09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/560/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - Фермерське господарство "Ланецького",
ліквідатор боржника арбітражний керуючий Томашук М.С. - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані Плазма",
представник кредитора - Ковальчук Ю.М., адвокат за ордером, (в режимі відеконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"
на ухвалу Господарського суду Вінницької області
від 22.01.2025
у складі судді: Маслій І.В.,
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 31.03.2025
у складі колегії суддів: Саврій В.А. (головуючий), Коломис В.В., Миханюк М.В.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект-Плюс"
до Фермерського господарства "Ланецького"
про банкрутство,
Короткий зміст руху справи
1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.06.2023, зокрема, відкрито провадження у справі № 902/560/20 про банкрутство Фермерського господарство "Ланецького" (далі - боржник, ФГ "Ланецького") за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінінтелект-Плюс" (далі - ТОВ "Фінінтелект-Плюс");
введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна ФГ "Ланецького" - арбітражного керуючого Томашука М.С.;
призначено попереднє судове засідання.
2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.09.2024 за наслідками попереднього засідання встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Томашуком М.С. до реєстру вимог кредиторів ФГ "Ланецького" (код 36244177) у справі №902/560/20.
3. 15.10.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (далі - ТОВ "Компані "Плазма", кредитор) надійшла заява про визнання кредиторських вимог до ФГ "Ланецького" в розмірі 1 000 000,00 грн.
4. За твердженням кредитора, заборгованість ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Компані "Плазма" виникла через невиконання ФГ "Ланецького" Договору поворотної фінансової допомоги № 29092017 від 29.09.2017 та неповернення отриманих коштів у розмірі 1 000 000,00 грн. до 30.03.2021.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами
5. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 у справі №902/560/20 відхилено повністю заяву ТОВ "Компані "Плазма" №б/н від 15.10.2024 про визнання грошових вимог до боржника ФГ "Ланецького" в розмірі 1 000 000,00 грн.
6. Рішення місцевого господарського мотивоване тим, що матеріали справи не містять жодних доказів обліку готівкових операцій із отримання готівки від ТОВ "Компані "Плазма" в якості фінансової допомоги або доказів зарахування готівки на банківські рахунки господарства.
7. Жодними із наявних документів не підтверджено надходження на рахунки або в касу ФГ "Ланецького" грошових коштів в розмірі 1 000 000,00 грн.
8. Керівник ФГ "Ланецького" гр. ОСОБА_1 в період із 02.10.2017 по 23.02.2018 кожного дня мав особисто бути присутнім в м. Харків та щодня отримувати готівкою 10 000,00 грн. (тобто щодня мав їздити із с. Плисків до м. Харків), що є неможливим, оскільки відстань між с. Плисків, Погребищенського району Вінницької обл. та м. Харків складає 670 км в одну сторону та 1340 км в дві сторони відповідно. Подолання щоденно такої відстані є неможливим жодним із видів транспорту.
9. Суд дійшов висновку, що заявлені вимоги ТОВ "Компані "Плазма" до боржника ФГ "Ланецького" в розмірі 1 000 000,00 грн є сумнівними.
10. Під час розгляду заяви ТОВ "Компані "Плазма" господарським судом першої інстанції встановлені такі обставини:
10.1. Заява кредитора ТОВ "Компані "Плазма" про визнання кредиторських вимог до боржника ФГ "Ланецького" в розмірі 1 000 000,00 грн. ґрунтується на укладеному між ФГ "Ланецького" та ТОВ "Компані "Плазма" Договорі поворотної фінансової допомоги від 29.09.2017, відповідно до якого ФГ "Ланецького" через голову господарства ОСОБА_1 отримано поворотну фінансову допомогу в сумі 1 000 000,00 грн.
10.2. Грошові кошти видавались готівкою в м. Харків, за адресою ТОВ "Компані "Плазма".
10.3. Грошові кошти було надано на підставі 100 (ста) видаткових касових ордерів в період із 02.10.2017 по 23.02.2018 по 10 000,00 грн. в день.
10.4. Строк повернення поворотної фінансової допомоги встановлено Договором поворотної фінансової допомоги від 29.09.2017 - до 30.03.2021.
10.5. За твердженням ТОВ "Компані "Плазма", поворотну фінансову допомогу в сумі 1 000 000,00 грн. боржником повернуто не було.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 902/560/20 апеляційну скаргу ТОВ "Компані "Плазма" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 у справі №902/560/20 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. ТОВ "Компані "Плазма" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №902/560/20, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Компані "Плазма" про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/560/20 та визнати кредиторські вимоги ТОВ "Компані "Плазма" до ФГ "Ланецького" в загальному розмірі 1 000 000,00 грн., що складається з основного боргу.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/560/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2025.
14. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
15. 29.05.2025 заявник засобами електронного зв'язку звернувся із заявою про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 9 689,60 грн.
16. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Компані "Плазма", датою проведення судового засідання визначено 15.07.2025.
17. 24.06.2025 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
18. 23.06.2025 та 01.07.2025 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ТОВ "Компані Плазма" Ковальчук Юлії Миколаївни та арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича надійшли заяви про проведення судових засідань у справі №902/560/20 в режимі відеоконференції.
19. У зв'язку із запланованою відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/560/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025.20. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2025 заяви представника ТОВ "Компані Плазма" Ковальчук Юлії Миколаївни та арбітражного керуючого Томашука Миколи Савелійовича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
21. Ухвалою Суду від 15.07.2025 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "Компані "Плазма" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №902/560/20, засідання суду призначено на 09.09.2025.
Повторно витребувано з Господарського суду Вінницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду всі матеріали справи №902/560/20.
22. У зв'язку з відпусткою судді Огородніка К.М. та запланованою відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/560/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025.
23. В судовому засіданні 09.09.2025 представниця ТОВ "Компані "Плазма" (в режимі відеоконференції) повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просила Суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №902/560/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Компані "Плазма" про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/560/20 та визнати кредиторські вимоги ТОВ "Компані "Плазма" до ФГ "Ланецького" в загальному розмірі 1 000 000,00 грн., що складається з основного боргу.
24. Арбітражний керуючий Томашук М.С. в судовому засіданні 09.09.2025 (в режимі відеконференції) проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві та поясненнях наданих по суті питання що є предметом касаційного розгляду. Просив оскаржені судові рішення залишити без змін.
25. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 09.09.2025 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 09.09.2025. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 09.09.2025 .
26. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 № 4524-IX), Верховний Суд розглядає справу № 902/560/20 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
(ТОВ "Компані "Плазма")
27. В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування статей 86, 269 ГПК України викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 910/5080/21; зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 1047 Цивільного кодексу України та статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах.
Доводи ліквідатора
(арбітражний керуючий Томашук М.С.)
28. Арбітражний керуючий доводить:
28.1. Сумнівність щодо обґрунтованості кредиторських вимог ТОВ "Компані "Плазма" викликає та обставина, що грошові кошти які надавались у вигляді фінансової допомоги однією юридичною особою ТОВ "Компані "Плазма" іншій ФГ "Ланецького" в значному розмірі 1 000 000,00 грн., були надані в готівковій формі, а не шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.
28.2. Боржник ФГ "Ланецького" належними та допустимими доказами підтверджує той факт, що в касу підприємства фінансова допомога від ТОВ "Компані "Плазма", яка отримана готівкою через голову ФГ "Ланецького" ОСОБА_1 не надходила та на банківські рахунки не вносилась.
28.3. Боржником ФГ "Ланецького" не було проведено жодного обліку готівкових операцій із отримання готівки від ТОВ "Компані "Плазма" в якості фінансової допомоги.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
29. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
32. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
33. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
34. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
35. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
36. Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
37. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
38. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17.
39. Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ щодо порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
40. Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до наведених вище норм, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
41. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22).
42. Як про це було позначено вище, предметом касаційного розгляду, в цьому випадку, є правомірність відхилення грошових вимог ТОВ "Компані "Плазма" в розмірі 1 000 000,00 грн.
43. В цій частині судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові вимоги ТОВ "Компані "Плазма" ґрунтується на укладеному між ФГ "Ланецького" та ТОВ "Компані "Плазма" Договорі поворотної фінансової допомоги від 29.09.2017, відповідно до якого ФГ "Ланецького" через голову господарства ОСОБА_1 отримано поворотну фінансову допомогу в сумі 1 000 000,00 грн.
44. Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
45. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
46. Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.
47. Згідно частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
48. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).
49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові кошти, за договором поворотної фінансової допомоги від 29.09.2017 у розмірі 1 000 000,00 грн. видавались ТОВ "Компані "Плазма" в м. Харків ФГ "Ланецького" через керівника гр. ОСОБА_1 готівкою, частинами, на підставі 100 (ста) видаткових касових ордерів в період із 02.10.2017 по 23.02.2018 по 10 000,00 грн. в день.
50. При цьому, суди зауважили на тому, що, у цьому випадку, керівник ФГ "Ланецького" гр. ОСОБА_1 в період із 02.10.2017 по 23.02.2018 кожного дня мав особисто бути присутнім в м. Харків та щодня отримувати готівкою 10 000,00 грн. (тобто щодня мав їздити із с. Плисків до м. Харків), що є неможливим, оскільки відстань між с. Плисків, Погребищенського району Вінницької обл. та м. Харків складає 670 км в одну сторону та 1340 км в дві сторони відповідно. Подолання щоденно такої відстані є неможливим жодним із видів транспорту.
Відтак, суди зважали сумнівною господарську операцію з передання/отримання грошових коштів.
51. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).
52. При цьому, для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).
53. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22.12.2022 у справі №910/14923/20 наголосив, що для запобігання визнанню необґрунтованих вимог до боржника та порушенню цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов'язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред'являються підвищені вимоги.
54. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
55. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог, з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, на які в тому числі посилається скаржник).
56. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
57. Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов'язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі №910/21939/15, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19.
58. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
59. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції (п. 1.2).
60. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
61. Аналіз викладеного свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №910/866/20).
62. Відповідно до пунктів 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18.06.2003 №254 (чинного на час виникнення спірних у цій справі правовідносин), форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку, дату здійснення останньої (попередньої) операції, дату здійснення поточної операції, код банку, у якому відкрито рахунок, код валюти, суму вхідного залишку за рахунком, код банку-кореспондента, номер рахунку кореспондента, номер документа, суму операції (відповідно за дебетом або кредитом), суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку, суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічні положення також закріплені у пунктах 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.08.2018 №75.
63. Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання договору, зокрема, в цьому випадку, в частині надання фінансової допомоги.
64. Як про це вже було позначено вище, грошові кошти які надавались у вигляді фінансової допомоги однією юридичною особою ТОВ "Компані "Плазма" іншій ФГ "Ланецького" в значному розмірі 1 000 000,00 грн. були надані в готівковій формі, а не шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.
65. Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148, суб'єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абз.2 п.5 розділ ІІ).
66. Згідно з п.п.1п.6. Розділу ІІ вказаного Положення, суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з юридичними особами - у розмірі до 10 000,00 гривень включно.
67. Відповідно до п.11 Розділу ІІ, встановлено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.
68. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій). Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб'єктів господарювання, є: 1)квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби); 2) квитанція/чек банкомата чи програмно- технічного комплексу самообслуговування; 3) третій примірник "Копія супровідної відомості до сумки з готівкою", засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача; 4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів (абз. 3 п. 29 розділу ІІІ Положення).
69. Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунка, а також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства.
70. Пунктом 33 Розділу ІІІ Положення встановлено, що Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.
71. Судами встановлено, що ФГ "Ланецького", в особі діючого на момент розгляду справи керівництва, належними та допустимими доказами підтверджує той факт, що в касу підприємства фінансова допомога від ТОВ "Компані "Плазма", яка отримана готівкою через голову ФГ "Ланецького" ОСОБА_1 не надходила та на банківські рахунки не вносилась.
72. Матеріали справи не містять жодних доказів обліку готівкових операцій із отримання готівки від ТОВ "Компані "Плазма" в якості фінансової допомоги або доказів зарахування готівки на банківські рахунки господарства.
73. При цьому, до поданої заяви кредитором не додано доказів виникнення заборгованості ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Компані "Плазма" за договором поворотної фінансової допомоги від 29.09.2017, а також доказів виконання вказаних договорів, не додано виписок по рахункам, які б підтверджували передачу грошових коштів, тобто ТОВ "Компані "Плазма" не надало жодних первинних документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів, виписок з особового рахунку у банку як позикодавця, так і боржника тощо), які б підтверджували надання грошових коштів боржнику на підставі вказаного договору, а також облікових регістрів, в яких була б відображена кредитна заборгованість боржника за вказаним договором.
74. Верховний Суд зауважує, що визнання боржником заборгованості без надання відповідних доказів отримання грошових коштів боржником не може бути належним та допустимим доказом наявності такої заборгованості та її розміру.
75. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій, що кредитор не довів належними та допустимими доказами наявності заборгованості ФГ "Ланецького" перед ТОВ "Компані "Плазма" у розмірі 1 000 000,00 грн.
Щодо доводів касаційної скарги
76. Як вже зазначалось, касаційну скаргу відповідач аргументував пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 23 цієї Постанови).
77. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
78. Для касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення з наведеної підстави наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
79. Суд звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні правовідносини.
80. Верховний Суд неодноразово наголошував, що підставою для касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
81. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
82. Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції.
За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
83. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами касаційного провадження
84. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
85. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
86. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін як таких, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат
87. У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення (в оскарженій частині), суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 22.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі № 902/560/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.Г. Пєсков