16 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12099/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,
за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,
представників учасників справи:
позивача 1 - не з'явився,
позивача 2 - не з'явився,
відповідача 1 - Хомеренчук Ю. О.,
відповідача 2 - Бабій В. В.,
відповідача 3 - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Літвінової М. Є.
від 06.07.2022 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Алданова С. О., Буравльов С. І., Корсак В. А.
від 28.04.2025
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Вінницької обласної державної адміністрації, Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України", Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації
про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту, визнання протиправним та скасування наказу, скасування запису про державну реєстрацію та зобов'язання скасувати запис про державну реєстрацію в попередній редакції,
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації, Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" та Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви", оформлених протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019;
- визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 2 від 16.02.2019;
- визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 09.06.2021 про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" в новій редакції, прийнятій на підставі рішення загальних зборів, оформленим протоколом № 2 від 16.02.2019;
- зобов'язання Вінницької обласної державної адміністрації скасувати наказ начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 09.06.2021 про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" у новій редакції;
- скасування запису про державну реєстрацію від 12.07.2021 відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- зобов'язання Вінницької обласної державної адміністрації скасувати запис про державну реєстрацію від 12.07.2021 відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та привести у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" в попередній редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збори, проведені 02.02.2019 та 16.02.2019, які оформлені протоколами № 1 та № 2 відповідно, є нелегітимними, а прийняті на них рішення неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам статуту та суперечать пункту 5.1 статуту; особи, які приймали оскаржувані рішення, не є членами релігійної громади, оскільки особи, що підписали відповідні списки до протоколів та протоколи № 1, № 2 від 02.02.2019 та від 16.02.2019, не заперечують, а навпаки підтверджують, що не визнають обов'язковість статуту УПЦ та регулярно не відвідують богослужіння у Храмі Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії УПЦ; статут у новій редакції (від 09.06.2021) суперечить вимогам статті 35 Конституції України, статтям 3, 5, 7, 8, 12, 14, 15, 16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", статтям 3, 25, 37 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", умовам статуту релігійної організації (в редакції від 28.02.2014), порушує права позивачів як членів релігійної громади, закріплені статтею 35 Конституції України, статтями 3, 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"; статут прийнятий особами, які не є членами релігійної громади, за відсутності кворуму, без дотримання процедур, передбачених статутом (в редакції, чинній на момент прийняття спірного статуту), із порушенням компетенції органу, який затвердив нову редакцію статуту - посадовими особами Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації не було перевірено відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, а також прийнято документи за неповним переліком.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви" була створена в 1991 році на підставі рішення виконавчого комітету обласної Ради № 141 від 09.12.1991.
Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 26.06.2012 № 11591020000000422.
ОСОБА_1 є членом Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви".
ОСОБА_2 є настоятелем Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви".
Статут вищевказаної релігійної організації був зареєстрований на підставі наказу № 280 від 16.12.2003.
Нова редакція статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви" в редакції від 16.02.2014 (яка діяла на час прийняття спірних рішень) була затверджена Керуючим Могилів Подільською Єпархією Української Православної Церкви Архієпископом Могилів-Подільським і Шаргородським Агапітом (далі - статут УПЦ) та зареєстрована у встановленому порядку на підставі наказу начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації № 12 від 28.02.2014.
Згідно із пунктами 1.1, 1.7, 1.8 статуту, зареєстрованого наказом начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації № 12 від 28.02.2014, визначено, що Релігійна громада Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (далі - парафія) - релігійна організація, первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Могилів-Подільської єпархії, перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священником-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм. Парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій та господарській діяльності підпорядкована й підзвітна єпархіальному архієрею. Парафія виконує рішення Єпархіальних зборів, Єпархіальної ради та розпорядження єпархіального архієрея. Парафія керується настоятелем, парафіяльними зборами та парафіяльною радою.
Відповідно до пункту 1.10 статуту для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється органами державної влади в порядку, передбаченому чинним законодавством. Парафія як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і цього статуту.
Згідно із рішенням парафіяльних зборів, оформленого протоколом парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019, 26.01.2019, відбулись парафіяльні збори Релігійної організації Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець, у яких брали участь 32 члени парафіяльних зборів, що підтверджується додатком до протоколу парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019, на вирішення яких винесено наступні питання: 1. Обрання голови, секретаря зборів та членів парафіяльних зборів, що підпишуть текст протоколу. 2. Визначення складу парафіяльних зборів. 3. Про вибори органів управління парафії релігійної громади. 4. Про підтримку Української Православної Церкви на чолі з предстоятелем - Блаженнішим Онуфрієм, митрополитом Київським та всієї України та рішень Архієрейського Собору УПЦ від 13.11.2018 та Священного Синоду УПЦ від 07.12.2018. 5. Оцінка наслідків проведеного в Києві 15.12.2018 "об'єднавчого" Собору під головуванням представників Константинопольського Патріархату. 6. Про повноваження Голови парафіяльної ради та про нотаріальне посвідчення підписів на протоколі зборів.
Так, по першому питанню прийнято рішення обрати Головою цих парафіяльних зборів настоятеля храму ієрея ОСОБА_2 , секретарем - Тростінську С.С. , особами, які підписують цей протокол парафіяльних зборів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Ліпінську І.В. , ОСОБА_9 . По другому питанню прийнято рішення затвердити список діючих членів парафіяльних зборів із правом голосування, що вказані в додатку № 1 до цього протоколу. Виведено зі складу парафіяльних зборів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Включено до складу парафіяльних зборів Сімаковича Р.П. , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 . Встановлено, що на підставі вищевказаних рішень на дату проведення цих зборів діючими членами парафіяльних зборів із правом голосування є особи, вказані у додатку № 1 до цього протоколу. По третьому питанню прийнято рішення обрати до органів управління парафії головою парафіяльної ради - Сімаковича Р.П. , помічника голови парафіяльної ради - Ліпінську І.В. , скарбником - Остаповича А.М. , до складу ревізійної комісії - ОСОБА_18 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 . По четвертому питанню прийнято рішення висловити від імені Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви вірність Українській Православній Церкві на чолі з предстоятелем - Блаженійшим Онуфрієм, Митрополитом Київським та всієї України та підтримку рішенням Архієрейського Собору УПЦ від 13.11.2018 і Священного Синоду УПЦ від 07.12.2018. По п'ятому питанню прийнято рішення засудити проведення "об'єднавчого" собору та його рішення, як такого, що несе в собі: порушення канонічних правил у вигляді вторгнення Константинопольського Патріархату на канонічну територію Української Православної Церкви; поглиблення розколу в Українському та світовому Православ'ї, посилення утисків та створення умов для рейдерського захоплення храмів та монастирів Української Православної Церкви. По шостому питанню прийнято рішення уповноважити Голову парафіяльної Ради Сімаковича Р.П. представляти інтереси Релігійної громади у всіх державних органах, а також на підприємствах, установах, банках, організаціях, судах та мати право підпису, (підписант), також уповноважити секретаря зборів Тростінську С.С. після оформлення протоколу зборів, організувати посвідчення підписів голови, секретаря та членів парафіяльних зборів нотаріально.
Рішення парафіяльних зборів, оформлених протоколом парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019, підписано головою парафіяльних зборів ОСОБА_2. , секретарем - Тростінською С.С. , членами парафіяльних зборів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Ліпінською І.В. , ОСОБА_9 .
У додатку № 1 до протоколу парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019 наведено список членів парафіяльних зборів Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Української Православної Церкви.
У додатку № 2 до протоколу парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019 наведено список віруючих людей с. Вербовець, які підтримують канонічну Українську Православну Церкву, Предстоятеля блаженнішого митрополита Онуфрія та настоятеля храму ОСОБА_2 .
В подальшому, відповідно до рішення загальних зборів релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, оформлених протоколом № 1 від 02.02.2019, відбулись інші загальні збори релігійної громади Храму покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, на яких брали участь 91 особа (згідно із додатком до протоколу № 1 від 02.02.2019), та на вирішення якого винесено порядок денний, зокрема питання про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець.
Прийнято рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви та перейти під канонічне підпорядкування Православній Церкві України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Православної Церкви України".
У додатку до протоколу № 1 від 02.02.2019 наведено список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах по зміні підпорядкування Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви".
Відповідно до рішення загальних зборів релігійної громади Храму покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви України, оформленого протоколом № 2 від 16.02.2019, відбулись загальні збори релігійної громади Храму покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, на яких брали участь 73 особи (згідно із додатком до протоколу № 2 від 16.02.2019) та на вирішення якого винесено питання про прийняття статуту у новій редакції релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, а саме - Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної Церкви України".
Прийнято статут релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції та змінити назву на релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної Церкви України" та доручено голові загальних зборів підписати його від імені членів релігійної громади.
У додатку до протоколу № 2 від 16.02.2019 наведено список віруючих, які були присутні на загальних зборах по прийняттю статуту у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви".
06.02.2019 протоієрей ОСОБА_2 від імені Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви" звернувся до Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації із заявою-зверненням № 112-25-17, у якій повідомив про рішення парафіяльних зборів, оформленого протоколом парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019, а також про те, що будь-які інші рішення та протоколи, складені від імені парафіян с. Вербовець, не можуть вважатися дійсними, оскільки складалися не членами релігійної громади.
09.06.2021 начальником Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації винесено наказ № 33, яким вирішено зареєструвати статут Релігійної громади храму Покров Пресвятої Богородиці села Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції із зміною найменування на Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної Церкви України" (далі - статут ПЦУ).
Згідно із рішенням загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви", оформленого протоколом № 2 від 04.07.2021, відбулись загальні збори Релігійно організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви", на яких брали участь 64 особи (згідно із додатком до протоколу № 2 від 04.07.2021) та на вирішення яких винесено наступний порядок денний: 1. Статус загальних зборів релігійної громади. 2. Обрання голови та секретаря загальних зборів. 3. Обрання лічильної комісії загальних зборів. 4. Питання підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, спростування інформації про зміну підлеглості релігійної громади та інформування про це Управління у справах національностей і релігій Вінницької обласної державної адміністрації. 5. Визнання фіктивними та нікчемними рішень, оформлених від імені релігійної громади протоколами загальних зборів № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, статуту у новій редакції, прийнятій згідно з протоколом загальних зборів № 2 від 16.02.2019, та їх скасування. Звернення до Управління у справах національностей і релігій Вінницької облдержадміністрації з заявою про відкликання заяв та документів. 6. Звернення до суду та правоохоронних органів.
Так, по першому питанню прийнято рішення вважати загальні збори загальними зборами членів Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви". По другому питанню прийнято рішення обрати головою загальних зборів релігійної громади протоієрея ОСОБА_2. , а секретарем загальних зборів - ОСОБА_1 . По третьому питанню прийнято рішення обрати лічильну комісію у складі трьох осіб: Остапович А.М. - голова лічильної комісії; ОСОБА_6 - член лічильної комісії; ОСОБА_20 - член лічильної комісії. По четвертому питанню прийнято рішення не змінювати підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації Українській Православній Церкві України, не переходити у підпорядкування Православній Церкві України та спростувати інформацію про зміну підлеглості релігійної громади, про що письмово проінформувати Управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації. По п'ятому питанню прийнято рішення визнати фіктивними та нікчемними рішення, зокрема, про зміну підлеглості релігійної громади, складу її органів управління, зміну назви та прийняття статуту у новій редакції, які оформлені від імені релігійної громади протоколами загальних зборів № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, статут у новій редакції, прийнятий згідно з протоколом загальних зборів № 2 від 16.02.2019, які членами релігійної громади не скликалися та не приймалися, а також скасувати зазначені рішення та статут у новій редакції без жодних юридичних наслідків, у зв'язку з чим уповноважити настоятеля релігійної громади протоієрея ОСОБА_2. звернутися до Управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації з заявою про відкликання заяв та документів, поданих від імені релігійної громади на виконання вказаних фіктивних рішень, які оформлені протоколами загальних зборів від № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, зокрема про зміну підлеглості релігійної громади, складу органів управління, зміну назви та прийняття й статуту у новій редакції, реєстрацію статуту у новій редакції, прийнятій згідно з протоколом загальних зборів № 2 від 16.02.2019. По шостому питанню прийнято рішення звернутися до суду та оскаржити рішення, які оформлені від імені релігійної громади протоколом загальних зборів № 1 від 02.02.2019 та протоколом загальних зборів № 2 від 16.02.2019, статут у новій редакції, прийнятий згідно з протоколом загальних зборів № 2 від 16.02.2019, а також звернутися до правоохоронних органів і приводу підробки рішень вищого органу управління релігійної громади з ціллю заволодіння правом на майно релігійної громади та незаконної самоправної злочинної діяльності (бездіяльності) Управління у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації, для чого уповноважити настоятеля Релігійної громади протоієрея ОСОБА_2. на подання відповідних заяв та представництво інтересів релігійної громади в судах всіх рівнів та юрисдикцій, у Вінницькій обласній державній адміністрації, в Управлінні у справах релігій і національностей Вінницької облдержадміністрації та у правоохоронних органах.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/12099/21 позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- факт того, що особи зі списків, зазначених у додатках до протоколів № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, станом на лютий-березень 2019 року були зареєстровані та проживали в с. Вербовець не підтверджує те, що вони були членами Парафії Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви», відповідно до положень 1.3 статуту останньої, та мали право брати участь у її зборах та бути прийнятими до членів парафіяльних зборів. Доказів того, що особи зі списків, зазначених у додатках до протоколів №1 від 02.02.2019 та №2 від 16.02.2019, були членами Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» матеріали справи не містять. Отже, відсутні підстави для визнання загальних зборів членів Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви», оформлених Протоколами №1 від 02.02.2019 та №2 від 16.02.2019, повноважними;
- матеріали справи не містять доказів того, що усі члени Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» були повідомленні про ці збори, у тому числі і позивачі;
- у справі відсутні відомості щодо підтвердження чинності таких зборів у розумінні пункту 2.11 статуту, зокрема, протоколи №1 від 02.02.2019 та №2 від 16.02.2019 загальних зборів релігійної громади не містить необхідних реквізитів, а саме підпису настоятеля. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази дотримання приписів пункту 2.13 статуту, а саме затвердження протоколів №1 від 02.02.2019 та №2 від 16.02.2019 загальних зборів релігійної громади єпархіальним архієреєм. Також у матеріалах справи відсутні докази надання згоди єпархіальним архієреєм, відповідно до пункту 5.1 статуту, на зміни та доповнення до статуту, що були предметом розгляду загальних зборів релігійної громади, рішення яких оскаржуються;
- отже, загальні збори релігійної громади, рішення яких оформлені протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, були проведені з порушенням процедури, визначеної чинною редакцією статуту Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» та Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", неповноважними особами, та вказані протоколи оформлені не у відповідності до вимог статуту. За таких обставин оспорюваними рішеннями загальних зборів членів Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви», оформленими протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, зміна підлеглості та внесення відповідних змін до статуту відбулось не у спосіб, визначений законодавством;
- з огляду на те, що рішення загальних зборів, що стали підставою для реєстрації статуту у новій редакції, визнані судом недійсними, та встановлено недотримання відповідачами вимог Закону України" Про свободу совісті та релігійні організації" під час прийняття рішення про реєстрацію змін до статуту релігійної організація, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про: - визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 09.06.2021 № 33 «Про реєстрацію статуту релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів - Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції (ідентифікаційний код 38262554), із змінами, згідно наказу № 44 від 19.07.2021 «Про внесення змін до наказу управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації від 09.06.2021 № 33»; - зобов'язання Вінницької обласної державної адміністрації скасувати наказ начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 09.06.2021 № 33 «Про реєстрацію статуту Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів - Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції (ідентифікаційний код 38262554), із змінами, згідно наказу № 44 від 19.07.2021 «Про внесення змін до наказу управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації від 09.06.2021 № 33»;
- з огляду на встановлені судом обставини, суд також дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про: - скасування запису про державну реєстрацію від № 1001591070001000422 від 12.07.2021 змін відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" (ідентифікаційний код 38262554), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; - зобов'язання Вінницької обласної державної адміністрації скасувати запис про державну реєстрацію № 10015910700010000422 від 12.07.2021 відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" (ідентифікаційний код 38262554), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та привести у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" в попередній редакції.
Постановою від 28.04.2025 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/12099/21 в частині пунктів 4, 5, 6, 7 та ухвалив в цих частинах нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 09.06.2021 № 33 "Про реєстрацію статуту релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів - Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції (ідентифікаційний код 38262554), із змінами, внесеними згідно з наказом № 44 від 19.07.2021 "Про внесення змін до наказу управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації від 09.06.2021 № 33"; зобов'язання Вінницької обласної державної адміністрації скасувати наказ начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації від 09.06.2021 № 33 "Про реєстрацію статуту Релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Могилів - Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції (ідентифікаційний код 38262554), із змінами, внесеними згідно з наказом № 44 від 19.07.2021 "Про внесення змін до наказу управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації від 09.06.2021 № 33"; скасування запису про державну реєстрацію № 1001591070001000422 від 12.07.2021 змін відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" (ідентифікаційний код 38262554), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; зобов'язання Вінницької обласної державної адміністрації скасувати запис про державну реєстрацію № 10015910700010000422 від 12.07.2021 відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" (ідентифікаційний код 38262554), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та привести у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" в попередній редакції. Скасував рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/12099/21 в частині пунктів 8, 9, 11, 12. В частині пунктів 2 та 3 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/12099/21 залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- рішенням загальних зборів релігійної громади Храму покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, оформленим протоколом № 1 від 02.02.2019, у додатку до протоколу № 1 від 02.02.2019 наведено список громадян, які були присутні на загальних зборах по зміні підпорядкування Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви». У додатку до протоколу № 2 від 16.02.2019 наведено список громадян, які були присутні на загальних зборах по прийняттю статуту у новій редакції Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви». Разом з цим, у матеріалах справи відсутні належні докази як членства у Релігійній організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви», так і набуття статусу члена парафіяльних зборів відповідно до статуту особами, наведеними у вищезазначених списках, які приймали участь у загальних зборах, оформлених протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019. У матеріалах справи відсутні докази того, що особи зі списків, зазначених у додатках до протоколів № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019 були членами Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви». У матеріалах справи відсутні докази того, що усі дійсні члени Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» були повідомленні про ці збори, у тому числі і позивачі. Отже, відсутні правові підстави для визнання повноважними загальних зборів членів Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви», оформлених протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019;
- матеріали справи не містять відомостей щодо підтвердження чинності таких зборів у розумінні пункту 2.11 статуту, зокрема, протоколи № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019 загальних зборів релігійної громади не містять необхідних реквізитів, а саме підпису настоятеля. До того ж, у матеріалах справи відсутні докази дотримання вимог пункту 2.13 статуту, а саме затвердження протоколів № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019 загальних зборів релігійної громади єпархіальним архієреєм, надання згоди єпархіальним архієреєм, відповідно до пункту 5.1 статуту, на зміни та доповнення до статуту, що були предметом розгляду загальних зборів релігійної громади, рішення яких оспорюється;
- загальні збори релігійної громади, рішення яких оформлені протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, були проведені з порушенням процедури, визначеної чинною редакцією статуту Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» та Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", неповноважними особами, та вказані протоколи оформлені не у відповідності до вимог статуту. За таких обставин оспорюваними рішеннями загальних зборів членів Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви», оформленими протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, зміна підлеглості та внесення відповідних змін до статуту відбулось не у спосіб, визначений чинним законодавством;
- враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви", оформлених протоколом № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, а також визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" новій редакції, є обгрунованими та підлягають задоволенню;
- стосовно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21, як подібних правовідносин, судова колегія зазначає наступне. Згідно із частиною 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду. Як передбачено частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Предмет позову становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту свого права та охоронюваного законом інтересу. Під судовим рішенням у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 922/371/16). Вбачається, що у справі № 906/1330/21 підстава позову, зміст правових вимог та фактично встановлені обставини не є схожими з даною справою. У зазначеній справі № 910/12099/21 наявний реєстр членів Релігійної громади Української Православної Церкви, який є додатком до протоколу;
- інші похідні позовні вимоги є неефективним способом захисту прав позивачів і фактично стосуються вчинення на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" реєстраційних дій, які б забезпечували зміну в Єдиному державному реєстрі відомостей про юридичну особу відповідача-2, пов'язану із визнанням недійсним рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту;
- право позивачів, пов'язане з відображенням у Єдиному державному реєстрі дійсних відомостей про юридичну особу, членом якої вони є і у зв'язку з членством у якій ними поданий даний позов, підлягає відновленню після набрання законної сили судовим рішенням з приводу недійсності рішень загальних зборів релігійної громади та змін до її статуту шляхом направлення державному реєстратору відповідного судового рішення, а не поданням з цього приводу окремого позову.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/12099/21 в частині задоволених позовних вимог про: - визнання недійсними рішень загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви", оформлених протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019; - визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 2 від 16.02.2019, та зареєстрованого наказом начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької державної адміністрації від 09.06.2021 № 33; та ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення про відмову у позові.
В касаційній скарзі Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/12099/21 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України:
- суди застосували частини 2-3, 5 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" в редакції Закону України від 17.01.2019 № 2673-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи", пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 17.01.2019 № 2673-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи", порушили частину 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення членства у релігійній громаді та не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21, та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від14.12.2022 у справі № 924/173/22, у подібних правовідносинах;
- неправильно застосували частини 3-8 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" в редакції Закону України від 17.01.2019 № 2673-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" шляхом їх неправильного тлумачення, а саме: відсутності вимоги щодо необхідності повідомлення всіх членів релігійної громади про проведення загальних зборів членів релігійної громади, на яких буде вирішуватися питання про зміну релігійною громадою своєї підлеглості у канонічних та організаційних питання, за відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
Крім того, Вінницька обласна державна адміністрація подала письмові пояснення, які протокольною ухвалою Верховного Суду від 09.09.2025 було залишено без розгляду.
5. Розгляд клопотань
16.09.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Червоняком Сергієм Петровичем направлено на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про ознайомлення та участь у судовому засіданні.
Розглянувши зазначене клопотання Верховний Суд дійшов висновку про повернення його без розгляду з огляду на таке.
Приписами частин 5, 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Абзацом 1, 2 частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
За приписами частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі; особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Верховний Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Отже, представник ОСОБА_1 - адвокат Червоняк Сергій Петрович може подавати процесуальні документи до суду в електронній формі через електронний кабінет за допомогою ЄСІТС або в паперовій формі.
Водночас, представник ОСОБА_1 - адвокат Червоняк Сергій Петрович при обранні ним можливості подання документу до Суду в електронному вигляді не було дотримано вимог щодо форми клопотання та порядку його подання.
Крім того, загальні вимоги до форми, змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, а також спосіб звернення до суду з відповідними вимогами та наслідки їх недотримання визначені приписами статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Червоняка Сергія Петровича, в порушення положень пункту 1 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з тим, частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Враховуючи те, що представник ОСОБА_1 - адвокат Червоняк Сергій Петрович, як встановив Суд, має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, проте клопотання подав не з використання вказаного сервісу, вказане клопотання не може вважатися таким, що підписаний у встановленому законом порядку.
При зверненні з клопотанням адвокат Червоняк Сергій Петрович не пояснив, в чому полягає неможливість подання цього клопотання через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Червоняка Сергія Петровича підлягає поверненню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
6. Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
Предметом даного касаційного перегляду є судові рішення у справі № 910/12099/21 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви", оформлених протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019; - визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької Єпархії Української Православної церкви" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 2 від 16.02.2019.
Отже, відповідно до вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові лише в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами № 1 від 02.02.2019 та № 2 від 16.02.2019, та визнання недійсним статуту у новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 2 від 16.02.2019.
Стаття 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що релігійні організації утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Частинами 3 - 6 статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачено, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Отже, законодавець установив механізм, за яким рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, і такі збори можуть скликатися її членами.
Водночас, відповідно до частини 3, 4 статті 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Поряд з цим, за частиною 1 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" правоздатність релігійної організації визначає її статут (положення), який підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях.
Стаття 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються:
1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;
2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.
До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:
1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;
2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).
Разом з тим закон не визначає порядку вступу, прийняття до складу членів релігійної громади, їх обліку, а залишає вирішення цього питання самій громаді.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), здійснивши аналіз положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації, зробила такі висновки:
"законодавець лише в необхідних загальних рисах врегулював порядок реалізації релігійними громадами права на зміну підлеглості у канонічних і організаційних питаннях:
1) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами;
2) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади;
3) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
При цьому законодавець визнав автономію релігійної громади у визначенні кількості її членів, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, а також у питаннях членства на таких засадах:
- членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади;
- релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади в порядку, встановленому її статутом (положенням)".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007 зазначено, що стаття 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" жодним чином не обмежила чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме, чи приймати нових членів, визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління. З точки зору статті 9 Конвенції застосованої разом зі статтею 11, це були рішення, які лежать в площині приватного права та які не мають бути об'єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб, чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може зобов'язати легально існуюче приватно-правове об'єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду суперечитиме свободі релігійних об'єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи (пункти 146, 150 вказаного рішення Європейського суду з прав людини).
У вищевказаному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що релігійні об'єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказав, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.
Крім того, у пунктах 52, 147, 151 рішення у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007 зазначено, що Верховний Суд України у складі трьох суддів відхилив касаційну скаргу громади-заявника, тому що положення статуту Парафії суперечили відповідному законодавству. Колегія також зазначила, що положення статуту відносно фіксованого членства суперечили законодавству, оскільки не дозволяли більшості релігійної групи проявляти свої релігійні переконання шляхом участі в управлінні церковними справами. Зокрема, Верховний Суд України зазначив: "...статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству. Оскільки діюче законодавство не передбачає обов'язкового чи іншого фіксованого членства віруючих даного віросповідання, в правовому значенні парафіяльні збори та загальні збори релігійної громади є поняттями тотожними, судова колегія виснувала, що пункти 2.12, 2.13 статуту не повністю відповідають діючому законодавству, що призвело до фактичного усунення від вирішення статутних питань більшості релігійної громади і порушення їх права на віросповідання". Європейський суд з прав людини визнав, що не є "належними та достатніми" висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 21 квітня 2000 року, що вимога "фіксованого членства" в релігійній організації не була закріплена законодавчо та що "збори парафіян" та "загальні збори релігійної групи" збігаються за значенням, і, таким чином, що права більшості релігійної групи та їх права на віросповідання були порушені. Суд вважав, що внутрішня організація Парафії чітко визначена статутом. Органи державної влади, включно з судами, знехтували цією внутрішньою структурою Парафії як приватно-правового об'єднання, зазначивши, що відповідна релігійна група була лише меншістю з "постійного складу релігійної групи", яка складалась близько з 300 осіб, які не були запрошені взяти участь в Парафіяльних зборах, хоча вони й є частиною групи.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21: "… у питанні наявності порушеного права, що є підставою для звернення до суду, необхідно враховувати, що право на свободу віросповідання включає забезпечення вільної можливості сповідувати свою релігію, дотримуватися релігійної практики та релігійних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими єдиновірцями".
Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові також виходить з того, що: "законодавець у частині восьмій статті 8 Закону закріпив правило, спрямоване на захист права на свободу віросповідання частини громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості: вона має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Тому далі Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що самим визнанням державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях з тих підстав, на які вказує Позивач, не може порушуватись право настоятеля цієї громади чи її члена на свободу віросповідання".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21 також виснувала, що завданням суду є визначення того, чи заходи, вжиті на національному рівні, є виправданими та пропорційними, а також наскільки виправданим є втручання суду у внутрішні справи релігійної громади.
Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2217/23 (910/9666/24), яка ухвалена після подання касаційної скарги у цій справі, сформував такі висновки щодо застосування положень статей 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України:
"Згідно з положеннями статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.
В силу положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї . Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно.
Законодавець у статті 282 Господарського процесуального кодексу України закріпив, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
Отже, апеляційний господарський суд наділений правом самостійно здійснити оцінку та аналіз наявних у матеріалах справи доказів, а також перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.".
Однак, постанова суду апеляційної інстанції вказаним висновкам не відповідає з огляду на наступне.
Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що висновки апеляційного суду про правомірність задоволення позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів та в частині визнання недійсним статуту зроблені з огляду на правильність позиції суду першої інстанції. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не здійснив повторного перегляду справи. Разом з тим, постанова апеляційного суду фактично не містить мотивування щодо розгляду всіх вимог та доводів апеляційної скарги.
Так, згідно із пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України № 2673-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» від 17.01.2019, який набрав чинності 31.01.2019, статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів (положень) у частині, що не суперечить цьому Закону.
Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" в апеляційній скарзі підставою для скасування рішення суду першої інстанції зазначила те, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень загальних зборів та в частині визнання недійсним статуту застосував положення статуту (пункти 2.4, 2.11, 2.13, 5.1), які суперечать положенням Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", в редакції Закону України № 2673-VIII від 17.01.2019.
Однак, суд апеляційної інстанції взагалі не спростував та не відхилив зазначені аргументи Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України", наведені нею в апеляційній скарзі.
Водночас, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції підтримуючи висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів того, що усі члени Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» були повідомленні про ці збори, у тому числі і позивачі, не зазначив, які положення Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та/або статуту Релігійної організації «Релігійна громада Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви» регулюють порядок такого повідомлення.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 було зупинено апеляційне провадження у справі № 910/12099/21 за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 906/1330/21, або до повернення справи палаті Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів для розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 03.07.2023 мотивована тим, що у справі № 910/12099/21 та у справі № 906/1330/21 суть справи полягає у вирішенні індивідуального спору, що виник між членами релігійної громади щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях конфесійної приналежності та підпорядкованості: УПЦ чи ПЦУ та внесення відповідних змін до статуту, що вплинуло на правосуб'єктність первісної релігійної громади УПЦ. Також, вказані справи схожі за своїм правовим регулюванням, зокрема, в частині питання визначення необхідної кількості членів релігійної громади для прийняття рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту у разі, коли загальна кількість членів не визначена.
03.04.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 906/1330/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 поновлено провадження у справі № 910/12099/21.
10.09.2024 Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" подала до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення у справі з урахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21.
У зазначених письмових поясненнях Релігійна організація "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" зазначила, що: "правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.04.2024 у справі № 906/1330/21, є абсолютно релевантними під час розгляду справи № 910/12099/21 в апеляційному суді, так як: статут Релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви (стара назва Релігійної громади ПЦУ с. Вербовець) в редакції, станом на 02.02.2019 та від 16.02.2019 (дати проведення загальних зборів релігійної громади, що прийняли рішення про зміну підлеглості та похідні від нього рішення), не передбачав фіксованого членства в релігійній громаді (у ньому відсутній будь-який врегульований порядок та чіткі критерії щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядок їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади); пункт 1.3 статуту Релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви в редакції, станом на 02.02.2019 та від 16.02.2019, передбачено, що членом релігійної громади може бути людина, яка: "досягла 18-річного віку, визнає обов'язковість Статуту УПЦ та даного Статуту, регулярно відвідує богослужіння і не перебуває під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті"; позивачі не надають доказів того, що загальні збори Релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви 02.02.2019 та 16.02.2019 скликали та в них приймали участь особи, які не досягли 18 років та/або не проживали в місцевості, де діє релігійна громада; дійсність рішення загальних зборів Релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви 02.02.2019 та 16.02.2019 про зміну підлеглості та похідних від нього рішень як не залежить від участі в них керівника парафії (настоятеля), так і не залежить від згоди (схвалення) з ними керівника єпархії (ієрарха), рішення загальних зборів Релігійної громади Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, оформлені протоколом № 1 від 26.01.2019, не можуть свідчити про наявність фіксованого членства в релігій громаді, як це мало місце і у справі № 906/1330/21 та про що, зокрема, зазначено в пунктах 1.1, 1.4 та 1.5 апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 у справі № 910/12099/21".
Суд апеляційної інстанції не надавав оцінки зазначеним письмовим поясненням, оскільки дійшов висновку про те, що правовідносини у справі № 906/1330/21 та у справі № 910/12099/21 не є подібними, оскільки за висновками апеляційного господарського суду у справі № 910/12099/21 наявний реєстр членів Релігійної громади Української Православної Церкви, який є додатком до протоколу.
Однак, колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду апеляційної інстанції, оскільки із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що протокол парафіяльних зборів № 1 від 26.01.2019 містить два додатки. Додаток № 1, як і у справі № 906/1330/21, що переглядалась Великою Палатою Верховного Суду, містить список членів парафіяльних зборів. Натомість, додаток № 2 містить список віруючих людей с. Вербовець, які підтримують канонічну Українську Православну Церкву, Предстоятеля блаженнішого митрополита Онуфрія та настоятеля храму ОСОБА_2, і суд апеляційної інстанції не зазначив, яким чином даний список віруючих людей с. Вербовець, які підтримують канонічну Українську Православну Церкву, впливає на подібність правовідносин зі справою № 906/1330/21, та надає можливість суду встановити дійсну практику прийняття рішень Релігійною громадою стосовно членства і вважати, що членство у громаді є фіксованим.
Наведене свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням положень статей 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України.
Втім, без дослідження доводів та обставин на яких наголошував під час апеляційного провадження скаржник, суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновків про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та в частині позовних вимог про визнання недійсним статуту.
Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/12099/21 в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та в частині позовних вимог про визнання недійсним статуту підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам учасників справи належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.
8. Судові витрати
Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Православної церкви України" задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 910/12099/21 в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та в частині позовних вимог про визнання недійсним статуту, а справу в цих частинах передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
І. Д. Кондратова