про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10419/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 29.08.2025 № 004/ВО24/2025 та № 005/ВО24/2025 про накладення штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімум доходів громадян у сумі 34 000 грн (кожною з постанов) за порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить наступні недоліки.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем вказано як відповідача одного суб'єкта владних повноважень - Державну службу України з безпеки на транспорті, в той час як оскаржуються постанови іншого суб'єкта - Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, і жодних обґрунтувань з даного приводу позовна заява не містить.
Частиною четвертою статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг) (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Предметом спору у даному адміністративному позові, як вже зазначалось, є постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті, який не є юридичною особою та не має відкритих рахунків у відповідних органах казначейського обслуговування, проте згідно норм КАС України може виступати відповідачем по справі.
Враховуючи наведене позивачу слід визначитись з колом відповідачів по справі та, в разі необхідності, подати належно оформлену позовну заяву із зазначенням належного відповідача або відповідачів із наданням її копій для всіх учасників справи.
Додатково суд вважає за необхідне вказати, що оскаржувані постанови винесені внаслідок проведення перевірки суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в той час як позов заявлено від імені фізичної особи, а не суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 2 позовні вимоги майнового характеру (як одна взаємопов'язана вимога), які повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 968 грн 96 коп. (з огляду на подання позовної заяви засобами системи «Електронний суд» та застосування понижувального коефіцієнта 0.8).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору.
Водночас, представник позивача, не подаючи окремого клопотання, окремо в позовній заяві заявляє про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору з огляду на те. що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються законні представники дітей з інвалідністю.
Суд вважає за необхідне вказати про те, що згідно з частиною першою статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Тобто, звільнення від сплати судового збору можливе у випадку звернення до суду законного представника недієздатної особи, саме в інтересах такої недієздатної особи, в той час як у даних спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає виключно як позивач, оскільки звертається до суду у власних інтересах, а не в інтересах недієздатної особи.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду: 1) нової редакції адміністративного позову, яка міститиме належний склад учасників справи, правове обґрунтування щодо такого складу (їх правового статусу) та належним чином сформульовані позовні вимоги; 2) доказів про сплату судового збору в розмірі 968 грн 96 коп. або інших доказів щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Дмитрук