про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10464/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду із позовом до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправними та скасувати постанови від 20.08.2025 у виконавчому провадженні ВП №78900947: а) про стягнення виконавчого збору, б) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
2) зупинити виконавче провадження ВП №78900947 до завершення дії воєнного стану в Україні.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить наступні недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем фактично заявлено 2 позовні вимоги, перша з яких є однією взаємопов'язаною майновою вимогою (щодо скасування двох постанов), яка підлягає оплаті судовим збором в розмірі 3 028 грн, а друга - є немайновою вимогою, відповідно також повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 3 028 грн.
В позовній заяві міститься клопотання, згідно з яким позивач просить відстрочити військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Суд, вирішуючи вказане клопотання, керується наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону можна зробити висновок, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення, розстрочення заявнику сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання адміністративного позову редакції Закону України "Про судовий збір", Військова частина НОМЕР_1 не наділена пільгами щодо сплати судового збору, відповідач зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з частинами першою, другою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду з даним позовом становить 10 днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Позивачем оскаржується постанови, які, як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, винесені державним виконавцем 20.08.2025, в той час як із позовом до суду позивач звернувся лише 10.09.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем заяви про поновлення процесуального строку звернення до суду не подано, натомість в тексті позовної заяви зроблено посилання на дотримання 10-денного строку на звернення до суду з огляду на те, що позивач отримав оскаржувану постанову 02.09.2025 (вх. №№ 4187, 4188), однак на підтвердження цього надав лише неналежний доказ, а саме: оскаржувані постанову державного виконавця з проставленими на супровідних листах вхідними штампами з номером та датою, внаслідок чого суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та належні докази поважності причин його пропуску (поштовий конверт, відомості щодо номеру поштового відправлення тощо); 2) докази сплати судового збору в розмірі 6 056 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві в частині позовних вимог.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук