Справа № 145/1332/25
Провадження №3-зв/145/2/2025
"19" вересня 2025 р. селище Тиврів
Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Тиврівського районного суду Вінницької області Іванця Володимира Дмитровича про самовідвід у розгляді справи №145/1332/25 про вчинення присяжним Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
16.09.2025 в провадження судді Тиврівського районного суду Вінницької області Іванця В.Д. надійшов адміністративний матеріал про вчинення присяжним Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (справа №145/1332/25, провадження № 3/145/469/2025).
17.09.2025 суддею Тиврівського районного суду Вінницької області Іванцем В.Д. подано заяву про самовідвід у розгляді даної справи, яку мотивовано тим, що ОСОБА_1 не є працівником апарату суду, водночас входить до списку присяжних Тиврівського районного суду Вінницької області. Так на даний час у його провадженні перебуває цивільна справа №145/1166/25, при цьому ОСОБА_1 входить до складу суду у цій справі, як присяжний.
У зв'язку із зазначеним він заявляє самовідвід у даній справі.
Суддя Іванець В.Д. в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
Розглянувши заяву про самовідвід та перевіривши наведені в ній доводи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу про адміністративні правопорушення України та інших законів України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення..
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід).
Рада суддів України в п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Таким чином, розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом, а тому, з метою додержання принципу законності виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права при вирішенні цього питання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.
Згідно рішення 13 сесії 8 скликання Вінницької районної ради Вінницької області від 28.02.2023 № 342 ОСОБА_1 включений до списку присяжних Тиврівського районного суду Вінницької області.
Принцип неупередженості відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що неупередженість судді є необхідною умовою для належного виконання ним або нею своїх обов'язків. Вона виявляється не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Пункт 2.5 вищезазначених принципів вказує на те, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення у справі, або в тому випадку, коли у розумного спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , є присяжним Тиврівського районного суду Вінницької області. Крім того, на даний час у провадженні судді Іванця В.Д. перебуває цивільна справа №145/1166/25, у якій ОСОБА_1 входить до складу суду, як присяжний.
Ураховуючи вищенаведене, з метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, вважаю, що заяву судді Іванця В.Д. про самовідвід необхідно задовольнити та відвести його від розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст. 221, 245, 246, 283-285, 294 КУпАП, ст. 75, 80-82 КПК України, суддя, -
Заявусудді Іванця Володимира Дмитровича про самовідвід у розгляді справи №145/1332/25 про вчинення присяжним Тиврівського районного суду Вінницької області Рабусом Олександром Романовичем адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - задоволити.
Відвести суддю Іванця Володимира Дмитровича від участі в розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, справу №145/1332/25 передати у відділ прийому Тиврівського районного суду для визначення судді у встановленому порядку.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Патраманський І. І.