19 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 161/22841/23
провадження № 61-11819ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 травня
2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - арбітражний керуючий Темчишин Володимир Петрович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про витребування майна з чужого незаконного володіння,
15 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 травня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 161/22841/23.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просив витребувати від ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,1200 га, кадастровий номер: 0722885000:02:001:1041, яка знаходиться за адресою: Волинська обл.,
Луцький р-н, с. Гаразджа.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня
2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 09 травня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Постановою Волинського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 09 травня 2025 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2023 року - 2 684 гривні.
Отже судовий збір за подану касаційну скаргу має розраховуватися з огляду на вартість спірного майна (земельної ділянки) за формулою: (ЦП х 1%) х 200%, де ЦП - вартість спірного майна (земельної ділянки).
У розпорядженні Верховного Суду наразі відсутні відомості про вартість спірного майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
У касаційній скарзі як додаток зазначено докази сплати судового збору, проте такі докази відсутні, що підтверджено Актом Верховного Суду від 18 вересня 2025 року № 808.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна).
Верховний Суд також звертає увагу заявника, що за загальним правилом судові рішення у справах з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2025 році) касаційному оскарженню не підлягають (частина третя статті 389 ЦПК України).
Винятки із цього правила передбачені підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2025 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 09 травня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду
від 11 серпня 2025 року у справі № 161/22841/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович