09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/4679/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Картере В.І.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит",
ліквідатор боржника арбітражний керуючий Лихопьок Денис Павлович - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області,
представник кредитора - Кравцов В.В., в порядку самопредставництва (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
від 03.07.2024
у складі судді: Соловйова А.Є.
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 15.05.2025
у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. - головуюча, Іванов О.Г., Чередко А.Є.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Восход"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит"
про визнання банкрутом
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Восход" (далі - ТОВ "СК "Восход", кредитор) у справі №904/4679/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясна фабрика "Фаворит" (далі - ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит", боржник); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 15.06.2023; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича.
2. Постановою суду від 18.04.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит"; припинено повноваження арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича, як розпорядника майна ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит"; визнано ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 18.04.2024 року; призначено ліквідатором ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича.
3. 20.11.2023 від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, кредитор) надійшла заява б/н від 17.11.2023 з грошовими вимогами до ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" в загальній сумі 22 242 206,75 грн., з яких 17 789 471,00 грн. - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), 4 447 367,75 грн. - вимоги щодо сплати податків і зборів (штрафна санкція), 5 368,00 грн. - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
4. Грошові вимоги складають заборгованість боржника зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що була нарахована за період до відкриття провадження у цій справі про банкрутство, однак визначена податковим органом за результатами перевірки, проведеної, та за рішеннями, прийнятими під час процедури ліквідації боржника у справі про банкрутство (після визнання його банкрутом).
Короткий зміст ухвали попереднього засідання суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 у цій справі грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" відхилено.
6. Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що строк подання звітності з податку на прибуток підприємств за 2023 рік не настав, податковий рік триває, отже передчасно робити будь-які висновки стосовно податкового обліку в 2023 податковому році, в т.ч. стверджувати про заниження податку на прибуток, відповідно, донарахування нових податкових зобов'язань боржника на підставі Акту перевірки від 12.06.2023 року № 2197/04-3607-04/13451782 шляхом винесення податкового повідомлення-рішення суд вважав безпідставним.
7. Під час розгляду заяви місцевим господарським судом встановлено:
7.1. В інтегрованих картках платника податків ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" обліковується податковий борг на загальну суму 22 236 838,75 грн. (основний платіж - 17 789 471,00 грн., штрафна санкція - 4 447 367,75 грн., пеня - 0 грн).
7.2. Грошові вимоги Кредитора ґрунтуються на наявності податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств, що виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 22 236 838,75 грн. (основний платіж - 17 789 471,00 грн., штрафна санкція - 4 447 367,75 грн).
7.3. До вказаної заяви Кредитором надано, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 № 0203160707, яке сформоване на підставі Акту від 12.06.2023 № 2197/04-3607-04/13451782 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" (код ЄДРПОУ 13451782).
7.4. Перевірка проводилася на підставі пп.78.1.7 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), яким передбачено проведення перевірки у випадку: «розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків".
7.5. В Акті, який став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення зроблено наступні висновки:
7.6. «Перевіркою встановлено порушення ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит":
- в порушення ст.9 Закону № 996, п.134.1 ПКУ, п.15 НП(С)БО 15 «Дохід», п.5 НП(С)БО 11 «Зобов'язання», занижено податок на прибуток за 2022 рік на суму 17 789 471 грн….» (розділ 4);
7.7. «… Заниження доходів за 2022 рік виникли внаслідок:
Списання кредиторської заборгованості за надання в оренду приміщення на суму операції 3000 грн, що відображено в бухгалтерському обліку записом Дт рах. 71 Кт рах. 37 та за рахунок не включення до складу доходів сум зобов'язань які не підлягають погашенню, а саме:
- кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 на суму - 363 338,63 грн;
- 372 «Розрахунки з підзвітними особами» - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість перед ОСОБА_1 на суму - 363 338,63 грн;
- 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість перед «АТБ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 30691543) на суму 10 499,99 грн;
- 51 «Довгострокові векселі видані» - станом на 31.12.2022 кредиторська заборгованість на 64 простими векселями на загальну суму - 98 466 467,46 грн.
Активи для погашення зазначеної кредиторської заборгованості згідно балансу станом на 31.12.2022 відсутні» (підпункт 3.1.1. пункту 3.1. розділу ІІІ Акту).
7.8. Контролюючий орган дійшов висновку, що списання з балансу кредиторської заборгованості відбувається одночасно з визнанням даного зобов'язання іншим операційним доходом того періоду, в якому зобов'язання визнані не підлягаючими погашенню, з відображенням в рядку 2120 Форми №2. Показник даного рядку враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування та впливає таким чином на об'єкт оподаткування податком на прибуток.
7.9. За наслідками проведення перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що підприємство занизило доходи на суму кредиторської заборгованості за рахунок зобов'язання, яке не підлягає погашенню на 98 840 306,08 грн.
7.10. Відповідно до пп.14.1.11 ПК України підстави для визнання безнадійною кредиторської заборгованості ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит» не виникали в 2022 році, а могли виникнути не раніше 2023 року, тобто в податковому періоді поза межами перевіряємого періоду в даній перевірці.
7.11. Перевірку проведено в період з 26.05.2023 по 05.06.2023, тобто після визнання перевіряємого підприємства банкрутом.
7.12. За висновками місцевого господарського суду, донарахування нових податкових зобов'язань Боржника на підставі Акту перевірки від 12.06.2023 №2197/04-3607-04/13451782 шляхом винесення податкового повідомлення-рішення є безпідставним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 у справі № 904/4679/22 залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 у справі № 904/4679/22 залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками та рішенням місцевого господарського суду, вказав на те, що застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2023 №0203160707, після прийняття Господарським судом Дніпропетровської області постанови про визнання ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, є протиправним.
10. Суд апеляційної інстанції зауважив, що оборотно-сальдова відомість за 2022 рік містить відомості стосовно всіх операцій підприємства:
сальдо на початок та кінець періоду (2022 рік), обороти за період (2022 рік), в тому числі визнання доходу від списання кредиторської заборгованості за орендою в сумі 3 000 грн, віднесення до витрат суми оренди в розмірі 2 700 грн наявність кредиторської заборгованості з розрахунків за орендою (на кінець періоду 10 499,99 грн.),
відомості щодо кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 363 338,63 грн.,
відомості щодо кредиторської заборгованості за векселями, в т.ч. довгострокові векселя, видані в національній валюті, станом на кінець періоду в сумі 98 466 467,46 грн. та поточна заборгованість, віднесення до витрат розрахунків з пенсійним фондом в сумі 10 211,92 грн.
11. Окрім даних бухгалтерського обліку підприємством до матеріалів справи надано фінансову звітність малого підприємництва за 2022 рік Баланс на 31.12.2022 року, Звіт про фінансові результати за 2022 рік. Зокрема, в рядку 1595 Балансу за 2022 рік відображено суми довгострокових зобов'язань з векселів (станом на кінець звітного періоду в розмірі 98 466,0 тис. грн.).
12. За висновками апеляційного господарського суду, відсутні докази обов'язку визнання ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" доходу на суму кредиторської заборгованості підприємства станом на 31.12.2022 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 904/4679/22, з вимогами:
14. скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2025 по справі №904/4679/22;
15. ухвалити нове рішення яким визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.
16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4679/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суду 12.06.2025.
17. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстав касаційного оскарження відповідно до приписів пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Роз'яснено ГУ ДПС в Дніпропетровській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
18. 03.07.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 8 588,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1791 від 01.07.2025.19. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4679/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025.
20. Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, датою проведення судового засідання визначено 09.09.2025.
21. 25.07.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" арбітражного керуючого Лихопьока Дениса Павловича надійшла заява про проведення судових засідань у справі №904/4679/22 в режимі відеоконференції.
22. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2025 заяву ліквідатора ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" Лихопьока Дениса Павловича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
23. У зв'язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4679/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025.
