № 360/407/21 позовні вимоги адвоката Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 13 січня 2021 року № 360/2865/20/2021; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30 травня 2020 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 500/2802/22, яке набрало законної сили 21 листопада 2022 року, позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 13 лютого 2020 року № 908 та від 09 січня 2020 року № 00089, виданих ТОО «Тенгизшевройл» Республіки Казахстан за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 13 лютого 2020 року № 908 та від 09 січня 2020 року № 00089, виданих ТОО «Тенгизшевройл» Республіки Казахстан за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2019 року.
За вищевказаними рішеннями судів ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону № 1058-IV.
Згідно із протоколом про перерахунок пенсії від 16 лютого 2023 року при призначенні позивачу пенсії з 30 травня 2020 року застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн; індивідуальний коефіцієнт для обчислення: 6.09365; середньомісячний заробіток для обчислення: 47306.04000. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року склав 17480,35 грн, а саме: 17463,97 грн - розмір пенсії за віком, обчислений за статтею 27 Закону (47306,04 грн х 0,36917), 16,38 грн - доплата за 1 рік понаднормового стажу (1638,00 грн х 1 %); максимальний розмір пенсії - 16380,00 грн.
Під час проведення перерахунку пенсії позивача в березні 2023 року відповідачем не проведено індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році) та 1,197 (у 2023 році).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року, позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у 2021, 2022 та у 2023 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,14; 1,197; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року.
Згідно із рішенням про перерахунок пенсії від 30 жовтня 2024 року на виконання рішення суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23 проведено індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) в розмірі 7763,17 на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року - 11758,75 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 6,09365. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 71653,71 грн.
Розмір пенсії склав 26468,78 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (48715,50 х 0,36917) - 26452,40 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 1 рік) - 16,38 грн. Максимальний розмір пенсії з 01 березня 2024 року - 23610,00 грн.
Листом від 05 листопада 2024 року № 1200-0208-8/28267 ГУПФУ в Луганській області повідомило позивача про виконання рішення суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23.
Позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою від 23 квітня 2025 року за проведенням перерахунку його пенсії шляхом збільшення показника середньої зарплати по Україні, який застосовується для обчислення розміру пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,0796 з 01 березня 2024 року та 1,115 з 01 березня 2025 року із збереження раніше встановлених коефіцієнтів збільшення, а частину пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ від 03.01.2025 № 1.
У відповідь позивачем отримано лист ГУПФУ в Луганській області від 08 травня 2025 року № 2904-2882/Н-02/8-1200/25, яким повідомлено, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 перерахунок пенсій з 1 березня 2024 року проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Показник середньої заробітної плати для проведення перерахунку складає 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 перерахунок пенсій з 1 березня 2025 року проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. Показник середньої заробітної плати для проведення перерахунку складає 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).
Тернопільським окружним адміністративним судом рішенням від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23 зобов'язано Головне управління провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року. На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням проведено відповідні перерахунки пенсії. При цьому, зобов'язань щодо проведення перерахунків пенсії у зв'язку зі змінами у законодавстві вказане рішення суду не містить. Враховуючи зазначене, з 01 березня 2024 року виплата пенсії проводилася в розмірі, визначеному на виконання рішення суду.
З 01 березня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до норм Постанови № 209 (індексація заробітної плати) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні 8913,83 грн. Розмір пенсії встановлено з урахуванням норм частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV.
Дослідженням протоколу про перерахунок пенсії позивача від 23 квітня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням: середнього заробітку за 3 роки (2017-2019 роки) в розмірі 3764,40 грн; коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати 2,367928 (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115); збільшеного на коефіцієнт показника заробітної плати - 8913,83 грн; індивідуального коефіцієнту для обчислення 6,09365; середньомісячного заробітку для обчислення 54317,76 грн. Загальний розмір пенсії позивача склав 26544,63 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (54317,76 х 0,37000) - 26511,87 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 2 років) - 32,76 грн. Максимальний розмір пенсії - 23610,00 грн.
Також судом установлено, що виплата пенсії позивачу з 11 квітня 2024 року по довічно здійснюється з особливостями «Не підлягають МП, призначено за рішенням суду в твердому розмірі».
Копії всіх вищеописаних доказів наявні в матеріалах справи.
Отже, судом установлено, що предметом спору по цій справі є: правомірність дій (бездіяльності) відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року - 3764,40 грн (відповідно до Порядку № 124), а не до показника середньої заробітної плати із якого призначалась пенсії позивачу у 2020 році - 7763,17 грн; виплата нарахованої позивачу пенсії із обмеженням її максимальним розміром, визначеним частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV, без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Частиною п'ятою статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К = (ЗСЦ + ЗСЗ) х 50 % : 100 % + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100 % - 100 %,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
З наведених положень слідує, що індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсійних виплат проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Однак положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 викладено правовий висновок, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
Отже, застосовуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24, до спірних правовідносин, з урахуванням вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що ГУПФУ в Луганській області, здійснюючи з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та збільшуючи на установлені Постановами № 185 та № 209 коефіцієнти збільшений у попередніх роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн х 1,5146838 = 5701,87 грн), замість збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії позивача (7763,17 грн х 1,5146838 = 11758,75 грн), діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується тверджень позивача щодо протиправності виплати нарахованої йому пенсії із обмеженням її максимальним розміром, визначеним частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV, без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, суд зазначає таке.
Згідно із частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361 гривні.
Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX) установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361 гривні.
З наведених положень слідує, що максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, у 2024 та 2025 роках не може перевищувати 23610,00 грн.
Статтею 46 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону № 4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1), пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зважаючи на визначену у статті 46 Закону № 4059-IX та в абзаці першому пункту 1 Постанови № 1 сферу дії Постанови № 1, суд погоджується з твердженнями ГУПФУ в Луганській області, що ця Постанова не поширюється на пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV, тому відсутні підстави для її застосування до спірних правовідносин.
З вищеописаних доказів судом установлено, що у спірному періоді відповідач правомірно здійснював виплату позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, у максимально можливому розмірі 23610,00 грн без застосування коефіцієнтів, установлених Постановою № 1. Тому у суду відсутні підстави для задоволення цієї частини позовних вимог.
Щодо обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у позовній заяві просить відновити його порушене право на належний перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV з 23 квітня 2025 року (з дня звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії).
Проте, суд, керуючись положеннями статті 9 та 122 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та відновити порушене право позивача на належний перерахунок пенсії в межах шестимісячного строку, що передував дню звернення позивача до суду з цим позовом (30 травня 2025 року), тобто з 01 грудня 2024 року.
Також, зважаючи, що ГУПФУ в Луганській області проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням неправильного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, то це свідчить саме про протиправні дії відповідача, а не бездіяльність, як вказує у позові представник позивача.
Отже, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача, який у повній мірі сприятиме його відновленню є:
визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при проведенні перерахунку (індексації) пенсії позивача з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року;
зобов'язання відповідача провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV відповідно до пункту 1 Постанови № 185 та пункту 1 Постанови № 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 грудня 2024 року у розмірі 1,0796, а з 1 березня 2025 року у розмірі 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки у розмірі 11758,75 грн.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Мастюгіна Євгена Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування при проведенні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року та з 01 березня 2025 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 грудня 2024 року у розмірі 1,0796, а з 1 березня 2025 року у розмірі 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки у розмірі 11758,75 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова