22 вересня 2025 року Справа № 280/6213/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм
про визнання протиправним та скасування наказу,-
18.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства України з питань розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від "07" липня 2025 р. № 96-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
- стягнути з Державного агентства України з питань розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, він з 10.09.2021 призначений на посаду начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області. Спірним наказом до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу». Зазначає, що відповідач не ознайомив відповідача з актом службового розслідування, не надав можливості надати зауваження до нього, прийняв наказ з порушенням строків. Також, позивач вважає не доведеним факт вчинення ним протиправних дій, не враховувалась його попередня поведінка, визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання до службових обов'язків, рівень кваліфікації.
23.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/6213/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем позов не визнано. У письмовому відзиві, який надійшов до суду 05.08.2025 посилається на наступні обставини.
Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 331 від 19.05.2025 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону», на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування» створено комісію з проведення службового розслідування.
В ході службового розслідування комісією отримано пояснення та інші документи від керівників вищезазначених управлінь, що додаються. Керівник Запорізького територіального управління М.Зіпайлов у своїх поясненнях зазначив, що інформація наведена у Приписі не відповідає дійсності оскільки при заключенні договорів на зберігання на безоплатній основі вилучених водних біоресурсів керуються нормами Закону України «Про благодійність». Також було надано документа про розірвання договорів з ТОВ «ГАЛС 2010», ФOП ОСОБА_2 та ТОВ «КОМІІАНИЯ СТІНГРЕЙ». Комісія вважає, що керівником Запорізького територіального управління не були вжиті yci можливі заходи щодо запобігання порушення встановлених ст. 54 Закону обмежень.
За результатом службового розслідування, порушеного наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 19.05.2025 № 331 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до Припису Національного агентства запобігання корупції від 30.04.2025 № 36-02/11-25, виявлено наявність у діях начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області ОСОБА_1 порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» при укладенні цивільно-правових договорів, що свідчить про неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень).
Керуючись Порядком проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, комісією з службового розслідування встановлено наявність дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», за що частиною третьою статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді оголошення догани, тому наказом Держрибагентства від 07.07.2025 № 96-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » начальнику Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області ОСОБА_1 оголошено догану.
Листування в Держрибагентстві з його територіальними органами відбувається системою електронного документообігу АСКОД, тому наказ Держрибагентства від 07.07.2025 № 96-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » було направлено зазначеним способом.
03.09.2025 представником позивача надано відповідь на відзив, в якому він заперечує проти позиції відповідача. Зазначив, що на виконання повідомлення комісії з проведення службового розслідування позивачем надано обґрунтоване пояснення з даного приводу, а також повідомлено про виконання припису НАЗК в частині вжиття заходів укладених цивільно-правових договорів, про що було зазначено у адміністративному позові, однак будь-яких інших документів комісією під час проведення службового розслідування не запитувались, про хід його проведення не повідомлялось, з жодним документом, матеріалом чи рішенням комісії з проведення даного розслідування позивач не ознайомлювався, на засідання комісії не запрошувався.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Позивач з 10.09.2021 призначений на посаду начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Запорізькій областію.
До Держрибагентства 05.05.2024 надійшов Припис Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі за текстом - НАЗК) № 36-02/11-25 від 30.04.2025.
Окреслений припис містить вимоги: усунути порушення вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» шляхом вжиття заходів, передбачених ст. 67 Закону, стосовно цивільно-правових договорів, укладених з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень; провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагенства вимог ст. 54 Закону.
Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 331 від 19.05.2025 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону», на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування» створено комісію з проведення службового розслідування.
На адресу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Запорізькій області надійшло повідомлення комісії з проведення службового розслідування від 21.05.2025 № 21-22/81, відповідно до якого позивачу запропоновано надати письмові пояснення та копії підтверджуючих документів, щодо усунення порушення вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» стосовно цивільно-правових договорів, укладених з порушенням обмежень цього закону.
На виконання повідомлення від 21.05.2025 № 21-22/81 позивачем надано пояснення від 27.05.2025, зазначив, що інформація наведена у Приписі не відповідає дійсності оскільки при заключенні договорів на зберігання на безоплатній основі вилучених водних біоресурсів керуються нормами Закону України «Про благодійність». Також було надано документи про розірвання договорів з ТОВ «ГАЛС 2010», ФOП ОСОБА_2 та ТОВ «КОМІІАНИЯ СТІНГРЕЙ»
Договори зберігання з вищезазначеними приватними особами були укладений виключно з метою дотримання вимог п. 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним. Жодних корисливих мотивів укладання договору не переслідувалось.
З матеріалів справи, судом встановлено, що між Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства в Запорізькій області (Майнодавець) та ТОВ «ГАЛС 2010», ФOП ОСОБА_2 , ТОВ «КОМІІАНИЯ СТІНГРЕЙ» (Зберігач) укладено договори про надання послуг відповідального зберігання, відповідно до якого Зберігач зобов'язується зберігати водні біоресурси, передані Майнодавцем, згідно Акту приймання-передачі водних біоресурсів на відповідальне зберігання та повернути їх в цілості на вимогу Поклажодавця. За умовами договорів зберігання було безоплатним.
З акта службового розслідування від 16.06.2025 вбачається, що в пункті 7 Постанови зазначено, що Державній податковій адміністрації та Державній митній службі разом з Міністерством фінансів за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки, Державним комітетом зв'язку, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством агропромислового комплексу, Міністерством оборони, Міністерством юстиції затвердити до 1 грудня 1998 р. інструкцію про застосування Порядку, затвердженого цією постановою, в жодному інформаційному порталі відсутня інформацією про наявність Інструкції про застосування Порядку (надалі за текстом - Порядок) обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений Постановою (далі - Порядок).
У Держрибагентстві відсутня інформація щодо наявності зазначеної інструкції, у зв'язку з чим комісія буде пропонувати Голові Держрибагентства звернутись до Міністерства фінансів України з проханням повідомити чи затверджувалася вказана інструкція і де вона розміщена. У випадку відсутності зазначеної інструкції запропонувати розробити відповідний нормативно-правовий акт.
Змінами, які були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (зміни 4025-VI від 15.11.2011) до статті 265 КУпАП передбачається, що порядок зберігання вилучених речей та документів до розгляду справи визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України (в попередній редакції місце зберігання визначали органи (посадові особи), яким надано право проводити вилучення речей і документів - тобто державні інспектори рибоохорони).
Відповідно до пункту 2, речі (товари) з обмеженим терміном зберігання обліковуються та зберігаються відповідно до Порядку затвердженому Постановою.
Таким чином продукти харчування насамперед ті, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть безоплатно передаватися закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням і на благодійні цілі, як зазначається у підпункті 9 пункту 9 Порядку. Крім того, вартість організації транспортування вилучених водних біоресурсів (враховуючи те, що вони швидко псуються) з місця вилучення до спеціалізованих підприємств, що включені до Єдиного реєстру торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави в більшості разів перевищує вартість вилучених водних біоресурсів та лише призводить до збільшення супутніх витрат державних установ. Комісія взяла до уваги позицію члена комісії, заступника начальника управління - начальника відділу регулювання рибальства та державного нагляду (контролю) Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення ОСОБА_3 .
Також комісія звернула увагу на відсутність у 2022-2024 роках у територіальних управліннях Держрибагентства видатків на оплату послуг пов'язаних з прийняттям, зберіганням конфіскованого швидкопсувного, безхазяйного майна, що на думку комісії і призвело до масового порушення.
Комісією запропоновано за невжиття усіх можливих заходів щодо контролю за діями підлеглих, притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану начальнику Запорізького територіального управління ОСОБА_1 .
За результатом службового розслідування наказом голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 96-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » застосовано до ОСОБА_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись із наказом відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначено у Законі України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (надалі за текстом - Закон №889-VIII).
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 2 Закону №889-VІІІ посада державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону; керівник державної служби в державному органі (надалі по тексту також - керівник державної служби) - це посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.
Згідно з пунктами 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону №889-VІІІ державний службовець зобов'язаний забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №889-VІІІ керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Частиною другою статті 63 Закону №889-VІІІ передбачено, що з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов'язаний, серед іншого, здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Кабінетом Міністрів України постановою від 13.06.2000 № 950 затверджено порядок проведення службового розслідування (надалі за текстом - Порядок №950).
У відповідності до пункту 11 Порядку № 950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; звертатися із клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати в письмовій формі зауваження до проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися до суб'єкта призначення або керівника органу в письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, письмово повідомляється особі, стосовно якої проводиться службове розслідування; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого нею представника.
У разі коли під час службового розслідування, яке проводиться за фактом виявленого порушення, встановлено особу, яка вчинила таке порушення, ця особа має всі права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, визначені цим Порядком.
Відповідно до пункту 12 Порядку №950, за результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт, у якому зазначаються:
факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), найменування посади, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування (якщо службове розслідування проводилося стосовно особи);
заяви, клопотання, пояснення щодо предмета службового розслідування;
висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, заходи, вжиті або запропоновані до його усунення, чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;
обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом.
У разі наявності обґрунтованих пропозицій про притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія з проведення службового розслідування пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законом.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення комісія з проведення службового розслідування повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.
У разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення комісія з проведення службового розслідування подає суб'єкту призначення або керівнику органу пропозицію про надіслання акта службового розслідування до відповідних органів досудового розслідування або органів, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Члени комісії з проведення службового розслідування мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 950 акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику.
Перед поданням на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом.
Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.
У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлено зауважень або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин і не повідомила належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) комісію з проведення службового розслідування про причини своєї відсутності в день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.
Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна ознайомитися та проставити підпис і дату ознайомлення з актом службового розслідування, а в разі відмови особи ознайомитися та/або проставити підпис і дату ознайомлення з таким актом комісія з проведення службового розслідування складає про це відповідний акт.
У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії з проведення службового розслідування причина його відсутності зазначається в акті.
У разі коли службове розслідування проведено за фактом виявленого порушення, то акт за його результатами невідкладно після підписання подається суб'єкту призначення або керівникові органу.
Відповідно до пункту 14 Порядку №950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.
За результатами розгляду акта службового розслідування суб'єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення.
У разі коли службове розслідування проведено стосовно особи, то вона ознайомлюється з рішенням суб'єкта призначення або керівника органу, прийнятим за результатами розгляду акта службового розслідування.
У разі коли рішення про проведення службового розслідування було прийнято на виконання подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, суб'єкт призначення, якому його адресовано, інформує відповідно спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або Національне агентство щодо висновків комісії з проведення службового розслідування про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій про усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.
За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законом.
Судом враховано, що під час службового розслідування відповідачем розглядалась проблематика застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. №1340 «Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» в частині поводження із вилученими водними живими ресурсами.
У пункті в пункті 7 Постанови №1340 зазначено, що Державній податковій адміністрації та Державній митній службі разом з Міністерством фінансів за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки, Державним комітетом зв'язку, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством агропромислового комплексу, Міністерством оборони, Міністерством юстиції затвердити до 1 грудня 1998 р. інструкцію про застосування Порядку, затвердженого цією постановою.
Відповідачем не заперечено, що в жодному інформаційному порталі відсутня інформація про наявність Інструкції про застосування Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним.
Також в акті службового розслідування зазначено про відсутність у 2022-2024 роках у територіальних управліннях Держрибагенства видатків на оплату послуг пов'язаних з прийняттям, зберіганням конфіскованого швидкопсувного, безхазяйного майна, що на думку комісії і призвело до масового порушення.
З урахуванням викладеного, керуючись Законом №889-VІІІ та Порядком № 950 комісія запропонувала притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити догану начальнику Запорізького територіального управління Держрибагенства Володимиру Дрилю, за що проголосували три члени комісії із чотирьох (один утримався).
Суд зазначає, що в акті службового розслідування не проведена оцінка ступеня тяжкості вчиненого проступку та заподіяної шкоди, не зазначено обґрунтувань вчинення позивачем протиправних дій та доведення вини, не спростовано зазначені в письмових поясненнях доводів позивача, не надано до них зауважень, які стали підставою для їх неврахування.
Також комісією при підготовці пропозицій щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не врахована попередня поведінка позивача, визнання ним своєї вини, його ставлення до виконання службових обов'язкових.
Судом також враховано, що в матеріалах справи відсутні докази про ознайомлення позивача з актом службового розслідування.
Таким чином, відповідачем не дотримано вимог пунктів 12 та 13 Порядку №950.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність наказу Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 96-ТО, а тому такий наказ належить визнати протиправним та скасувати.
Інші доводи і аргументи сторін викладені ними в заявах по суті справи, не впливають на оцінку спірних правовідносин судом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року.)
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45А, код ЄДРПОУ 37472282) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 96-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 22.09.2025.
Суддя М.С. Лазаренко