24. 04.09.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Кравцова В.В. надійшла заява про проведення судових засідань у справі №904/4679/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
25. В судовому засіданні 09.09.2025 представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.
Просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
15.05.2025 у справі №904/4679/22 та ухвалити нове рішення яким визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.
26. Ліквідатор ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" Лихопьок Д.П. в засіданні суду 09.09.2025 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав їх необґрунтованості. Просив Суд оскаржені судові рішення залишити без змін.
27. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
28. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (09.09.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 09.09.2025.
29. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 № 4524-IX), Верховний Суд розглядає справу № 904/4679/22 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(Головного управління ДПС у Дніпропетровській області)
31. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про незастосування положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України, викладеного у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду відносно можливості визнання неузгоджених грошових вимог контролюючого органу; не застосовано висновок Верховного Суду викладеного в постанові від 01.11.2023 по справі 908/129/22 (908/1333/22) відносно визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин; не застосовано висновок Верховного Суду викладеного в постанові від 09.01.2024 по справі №160/9696/22 відносно того, що оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
32. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
35. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
36. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
37. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
38. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
39. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
40. Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
41. Заявник самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
42. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17.
43. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
44. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами, що підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494));
45. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).
46. Предметом перегляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області в загальній сумі 22 242 206,75 грн., з яких 17 789 471,00 грн. - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), 4 447 367,75 грн. - вимоги щодо сплати податків і зборів (штрафна санкція), 5 368,00 грн. - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
47. З цього питання колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:
48. Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
49. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
50. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області ґрунтуються на наявності податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств, що виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 22 236 838,75 грн (основний платіж - 17 789 471,00 грн, штрафна санкція - 4 447 367,75 грн). В якості доказу наявності податкового боргу Кредитором надано, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 31.07.2023 №0203160707, яке сформоване на підставі Акту від 12.06.2023 №2197/04-3607-04/13451782 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" (код ЄДРПОУ 13451782).
52. Відтак, подані Кредитором документи в обґрунтування заявлених грошових вимог були досліджені судами попередніх інстанцій не в рамках розгляду спору, а як докази правомірності визначення податковим органом грошового зобов'язання, із застосуванням до заявлених грошових вимог як положень КУзПБ, так із врахуванням встановлених ПК України правил визначення/нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання (штрафних санкцій).
53. ПК України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).
54. Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
55. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
56. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
57. Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, пунктом 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
58. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, перевірку, на підставі пп.78.1.7 ПК України, податковим органом проведено в період з 26.05.2023 по 05.06.2023, тобто після визнання боржника банкрутом.
59. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
60. У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14 міститься правовий висновок, згідно якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, на підставі положень статті 38 Закону про банкрутство має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин. Звільнення від обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону про банкрутство, частина перша статті 59 КУзПБ), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов'язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.
61. Правові висновки щодо питання застосування приписів абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ у подібних правовідносинах, а саме щодо неможливості визнання вимог податкового органу за податковими зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство, термін сплати яких (зобов'язань) настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом наведені також, зокрема, у постановах 12.03.2019 у справі №910/14827/16, від 07.10.2020 у справі №15/293-б.
62. Поряд з цим, за наслідками проведення перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що підприємство занизило доходи на суму кредиторської заборгованості за рахунок зобов'язання, яке не підлягає погашенню на 98 840 306,08 грн.
63. З цього приводу слід зазначити наступне: відповідно до статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу… Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці.
64. Пункт 3 НП (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" - визначення "зобов'язання" - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
65. Пункт 15 НП (С) БО 15 "Дохід" - доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.
66. Пункт 5 НП (С) БО 11 "Зобов'язання" - зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
67. У відповідності до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, що перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах протягом останніх трьох років з моменту прощення;
ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб;
д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;
е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс- мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;.
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
70. Відтак, наведена норма не містить посилання на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство.
71. Для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пункту з) підпункту 14.1.11 ПК України необхідною є постанова господарського суду про визнання банкрутом.
72. При цьому, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/548/17 (постанова від 27.07.2020) зазначено про те, що саме по собі визнання контрагента банкрутом до завершення ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для визнання кредиторської заборгованості безнадійною. Заборгованість перед юридичною особою-банкрутом буде визнано безнадійною, якщо така заборгованість залишиться непогашеною саме на дату ліквідації банкрута.
73. Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій, Акт перевірки не містить належного обґрунтування підстав визнавати кредиторську заборгованість в сумі 98 840 306,08 грн такою, що станом на 31.12.2022 року не підлягає погашенню. Контролюючим органом не вказано конкретної фактичної підстави, яка б підтверджувала необхідність списання всієї кредиторської заборгованості в обліку підприємства саме в 2022 році.
74. Зокрема, за висновками судів попередніх інстанцій, контролюючим органом в Акті перевірки не доведено виникнення чи існування в 2022 році подій чи обставин, які б могли беззаперечно свідчити про те, що кредиторська заборгованість більше не підлягає погашенню, зокрема, не доведено спливу строків позовної давності за зобов'язаннями, настання строку платежу по векселях, прощення боргу кредиторами підприємства, ліквідації його кредиторів або ліквідації чи визнання банкрутом самого Товариства тощо.
75. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство позивача не може вважатися належним доказом відсутності активів у позивача та не є обставиною для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
76. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/4679/22 визнано ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 18.04.2024; строк виконання всіх грошових зобов'язань ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" вважати таким, що настав 18.04.2023.
77. Інформація щодо визнання підприємства банкрутом у справі, на яку сам контролюючий орган посилається в Акті, є відкритою. Контролюючому органу станом на дату проведення перевірки та складення Акту за її результатами було відомо про визнання ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 18.04.2023 (в п. 2.2 розділу II Акту).
78. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що оборотно-сальдова відомість за 2022 рік містить відомості стосовно всіх операцій підприємства: сальдо на початок та кінець періоду (2022 рік), обороти за період (2022 рік), в тому числі визнання доходу від списання кредиторської заборгованості за орендою в сумі 3 000 грн., віднесення до витрат суми оренди в розмірі 2 700 грн. наявність кредиторської заборгованості з розрахунків за орендою (на кінець періоду 10 499,99 грн.), відомості щодо кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 в сумі 363 338,63 грн., відомості щодо кредиторської заборгованості за векселями, в т.ч. довгострокові векселя, видані в національній валюті, станом на кінець періоду в сумі 98 466 467,46 грн. та поточна заборгованість, віднесення до витрат розрахунків з пенсійним фондом в сумі 10 211,92 грн. Окрім даних бухгалтерського обліку підприємством до матеріалів справи надано фінансову звітність малого підприємництва за 2022 рік - Баланс на 31.12.2022, Звіт про фінансові результати за 2022 рік. Зокрема, в рядку 1595 Балансу за 2022 рік відображено суми довгострокових зобов'язань з векселів (станом на кінець звітного періоду в розмірі 98 466,0 тис. грн.).
79. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що, відповідно до пункту з) підпункту 14.1.11 ПК України, підстави для визнання безнадійною кредиторської заборгованості ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит" не виникали в 2022 році, зазначені обставини були відсутні станом на 31.12.2022, а могли виникнути не раніше 2023 року, тобто в іншому податковому періоді, стосовно якого висновки в акті перевірки відсутні.
80. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної, що донарахування нових податкових зобов'язань Боржника на підставі Акту перевірки від 12.06.2023 року №2197/04-3607-04/13451782 шляхом винесення податкового повідомлення-рішення є безпідставним, а відтак Заявником не доведено підстав виникнення зобов'язань і як слід, заявлених грошових вимог.
81. Крім того, колегія суддів звертає увагу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №160/25550/23, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.07.2023 №0203160707.
82. За наведеного вище, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято вірне рішення щодо відхилення заявлених ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошових вимог до боржника, доводи скаржника за змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, а також до переоцінки доказів та встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
83. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
84. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
85. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
86. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
87. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2025 по справі №904/4679/22 без змін.
Судові витрати
88. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі №904/4679/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.І. Картере