14 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 910/2783/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання К.Д. Савці
за участю представників:
від позивача - Сергєєва К.О.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 258407,57 грн.,-
Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Роднічок" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 258407,57 грн., в т.ч. основного боргу в сумі 240001,20 грн., інфляційних втрат в сумі 10959,70 грн., 3% річних в сумі 2166,64 грн. та пені в сумі 5280,03 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди землі № 8 від 01.11.2023 р. в частині повної та своєчасної оплати суборендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.11.2023 по 01.11.2024 та нараховані відповідні штрафні санкції.
Так, позивач вказує, що 01.11.2023 р. між ним та Приватним підприємством «Фірма Агроторг» був укладений договір суборенди землі № 8, відповідно до п. 1 та 2 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки в межах території Новокиївського старостинського округу Шевченківського ОТГ Миколаївського району Миколаївської області загальною площею 53,3336 га.
Як зазначає позивач, згідно з п. 7 та 41 договору він починає діяти з моменту державної реєстрації та до 01.11.2024 р. Державна реєстрація суборенди земельних ділянок була здійснена, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
За п. 8, 8.1, 8.2 договору суборендна плата здійснюється виключно в грошовій безготівковій формі, в розмірі 240001,20 грн., в т.ч. ПДВ - 40000,20 грн., вноситься до 01.11.2024 р. та починає нараховуватися з 01.11.2023 р. на умовах визначених цим договором.
Пунктом 10 договору передбачено, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Позивач стверджує, що його право на передачу орендованих земель в суборенду підтверджується безпосередньо умовами договорів оренди та додаткових документів про згоду орендодавців на передачу землі в суборенду не потребується.
Наразі позивач зазначає, що на адресу ПП «Фірма Агроторг» була направлена претензія від 18.11.2024 р. № РД/Вих-00444, але вона не отримана та залишена без відповіді.
За ствердженням позивача, суборендар не виконав вищевказані свої зобов'язання, тому додатково йому нараховані пеня в сумі 5280,03 грн., інфляційні втрати в сумі 10959,70 грн., 3% річних в сумі 2 166,64 грн. за період з 02.11.2024 р. по 19.02.2025 р.
Відтак, за розрахунком позивача загальна сума заборгованості по вказаному договору за період з 01.11.2023 р. до 01.11.2024 р. становить 258407,57 грн., з урахуванням 240001,20 грн. основного боргу та нарахованих санкцій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 р. позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення 258407,57 грн. передано за встановленою підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 р. справу № 910/2783/25 передано на розгляд судді Ільєвій Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2025 р. вказану позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2783/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 15.05.2025 р. о 15:00.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2025 р. розгляд справи № 910/2783/25 відкладено на 09.06.2025 р. об 11:40, приймаючи до уваги неявку представника відповідача у судове засідання, а також неможливість з'ясування заперечень відповідача на позов з огляду на відсутність відзиву на позов.
02.06.2025 р. від представника позивача - Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №8292/25), згідно з яким позивач просив суд поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи копії відомостей, платіжних інструкцій, реєстрів та інші документи, що підтверджують сплату позивачем орендної плати орендодавцям.
09.06.2025 р. від представника відповідача - Гусєва М.М. до господарського суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання відзиву.
Так, у судовому засіданні господарського суду 09 червня 2025 року по справі №910/2783/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 14 липня 2025 року о 15 год. 00 хв. згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.
14.07.2025 р. від представника позивача - Сергєєвої К.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №10448/25), згідно з яким позивач надав до матеріалів справи додатковий розрахунок заборгованості з урахуванням розрахунку пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
В судове засідання 14.07.2025 р. представник відповідача не з'явився з невідомих причин.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 14.07.2025 р. позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом надсилання ухвал суду до електронного кабінету, зареєстрованого відповідачем в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС в порядку ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України.
Відповідно до відомостей, наявних у КП ДСС, відповідач - Приватне підприємство "Фірма Агроторг" є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Так, ухвала суду від 16.04.2025 р. про прийняття справи до провадження та призначення судового засідання була вручена відповідачу 17.04.2025 р. о 13:54 год., ухвала суду від 15.05.2024 р. про відкладення розгляду справи була вручена відповідачу 19.05.2025 р. об 11:19 год., про перерву в судовому засіданні 09.06.2025 р. до 14.07.2025 р. представник відповідача був повідомлений під розписку в залі судового засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
10.08.2023 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0038 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 33823641 від 24.10.2019р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,18 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2023 р. за № 51665985.
Також судом з'ясовано, що 10.08.2023 між ОСОБА_5 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0040 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 27961646 від 18.09.2018р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,24 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі, договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2023 р. за № 51660498.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2023 між ОСОБА_6 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0047 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16907277 від 15.10.2016р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.09.2023 р. за № 51655144.
Також судом встановлено, що 10.08.2023 між ОСОБА_7 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0048 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16717043 від 01.10.2016р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.09.2023 р. за № 51655480.
10.08.2023 між ОСОБА_8 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0050 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16730520 від 03.10.2016 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі, договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2023 р. за № 51667222.
Також 10.08.2023 між ОСОБА_9 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0051 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16847388 від 10.10.2016р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2023 р. за № 51667079.
Як встановлено судом, 10.08.2023 між ОСОБА_10 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0052 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16820220 від 09.10.2016 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.09.2023 р. за № 51649797.
Матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2023 між ОСОБА_11 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0070 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16873300 від 11.10.2016 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі, договір укладено на 10 років, починаючи з з дати укладення цього Договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2023 р. за № 51661844.
Як встановлено судом, 10.08.2023 між ОСОБА_12 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0082 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 23923926 від 11.12.2017 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,42 гектарів.
Відповідно до п. 8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.10.2023 р. за № 51979413.
15.09.2023 між ОСОБА_12 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0083 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 23954350 від 12.12.2017 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,4491 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 15.09.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 02.10.2023 р. за № 51979285.
Також 10.08.2023 між ОСОБА_13 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0013 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 30067255 від 30.01.2019 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2023 р. за № 51666421
З матеріалів справи також вбачається, що 10.08.2023 між ОСОБА_14 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:10:000:0047 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. Орендодавець володіє земельною ділянкою на праві приватної власності, право на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за № 16861799 від 11.10.2016 р.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,44 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 10.08.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.09.2023 р. за № 51654211.
Як встановлено судом, 20.09.2023 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець ОСОБА_1 надає 1/3 частину земельної ділянки, якою володіє на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 42365496 від 07.06.2021 року, орендодавець ОСОБА_2 надає 1/3 частину земельної ділянки, якою володіє на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 42365497 від 07.06.2021 року, та орендодавець ОСОБА_3 надає 1/3 частину земельної ділянки, якою володіє на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 45306756 від 26.11.2021 року, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 4825782900:15:000:0059 сільськогосподарського призначення із земель приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Новокиївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.
Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2045 гектарів.
Відповідно до п.8 договору оренди землі договір укладено на 10 років, починаючи з дати укладення цього договору, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір вважається поновленим на той самий строк на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку передбаченому законодавством.
У відповідності до п. 21 договору оренди землі, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення. Орендодавець дає свою згоду орендарю на передачу орендованої земельної ділянки у суборенду без будь-яких додаткових письмових узгоджень між сторонами у майбутньому. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Вказаний договір оренди землі від 20.09.2023 р. був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 09.11.2023 р. за № 52513921.
01.11.2023 р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Роднічок" (далі - орендар) та Приватним підприємством "Фірма Агроторг" (далі - суборендар) було укладено договір суборенди землі №8 (далі - договір), у відповідності до умов якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться в межах території Новокиївського старостинського округу Шевченківської ОТГ Миколаївського району Миколаївської області, загальною площею 53,3336 га, а саме:
- ОСОБА_4 , кадастровий номер 4825782900 10 000 0038 площею 7,1800 га;
- ОСОБА_5 , кадастровий номер 4825782900:10:000:0040 площею 4,2400 га;
- ОСОБА_6 , кадастровий номер 4825782900:10:000:0047, площею 4,2000 га;
- ОСОБА_7 , кадастровий номер 4825782900:10:000:0048 площею 4,7000 га;
- ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кадастрові номери 4825782900:10:000:0050 та 4825782900:10:000:0051, площею 4,2000 кожна;
- ОСОБА_10 , кадастровий номер 4825782900:10:000:0052 площею 4,200 га;
- ОСОБА_11 , кадастровий номер 4825782900:10:000:0070 площею 4,200 га;
- ОСОБА_12 , кадастрові номери 4825782900:10:000:0082 та 4825782900:10:000:0083, площею 4,2000 га та 4,4491 га відповідно;
- ОСОБА_13 , кадастровий номер 4825782900:15:000:0013 площею 4,200 га;
- ОСОБА_14 , кадастровий номер 4825782900:15:000:0047 площею 4,4400 га;
- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кадастровий номер 4825782900:15:000:0059 площею 4,2045 га.
Орендар користується земельними ділянками на підставі договорів оренди, які зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Орендар гарантує, що згідно чинного законодавства України, а саме ст. 8 Закону України «Про оренду землі» має право передати земельні ділянки вказані у даному договорі у суборенду.
Відповідно до п.п. 3, 4 договору на земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури. В суборенду передається лише земельна ділянка.
Відповідно до п.п. 2-6 договору оренди в суборенду передаються земельні ділянки загальною площею 53,3336 га. На земельній ділянці немає об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури. В суборенду передається лише земельна ділянка. Земельна ділянка, яка передається в суборенду, має такі недоліки - не має. Інші особливості об'єкта суборенди, які можуть вплинути па орендні відносини - немає.
Пунктом 7 договору визначено, що договір починає діяти з моменту державної реєстрації та до 01.11.2024 р. з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.
Пунктом 8 договору сторони узгодили, що суборендна плата нараховується за весь час користування земельною ділянкою, починаючи з 01.11.2023 року. Розмір річної суборендної плати за земельні ділянки становить 240001,20 грн., у т.ч. ПДВ 40000,20 грн. в рік. Суборендна плата вноситься суборендарем до 01 листопада 2024 року.
Обчислення розміру суборендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. Обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування річного індексу споживчих пін на товари і послуги, який визначається Державною службою статистики України. При виплаті орендної плати наперед, орендна плата нараховується на рівні поточного року без урахування коефіцієнтів індексації за майбутні роки (п.9 договору).
Відповідно до п.10 договору у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0.02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 15 договору передача земельної ділянки в суборенду здійснюється без розроблення проекту її відведення. Передача земельної ділянки суборендарю здійснюється за актом її приймання-передачі (п.17 договору).
Згідно з п. 25 договору орендар має право вимагати від суборендаря, зокрема, своєчасного і в повному обсязі внесення суборендної плати.
Відповідно до п. 28 договору, суборендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, розраховуватись з орендарем по суборенд ній платі в повному обсязі та у встановлений строк.
Вказаний договір суборенди землі підписаний та скріплений печатками сторін.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398243349 від 08.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,42 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0082 зареєстровано в державному реєстрі 08.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398083769 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2045 га з кадастровим номером 4825782900:15:000:0059 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398081449 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,44 га з кадастровим номером 4825782900:15:000:0047 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398079205 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:15:000:0013 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398077037 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,4491 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0083 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398073467 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0070 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398066272 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0052 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398064457 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0051 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398060436 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0050 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398058479 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0048 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398056737 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0047 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 398052939 від 07.10.2024 право суборенди на земельну ділянку площею 4,2 га з кадастровим номером 4825782900:10:000:0038 зареєстровано в державному реєстрі 03.10.2024 року за Приватним підприємством "Фірма Агроторг" до 01.11.2024 р. Підстава для державної реєстрації - договір суборенди № 8 від 01.11.2023.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по суборендній платі в розмірі 258407,57 грн., в т.ч. основного боргу в сумі 240001,20 грн., інфляційних втрат в сумі 10959,70 грн., 3% річних в сумі 2166,64 грн. та пені в сумі 5280,03 грн., у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язання по внесенню суборендної плати за період з 01.11.2023 по 01.11.2024.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями ч. 1, 9 ст. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Статтею 17 Закону України "Про оренду землі" визначено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до 1-5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.
У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
У відповідності до ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, судом встановлено, що умовами договорів оренди від 10.08.2023, 15.09.2023 та 20.09.2023 було передбачено право орендаря - Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" на передачу орендованих ним земельних ділянок, в суборенду, а саме:
-кадастровий номер 4825782900 10 000 0038 площею 7,1800 га, яка належала ОСОБА_4 ;
- кадастровий номер 4825782900:10:000:0040 площею 4,2400 га, яка належала ОСОБА_5 ;
- кадастровий номер 4825782900:10:000:0047, площею 4,2000 га, яка належала ОСОБА_6 ;
- кадастровий номер 4825782900:10:000:0048 площею 4,7000 га, яка належала ОСОБА_7 ;
- кадастрові номери 4825782900:10:000:0050 та 4825782900:10:000:0051, площею 4,2000 кожна, які належали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- кадастровий номер 4825782900:10:000:0052 площею 4,200 га, яка належала ОСОБА_10 ;
- кадастровий номер 4825782900:10:000:0070 площею 4,200 га, яка належала ОСОБА_11 ;
- кадастрові номери 4825782900:10:000:0082 та 4825782900:10:000:0083, площею 4,2000 га та 4,4491 га відповідно, яка належала ОСОБА_12 ;
- кадастровий номер 4825782900:15:000:0013 площею 4,200 га, яка належала ОСОБА_13 ;
- кадастровий номер 4825782900:15:000:0047 площею 4,4400 га, яка належала ОСОБА_14 ;
- кадастровий номер 4825782900:15:000:0059 площею 4,2045 га, яка належала ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
На момент розгляду судом справи докази визнання недійсним або розірвання договорів оренди та договору суборенди землі №8 відсутні.
Також надані позивачем до суду відомості нарахувань та платіжні документи свідчать про виконанням останнім своїх обов'язків по перерахуванню орендної плати на користь орендодавців за договорами оренди від 10.08.2023, 15.09.2023 та 20.09.2023.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Відтак, відповідач з моменту передачі йому в суборенду вказаних земельних ділянок згідно з п. 8 договору мав сплачувати на користь позивача відповідну суборендну плату. При цьому з огляду на погоджений сторонами у п. 8 договору порядок розрахунків граничним строком виконання грошового зобов'язання було 01 листопада 2024 року. Тобто за період оренди з 01.11.2023 по 01.11.2024 відповідач повинен був сплатити суборендну плату не пізніше 01.11.2024 року.
Однак, як з'ясовано судом, відповідачем за спірний період з 01.11.2023 по 01.11.2024 не вносилась передбачена договором суборенди плата, у зв'язку з чим сума боргу відповідача за вказаний період складає 240001,20 грн. (у т.ч. ПДВ 40000,20 грн.). Таким чином, з 02.11.2024 грошове зобов'язання відповідача вважається простроченим.
При цьому слід зазначити, що відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості в розмірі 240001,20 грн., строк оплати якої настав, належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості відповідач не надав. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, невнесення відповідачем суборендної плати за вище вказаним договором суборенди землі за період з 01.11.2023 по 01.11.2024 є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в заявленій сумі 240001,20 грн.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Так, у постанові від 29.06.2021 р. у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов'язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо виконання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Таким чином, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" та стягнення з відповідача заборгованості в заявленій сумі 240001,20 грн. за спірним договором суборенди землі № 8 від 01.11.2023 р., що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов'язку в натурі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна внесення відповідачем суборендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п. 10 договору суборенди сторони визначили, що у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина 2 статті 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Як вже зазначалось вище, за умовами п. 8 договору суборенди граничним строком внесення відповідачем суборендної плати було 01.11.2024 року.
Наразі, як випливає з розрахунку позивача, за період прострочення суборендної плати з 02.11.2024 р. по 19.02.2025 р. (110 дн.) позивачем нараховано відповідачу пеню на існуючу суму боргу в загальному розмірі 240001,20 грн., виходячи зі встановленого в договорі розміру 0,02% за кожен день прострочення, що становить 5280,03 грн. (240001,20 x 0,02% x 110 : 100%).
При цьому з метою перевірки та підтвердження дотримання чинного законодавства України щодо неперевищення розміру пені, нарахованої відповідно до умов договору над пенею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент заборгованості, позивачем надано додатковий розрахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
Виходячи з наданих позивачем розрахунків, розмір пені згідно з умовами договору за спірний період складає 5280,03 грн., а пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 19585,98 грн. Отже, сума пені, нарахована за умовами договору, відповідає чинному законодавству України.
Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені згідно з умовами договору, судом встановлено, що вказаний розрахунок був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 5280,03 грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось вище, cуборендну плату відповідач повинен був сплатити до 01 листопада 2024 року, а тому невнесення такої плати відповідачем у встановлений строк свідчить про прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем строків сплати орендної плати, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних здійснений позивачем вірно:
- за період з 02.11.2024 по 31.12.2024 (60 дн.) сума 3% річних складає 1180,33 грн. (240001,20 грн. x 3% x 60 дн. / 366 дн. /100);
- за період з 01.01.2025 до 19.02.2025 (50 дн.) сума 3% річних складає 986,31 грн. ((240001,20 грн. x 3% x 50 дн. / 365 дн. /100).
Вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 2166,64 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Влисті Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в розмірі 10959,70 грн. (240001,20 грн. x 1.04566519 - 240001,20 грн.) та встановлено, що вказані інфляційні нарахування на існуючу суму боргу були здійснені позивачем вірно із застосуванням дійсного сукупного індексу інфляції за спірний період прострочення з листопада 2024 року по січень 2025 року, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 10959,70 грн. відповідно.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3100,89 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 258407,57 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Фірма Агроторг" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, e-mail: agrotorg040111@gmail.com; код ЄДРПОУ 37464884) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (57262, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Миколаївське, вул. Івана Франка, 13А; e-mail:Virgo-dog@ukr.net; код ЄДРПОУ 19292651) заборгованість за договором суборенди землі № 8 від 01.11.2023 р. у розмірі 240001/двісті сорок тисяч одна/грн. 20 коп., пеню в розмірі 5280/п'ять тисяч двісті вісімдесят/грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 10959/десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять/грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 2166/дві тисячі сто шістдесят шість/грн. 64 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3100/три тисячі сто/грн. 89 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 19.09.2025 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості, а також перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці у період з 15.07.2025 по 17.07.2025 року, з 07.08.2025 по 11.08.2025 року, з 21.08.2025 по 02.09.2025 і 11.09.2025, та тимчасовою непрацездатністю з 04.08.2025 по 06.08.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва