22 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 303/3511/24
провадження № 61-11770ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Кольчинської сільської ради про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,
особа, яка не брала участі в справі та яка звернулася з апеляційною скаргою, - Військова частина НОМЕР_1 ,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та встановлено над ним опіку.
Призначено ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2
20 червня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги для подання заяви про поновлення строків з зазначенням поважних причин пропуску строку, сплати судового збору та подання доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
У липні 2025 року до апеляційного суду надійшли матеріали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, докази сплати судового збору та докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку, ВЧ НОМЕР_1 вказувала, що початок перебігу строку на апеляційне оскарження пов'язується із ухваленням 05 червня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом рішенням в справі № 260/1594/25, яким (рішенням), зокрема зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над ОСОБА_2 , визнаним недієздатним.
ВЧ НОМЕР_1 вважає, що з поважних причин пропустила строк на апеляційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року, оскільки до ухвалення 05 червня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом рішенням в справі № 260/1594/25, заявник прямого обов'язку на оскарження не мав, тому просить пропущений строк поновити.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВЧ НОМЕР_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року.
Встановивши, що про оскаржуване рішення суду першої інстанції від 17 грудня 2024 року заявник дізнався 27 січня 2025 року, про що сам і вказав, при цьому, апеляційна скарга та матеріали на усунення недоліків скарги не містять обґрунтованих доводів та міркувань із посиланням на докази щодо поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, Закарпатський апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку та відкриття апеляційного провадження в справі.
У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_3., на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду, справу передати до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Скарга мотивована тим, що Закарпатський апеляційний суду безпідставно не врахував наведені заявником поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року, оскільки, хоча про вказане рішення місцевого суду ВЧ НОМЕР_1 стало відомо 27 січня 2025 року, водночас, на переконання заявника, право на апеляційне оскарження та початок відліку процесуального строку, заявник набув з 05 червня 2025 року, тобто з дня ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішенням в справі № 260/1594/25, яким фактично зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 виконати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За правилом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З наведених норм права вбачається, що до осіб, які не брали участі в справі, застосовуються загальні правила щодо строків на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу, тобто коли апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, особою, не залученою до участі в справі.
Також, в наведеній ситуації слід враховувати особливість статусу особи, яка не брала участі в справі, та якій на відміну від учасника справи, суд не має обов'язку надсилати копію судового рішення, тому, здійснюючи перевірку дотримання особою, яка не брала участі в справі, процесуальних строків на оскарження судового рішення, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу, слід обраховувати такий строк не від дати ухвалення судового рішення або його вручення такій особі, а від моменту, коли стало відомо про оскаржуване судове рішення.
З вказаним погоджується заявник, що вбачається зі змісту касаційної скарги.
Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, підтверджені заявником в апеляційній скарзі та підтверджені письмовими доказами, що ВЧ НОМЕР_1 про рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року дізналася 27 січня 2025 року, Закарпатський апеляційний суд дійшов до правильного висновку, що апеляційна скарга, направлена 20 червня 2025 року подана ВЧ НОМЕР_1 із значним пропуском строку, причини пропуску якого суд апеляційної інстанції визнав неповажними, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
В касаційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 наводить ті самі обставини, які були оцінені апеляційним судом, та, на переконання заявника, є такими, що свідчать про поважність причини пропуску строку, а саме, щодо початку відліку процесуального строку, що заявник набув з 09 червня 2025 року, коли дізнався про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року в справі № 260/1594/25, яким фактично зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 виконати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року.
Верховний Суд відхиляє наведений довід з огляду на помилковість тлумачення заявником норм процесуального права щодо дотримання строку на оскарження судового рішення та моменту початку відліку такого строку.
Тому з урахуванням висновку, що обрахунок строку на оскарження судового рішення особою, яка не брала участі в справі, повинен починатися з моменту, коли такій особі стало відомо про оскаржуване судове рішення, помилковим є міркування ВЧ НОМЕР_1 , що відлік процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в справі № 303/3511/24 безпосередньо пов'язаний із датою судового рішення, ухваленого в іншій справі, яким встановлено обов'язок заявника щодо виконання судового рішення.
Верховний Суд зауважує, що кожна особа реалізує свої процесуальні права та обов'язки на власний розсуд (стаття 43 ЦПК України).
Водночас, неправильне розуміння, зокрема норм процесуального права, їх помилкове тлумачення особою, яка має намір оскаржити відповідне судове рішення, є тим ризиком, який може призвести до негативних наслідків для такої особи, як то пропуск процесуального строку.
Отже, довід касаційної скарги ВЧ НОМЕР_1 , що строк на апеляційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року розпочався з 09 червня 2025 року, коли заявник дізнався про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року в справі № 260/1594/25, а не з 27 січня 2025 року, коли дізнався про рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року, є безпідставним та не свідчить про поважність причини пропуску ВЧ НОМЕР_1 строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 17 грудня 2024 року.
Отже, встановивши обставини, коли заявник дізнався про рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2024 року, а саме 27 січня 2025 року, що також підтверджено заявником в касаційній скарзі, та подання апеляційної скарги на вказане рішення місцевого суду 20 червня 2025 року, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
За наведених обставин, оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановлена із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Кольчинської сільської ради про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян