Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 вересня 2025 року Справа№200/5979/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 149099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.06.2025 року № 056230001780 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.06.2025 року, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Донецькому гірничому технікумі імені Є.Т.Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1998 року по 08.01.2001 року та періоди роботи з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року - гірником підземним з повним робочим днем під землею у ДП «Шахта ім. М.С.Сургая»; з 01.05.2025 року по 13.06.2025 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем під землею у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.06.2025 року № 056230001780, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 3 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає таке рішення Пенсійного фонду протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
12 серпня 2025 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначив, що відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: вік позивача 43 роки. Страховий стаж позивача становить + додаткові роки (за Список 1): 47 років 1 місяць 1 день.
Необхідний пільговий стаж по ст. 114 п. 3 (пост. № 202) становить 25 років
Пільговий стаж позивача по ст. 114 п. 3 (пост. № 202) становить 22 роки 4 місяці 26 днів (з урахуванням роботи підземні, провідні професії (20)).
Необхідний стаж працівників провідних професій становить 20 років.
Стаж провідних професій становить 4 роки 2 місяці 13 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу зараховано всі періоди.
Пільговий стаж враховано на підставі відомостей по спеціальному стажу наявних в реєстрі застрахованих осіб (код підстави для обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, ЗПЗ013А2 (Список № 1), з зарахуванням інформації пільгових довідок № 24, № 22, № 23 від 17.03.2025 року за періоди роботи з 18.05.2000 року по 24.02.2022 року на ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» та довідки № 492 від 11.06.2025 року на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ».
Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 3 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
13 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах так як на момент звернення набув необхідний пільговий підземний стаж понад 25 років, що передбачено ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому набув право на пенсію незалежно від віку.
Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Відмовляючи в призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин:
Вік позивача 43 роки.
Страховий стаж позивача становить + додаткові роки (за Список 1): 47 років 1 місяць 1 день.
Необхідний пільговий стаж по ст. 114 п. 3 (пост. №202) становить 25 років.
Пільговий стаж позивача по ст. 114 п. 3 (пост. №202) становить 22 роки 4 місяці 26 днів (з урахуванням роботи підземні, провідні професії (20)).
Необхідний стаж працівників провідних професій становить 20 років.
Стаж провідних професій становить 4 роки 2 місяці 13 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу зараховано всі періоди.
Пільговий стаж враховано на підставі відомостей по спеціальному стажу наявних в реєстрі застрахованих осіб (код підстави для обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, ЗПЗ013А2 (Список №1), з зарахуванням інформації пільгових довідок № 24, № 22, № 23 від 17.03.2025р. за періоди роботи з 18.05.2000 року по 24.02.2022 року на ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» та довідки № 492 від 11.06.2025 року на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ».
Посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не враховано до пільгового стажу з повним робочим днем під землею період навчання у Донецькому гірничому технікумі імені Є.Т. Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1998 року по 08.01.2001 року та період роботи з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року - гірником підземним з повним робочим днем під землею у ДП «Шахта ім. М.С. Сургая»; з 01.05.2025 року по 13.06.2025 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем під землею у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Отже, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.06.2025 року № 056230001780 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі по тексту Закон № 1058-ІV).
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як вбачається із довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач в спірний період з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року працював гірником підземним з повним робочим днем під землею у ДП «Шахта ім. М.С. Сургая». В даний період підприємство не було сплачено страхові внески.
з 01.05.2025 року по 13.06.2025 року позивач працював машиністом бурової установки з повним робочим днем під землею у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів і ній № 492 від 11.06.2025 року.
Згідно із частиною третьої статті 114 Закону № 1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За приписами частин 5, 6 статті 114 Закону № 1058-ІV: у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах; контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Частиною третьою статті 114 Закону № 1058-ІV передбачено умови призначення пенсії: працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком, затвердженим Постановою № 202, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років; працівникам провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Отже, для отримання позивачем права на пенсію незалежно від віку необхідно мати стаж роботи повний робочий день в металургії не менше 25 років на посаді, яка визначена списком робіт і професій, затвердженим Постановою № 202, або мати стаж роботи провідної професії не менше 20 років.
Відповідно до пункту п'ятого Постанови № 1931-XII (у первісній редакції) надано Міністерству соціального забезпечення України право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Суд зазначає, що трудова книжка ОСОБА_1 містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу без надання будь яких додаткових довідок, а довідки які надав позивач можуть розцінюватися як додатковий доказ роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд також зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17.
Пунктом 1.9 Порядку № 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів.
При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення; у разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачу листа, щодо продовження строку розгляду заяви та необхідності проведення її перевірки відповідачем позивачу не надавалось.
Крім того, суд зазначає, що не може бути причиною для не зарахування стажу роботи у зв'язку із несплатою підприємством єдиного соціального внеску, з огляду на наступне.
Відповідно до Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом
Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або
не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на захист шляхом не зарахування спірного періоду до страхового стажу.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до стажу періодів роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не зарахувало до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року - гірником підземним з повним робочим днем під землею у ДП «Шахта ім. М.С. Сургая»; з 01.05.2025 року по 13.06.2025 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем під землею у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Щодо періоди навчання ОСОБА_1 у Донецькому гірничому технікумі імені Є.Т. Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1998 року по 08.01.2001 року, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 навчався у Донецькому гірничому технікумі імені Є.Т.Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1998 року по 08.01.2001 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується, крім іншого, випискою з РС-право.
Зазначений період зараховано до страхового стажу позивача.
Щодо правомірності не зарахування до пільгового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначає право на зарахування часу навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Тобто, вказана норма визначає, що зазначене право особа має виключно тоді, коли перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, позивач закінчив Донецький гірничий технікум ім. Є.Т. Абакумова за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничо електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв».
Трудова книжка серії НОМЕР_3 позивача у цей період містить запис (№ 3) про прийняття його до ВАТ шахта «Південнодонбаська» № 3 електрослюсарем підземним 3 розраду з повним робочим днем в шахті - 09.01.2001 року.
Отже, позивачем було розпочато професійну діяльність за професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідно категорії працівників у строк менше аніж три місяці після завершення навчання за фахом.
Таким чином період навчання позивача може бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 1 оскільки період навчання зараховується лише за умови коли перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, а ОСОБА_1 розпочато професійну діяльність у цей період.
Вказане також повністю узгоджується з висновками Верховного суду, які викладені у Постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі 367/945/17, в якій судом було зроблено висновок про правильність застосування норм статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», згідно якої час навчання у технікумі, який є професійно-технічним навчальним закладом зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.06.2025 року № 056230001780 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн (квитанція № 1K6Z-BSBA-ZYYE від 07.08.2025 року)
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 149099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 149099344) від 20.06.2025 року № 056230001780 про відмову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 149099344) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 13.06.2025 року, зарахувавши при цьому до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Донецькому гірничому технікумі імені Є.Т.Абакумова за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.1998 року по 08.01.2001 року та періоди роботи з 01.01.2022 року по 31.05.2022 року - гірником підземним з повним робочим днем під землею у ДП «Шахта ім. М.С.Сургая»; з 01.05.2025 року по 13.06.2025 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем під землею у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 149099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко