Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про витребування доказів
22 вересня 2025 року Справа №826/1411/14
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича при серетарі судового засідання Ященко А.В. при розгляді адміністративної справи за позовною заявою
Громадянина Республіки Вірменії ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
Київського слідчого ізолятору,
Державної установи “Бердичівська виправна колонія (№70)»,
Вінницької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області № 1,
Департамент з питань виконання кримінальних покарань,
Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України,
про визнання бездіяльності протиправною,
за участю представників сторін:
позивач, представник позивача- Суслов М.О., Петренко І.Л.
Міністерства юстиції України - Вишнякова А.М.
Департаменту з питань виконання покарань - Джафаров Д.Е.
Державна установа «Бердичівська виправна колонія (№70)» - Гончарук О.М., Бойко В.В., Островськая А.В.
Київський слідчий ізолятор - Черепахін Ю.М.
21 квітня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду адміністративну справу № 826/1411/14 громадянина Вірменії ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області, Бердичівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 70, Управління Державної пенітенціарної служби в місті Києві та Київській області, Вінницької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області № 1, Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, про визнання бездіяльності протиправною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2016 р. у справі № 826/1411/14 було замінено відповідача Державну пенітенціарну службу України на Міністерство юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 р. було залучено в якості співвідповідача у справі №826/1411/14 - Комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року позов був залишений без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду у частині вимог щодо:
Визнання протиправними і упередженими дії Вінницької установи виконання покарань № 1 щодо ОСОБА_1 , які полягають:
у порушенні абзацу 10 частини другої статті 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення", а саме в утриманні ОСОБА_1 разом з особами, що раніше працювали в органах внутрішніх справ, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, служби безпеки, прокуратури, юстиції, Державній кримінально-виконавчій службі України, у суді;
у порушенні абзацу 5 частини другої статті 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення", а саме в утриманні ОСОБА_1 разом з особами, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності;
у порушенні частини першої статті 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення", а саме в утриманні ОСОБА_1 в одиночній камері;
у порушенні частин першої та другої статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення", а саме у невідповідності побутових умов утримання ОСОБА_1 відповідним санітарно-гігієнічним правилам;
у фальсифікації протоколів про застосування дисциплінарних стягнень до ОСОБА_1 шляхом поміщення в карцер на максимальний строк;
Визнання протиправними і відміні дисциплінарних стягнень, що накладені на ОСОБА_1 у період його утримання у Вінницькій установі виконання покарань №1;
Визнання протиправними дій Київського слідчого ізолятора:
щодо розміщення ОСОБА_1 на спеціальний пост Київського слідчого ізолятора в період з 8 листопада 2012 року по 21 квітня 2013 року;
щодо переміщення ОСОБА_1 по території Київського слідчого ізолятора в супроводженні закріплених працівників Київського слідчого ізолятора, двох співробітників спеціального підрозділу в масках і кінолога зі службовою собакою у період з 13 жовтня 2011 року по 13 червня 2013 року;
про визнання протиправними дій Київського слідчого ізолятора щодо його побиття 24 листопада 2012 року співробітниками спеціального підрозділу в масках;
про недопущення до нього 9 січня 2013 року адвоката Петренко І.Л.;
щодо фальсифікації протоколів про застосування до нього дисциплінарних стягнень у вигляді поміщення в карцер на максимальні строки, застосування під надуманими приводами цих стягнень у вигляді поміщення в карцер на Новий рік та на дні народження, а також оскарження дисциплінарних стягнень, накладених на ОСОБА_1 протягом його перебування в Київському слідчому ізоляторі;
Визнання протиправною і скасування вказівки першого заступника начальника Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області Шейкіна І.В. від 13 листопада 2012 року №10-5156 у частині, що стосується ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Київського слідчого ізолятора щодо незабезпечення ОСОБА_1 столом та лавами в камерах Київського слідчого ізолятора, де він утримувався з 27.10.2013 по 15.02.2014.
Визнано протиправними дії Бердичівської виправної колонії № 70 стосовно відмови ОСОБА_1 в наданні 02.09.2013 та 02.10.2013 побачень з адвокатом Зайцевою М.О.
Визнано протиправними дії Бердичівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області № 70 щодо невідповідності побутових умов утримання ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року залишено без змін.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №826/1411/14 скасовано. Справу №826/1411/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі №826/1411/14 скасовано. Справу №826/1411/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2022 року прийнято справу № 826/1411/14 до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 826/1411/14 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
21 квітня 2025 року ухвалою суду справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи розпочато спочатку.
13 травня 2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
20 травня 2025 року ухвалою суду клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено, вирішено подальший розгляд справи № 826/1411/14 здійснювати за правилами загального позовного провадження.
20 травня 2025 року ухвалою суду замінено відповідачів у справі № 826/1411/14, а саме Управління Державної пенітенціарної служби у Житомирській області та Управління Державної пенітенціарної служби у м. Києві та Київській області на їх правонаступника Департамент з питань виконання кримінальних покарань (ЄДРПОУ 43501242, Місцезнаходження юридичної особи: 04050, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА, будинок 81).
05 серпня 2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача у справі Комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на Державну пенітенціарну службу України (код ЄДРПОУ 37534799, адреса: 04050, м. Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81), в обґрунтування якого представник позивача зазначила, що ліквідаційна комісія є представницьким органом юридичної особи, що знаходиться в стані припинення, який за жодних обставин не замінює та не може замінювати відповідну юридичну особу як учасника (сторону) у справі, тобто Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України не може мати самостійного процесуального статусу у справі.
20 серпня 2025 року під час слухання справи в програмі «EASYCON» виникли технічні проблеми, при яких слухання та запис засідання не можливо було вести, у зв'язку з викладеним, створення копії відеозапису та протоколу судового засідання виявилось можливим.
Поряд із цим, суд у судовому засіданні витребував у сторін письмові пояснення щодо вказаного клопотання, судове засідання відкладено на 11:00 год 22 вересня 2025 року.
З 23 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року включно суддя перебував у щорічній відпустці.
09 вересня 2025 року від представника позивача до суду повторно надійшло клопотання про заміну відповідача у справі, аналогічне заявленому.
19 вересня 2025 року від Міністерства юстиції України до суду надійшли заперечення проти задоволення клопотання представника позивача, у якому зазначено, що визнання протиправними дій або бездіяльності Державної пенітенціарної служби України не зможе забезпечити ефективного захисту прав, свобод, інтересів Позивача, оскільки ДПтС перебуває в стані припинення та не здійснює свої повноваження у повному обсязі, тим паче відповідно до Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 225. Водночас, на розгляді окружних судів перебувають судові справи, відповідачем в яких виступає Комісія з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, по яким приймаються рішення та забезпечується їх виконання.
Міністерство юстиції України вказує на те, що під час перегляду Верховним Судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/1411/14, судом касаційної інстанції не було встановлено порушень з приводу залучення в якості співвідповідача - Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, а лише порушення вимог частини тринадцятої статті 31 КАС України щодо перерозподілу розгляду справи із колегіального складу суду на склад суду в особі головуючого судді.
Відтак, останнє вважає, що належним відповідачем у даній категорії спорів є Комісія з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, яка відповідно до покладених на неї повноважень бере участь у судових процесах та забезпечує виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, реалізуючи надані суду ст. 9 КАС України повноваження, суд вважає за необхідне за відсутності достатньої доказової бази витребовувати у сторін по справі, а також інших осіб, докази, які на його думку сприяють повному та всебічному з'ясуванню обставин та підстав виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 3-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації та установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Пунктами 3 та 4 вказаної Постанови утворено комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби (далі - ліквідаційна комісія), а також зобов'язано голову ліквідаційної комісії: затвердити персональний склад ліквідаційної комісії; забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією Державної пенітенціарної служби, а також з передачею майна, що належить до сфери її управління; щомісяця інформувати Міністерство юстиції про результати проведеної роботи.
Згідно ч. 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне для належного забезпечення розгляду клопотання представника позивача витребувати у Міністерства юстиції України належним чином засвідченні копії адміністративно-розпорядчих актів (накази, розпорядження, положення тощо) щодо затвердження персонального складу Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, визначення її правового статусу та повноважень.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 72, 79, 80, 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Витребувати у Міністерства юстиції України належним чином засвідченні копії адміністративно-розпорядчих актів (накази, розпорядження, положення тощо) щодо затвердження персонального складу Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, визначення її правового статусу та повноважень.
Витребувану інформацію надати до суду в 7-денний строк з моменту отримання цієї ухвали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко