вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1667/25
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код: 00100227)
до
Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код: 22927045)
про стягнення 1262422,21 гривень,
Представником Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі по тексту - позивач/Компанія/НЕК «Укренерго») за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Київської області 16.05.2025 сформовано позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства «Центренерго» (надалі по тексту - відповідач/Товариство) 1262422,21 гривень, з яких: 682974,28 гривень 3% річних, 579447,93 гривень інфляційні втрати.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач покладені на нього умовами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 26.06.2019 № 0423-03015 зобов'язання виконав з порушенням строків встановлених договором, тому позивач, за порушення відповідачем зобов'язань за договором, у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавства нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2025 відкрито провадження у справі № 911/1667/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» 09.06.2025 сформовано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечив пред'явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а позивачем 19.06.2025 сформовано відповідь на відзив, згідно якої позивач заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві.
Крім того, 19.06.2025 позивач звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку для подання відповіді на відзив, яке обґрунтоване постійним оголошенням у місті Києві сигналу «Повітряна тривога» тривалістю більше 3 годин та систематичними технічними недоліками роботи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційну системі, у зв'язку з чим до НЕК «Укренерго» своєчасно не надійшов відзив на позовну заяву.
Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» 19.06.2025 сформовано заперечення на відповідь на відзив та на клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на подання відповіді на відзив.
Розглянувши подане позивачем клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Приписами частин 1, 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 статті 251 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В свою чергу у пункті 4 ухвали Господарського суду Київської області від 22.05.2025 позивачу встановлено строк для подачі відповіді на відзив (відповідь) - п'ять днів з дня отримання відзиву.
З матеріалів електронної справи судом встановлено, що відзив на позовну заяву зареєстровано у підсистемі «Електронний суд» 09.06.2025 о 14:35 та цього ж дня о 15:47 отримано як позивачем, так і його представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, останнім днем для подання позивачем відповіді на відзив є 16.06.2025 включно.
Між тим, відповідь на відзив зареєстровано позивачем у підсистемі «Електронний суд» 19.06.2025, тобто поза межами строку встановленого судом для подання відповіді на відзив.
Враховуючи викладене вище, наведенні позивачем у клопотанні мотиви для поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив та надані на їх підтвердження відповідні докази, суд зауважує, що позивачем не наведено жодних об'єктивних обставин, які б перешкоджали звернутись до суду із відповіддю на відзив у строк встановлений судом, а ті, що наведено у заявленому клопотанні, суд визнає необґрунтованими.
Відтак, несвоєчасне подання позивачем відповіді на відзив є наслідком обраної ним процесуальної поведінки, наслідки якої покладаються на нього, з огляду на що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив та залишення її без розгляду.
Зважаючи залишення судом відповіді на відзив без розгляду, суд під час розгляду справи не враховує подані відповідачем заперечення на відповідь на відзив.
Враховуючи те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Компанією (далі також - ОСП) та Товариством (далі також - користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0423-03015-ПД (далі - договір), затверджений наказом НЕК «Укренерго» від 03.10.2024 № 550, відповідно до умов якого цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП (оператор системи передач) безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12 (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору, користувач (відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 3.6. договору).
Згідно п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до пункту 3.8. договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача (п. 3.9 договору).
Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 договору до обов'язків користувача належить своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 13.1 договору).
Відповідач підписав заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка міститься в матеріалах справи.
На виконання умов договору позивач у період з листопада 2024 року по березень 2025 року надав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 261666760,34 гривень, а відповідач їх отримав, що підтверджується підписаними обома сторонами актами надання послуги:
- від 30.11.2024 № ДУА-0011714 за листопад 2024 року на суму 48287327,26 гривень;
- від 31.12.2024 № ДУА-0012510 за грудень 2024 року на суму 57395893,21 гривень;
- від 31.01.2025 № ДУА-0013292 за січень 2025 року на суму 53671181,99 гривень;
- від 28.02.2025 № ДУА-0014070 за лютий 2025 року на суму 56715588,82 гривень;
- від 31.03.2025 № ДУА-0014865 за березень 2025 року на суму 45596769,06 гривень.
Для оплати планової вартості послуги та розрахунку за фактичний обсяг послуги позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури:
- від 15.11.2024 № ДУ-0043695/0423-03015-ПД на суму 12676533,22 гривень;
- від 25.11.2024 №ДУ-0044439/0423-03015-ПД на суму 17408719,57 гривень;
- від 05.12.2024 № ДУ-0045189/0423-03015-ПД на суму 18202041,08 гривень;
- від 15.12.2025 № ДУ-0046693/0423-03015-ПД на суму 19998800,44 гривень;
- від 24.12.2024 № ДУ-0047429/0423-03015-ПД на суму 21070986,67 гривень;
- від 05.01.2025 № ДУ-0048171/0423-03015-ПД на суму 16322830,98 гривень;
- від 15.01.2025 № ДУ-0049664/0423-03015-ПД на суму 14689144,34 гривень;
- від 25.01.2025 № ДУ-0050395/0423-03015-ПД на суму 16937995,32 гривень;
- від 05.02.2025 № ДУ-0051126/0423-03015-ПД на суму 22044495,06 гривень;
- від 14.02.2025 № ДУ-0052602/0423-03015-ПД на суму 19861971,77 гривень;
- від 25.02.2025 №ДУ-0053337/0423-03015-ПД на суму 22469483,96 гривень;
- від 05.03.2025 № ДУ-0054068/0423-03015-ПД на суму 14382480,02 гривень;
- від 14.03.2025 № ДУ-0055550/0423-03015-ПД на суму 15885227,28 гривень;
- від 25.03.2025 № ДУ-0056286/0423-03015-ПД на суму 13015541,53 гривень;
- від 04.04.2025 № ДУ-0057023/0423-03015-ПД на суму 16700429,42 гривень.
Відповідач, у свою чергу, оплатив надані позивачем послуги у повному обсязі у розмірі 261666760,34 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:
- від 17.01.2025 № 96 на суму 48287327,26 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (листопад 2024) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 29.01.2025 № 214 на суму 30000000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (грудень 2024) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 03.02.2025 № 471 на суму 27395893,21 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (грудень 2024) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 17.02.2025 № 648 на суму 15000000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 19.02.2025 № 648 на суму 670000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 20.02.2025 № 648 на суму 515000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 21.02.2025 № 648 на суму 7310000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 24.02.2025 № 648 на суму 1270000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 25.02.2025 № 648 на суму 3210000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 05.03.2025 № 993 на суму 25696181,99 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (січень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 18.03.2025 № 1144 на суму 7900000 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (лютий 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 31.03.2025 № 1144 на суму 48815588,82 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (лютий 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 02.05.2025 № 1764 на суму 10155400 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (березень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 05.05.2025 № 1764 на суму 477840 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (березень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..»;
- від 06.05.2025 № 1764 на суму 34963529,06 гривень, призначення платежу: «Оплата за посл. з дисп. упр. (березень 2025) дог № 0423-03015-ПД 01.01.2024..».
Звертаючись до суду позивач стверджує, що ним виконано свої зобов'язання за договором належним чином та надано послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, проте відповідач покладені на нього умовами договору зобов'язання виконав з порушенням строків встановлених договором.
Відтак, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, стало підставою для звернення позивача із розглядуваним позовом до суду та, відповідно, застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов'язань за договором.
З огляду на що позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 682974,28 гривень 3% річних та 579447,93 гривень інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 19.11.2024 по 05.05.2025.
Заперечуючи проти пред'явлених вимог відповідач у відзиві вказує, що відсутні підстави для стягнення 3% та інфляційних втрат, а позов не підлягає задоволенню, оскільки:
- позивачем не надано жодних доказів та пояснень, яким саме чином ним здійснено розрахунок планової вартості наданих обсягів послуг, належного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, не доведено розміру наданих послуг заявлених у позові та факту прострочення грошового зобов'язання в розмірі визначеному позивачем;
- зважаючи на умови п. 3.7. договору, кінцевою датою виконання обов'язку є 15 число місяця, наступного за розрахунковим, а тому прострочення наступає з 16 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте позивач невірно визначає строк виконання обов'язку з оплати за послуги в три етапи, та в розрахунках вказує 18-е число місяця надання послуг, 28-е число місяця надання послуг та 08-е число наступного місяця надання послуг, як дати з яких у ПАТ «Центренерго» виник обов'язок по оплаті;
- позивачем не доведено надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління № 0423-03015-ПД від 01.01.2024 у визначеному позивачем розмірі, належними та допустимими доказами, не доведено виникнення відповідного обов'язку відповідача, а отже в позові має бути відмовлено в повному обсязі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
За змістом Закону України «Про ринок електричної енергії» диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (пункт 18 частини першої статті 1).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, зокрема, актами надання послуги, що позивач на виконання умов укладеного договору протягом листопада 2024 року-березня 2025 року надав відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Для оплати планової вартості послуги та розрахунку за фактичний обсяг послуги позивач на виконання умов договору виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури.
Однак, відповідач надані позивачем послуги сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними документами за період з 17.01.2025 по 06.05.2025.
Вказані обставини відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувались.
Таким чином відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих послуг у спірному періоді за договором не виконав, чим порушив визначені договором умови договору.
При цьому відповідач вказував на те, що позивачем не доведено надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління № 0423-03015-ПД від 01.01.2024 у визначеному позивачем розмірі, розміру наданих послуг заявлених у позові та факту прострочення грошового зобов'язання в розмірі визначеному позивачем.
Щодо вказаних заперечень, суд зазначає, що пунктом 3.8. договору врегульовано, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта…. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Таким чином за умовами договору відповідач як споживач послуги, у випадку незгоди із нарахуваннями або обсягом наданих послуг, має право на оскарження відображених у акті фактичного обсягу та вартості послуг в порядку передбаченому умовами договору. Проте, сторонами в перебігу розгляду справи не надано доказів надання відповідачем заперечень щодо обсягу та вартості отриманих послуг, відтак зважаючи на умови договору наявні у матеріалах справи акти надання послуг за спірний період засвідчують надання позивачем обумовлених договором послуг та їх отримання відповідачем і, відповідно, початок перебігу строку з їх оплати. Враховуючи, що акти надання послуг в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом, а відтак є належним підтвердженням здійснення господарської операції.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правової позиції Верховного Суду наведеної у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України не є штрафною санкцією, а є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Згідно наданого позивачем розрахунку, останнім здійснено нарахування 3% річних у сумі 682974,28 гривень за загальний період з 19.11.2024 по 05.05.2025 та інфляційних втрат у сумі 579447,93 гривень за період з 16.12.2024 по 16.01.2025, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, а саме:
- за прострочення оплати 1 платежу за листопад 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 18.11.2024, за період з 19.11.2024 по 12.12.2024 позивач на суму 12676533,22 гривень нарахував 3% річних у сумі 28054,62 гривень;
- за прострочення оплати 2 платежу за листопад 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 28.11.2024, за період з 29.11.2024 по 15.12.2024 позивач на суму 17408719,57 гривень нарахував 3% річних у сумі 24258,05 гривень;
- за прострочення оплати 3 платежу за листопад 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 08.12.2024, за період з 09.12.2024 по 15.12.2024 позивач на суму 18202041,08 гривень нарахував 3% річних у сумі 10443,79 гривень;
- за прострочення оплати нарахувань за актом від 30.11.2024 № ДУА-0011714 за листопад 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 15.12.2024, за період з 16.12.2024 по 16.01.2025 позивач на суму 48287327,26 гривень нарахував 3% річних у сумі 10443,79 гривень та інфляційні втрати у сумі 579447,93 гривень;
- за прострочення оплати 1 платежу за грудень 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 18.12.2024, за період з 19.12.2024 по 15.01.2025 позивач на суму 19998800,44 гривень нарахував 3% річних у сумі 45966,26 гривень;
- за прострочення оплати 2 платежу за грудень 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 28.12.2024, за період з 29.12.2024 по 15.01.2025 позивач на суму 21070986,67 гривень нарахував 3% річних у сумі 31159,32 гривень;
- за прострочення оплати 3 платежу за грудень 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 08.01.2025, за період з 09.01.2025 по 15.01.2025 позивач на суму 16322830,98 гривень нарахував 3% річних у сумі 9391,22 гривень;
- за прострочення оплати нарахувань за актом від 31.12.2024 № ДУА-0012510 за грудень 2024 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 15.01.2025, враховуючи часткові оплати здійснені відповідачем, за період з 16.01.2025 по 28.01.2025 позивач на суму 57395893,21 гривень нарахував 3% річних у сумі 61327,12 гривень та за період з 29.01.2025 по 02.02.2025 позивач на суму 27395893,21 гривень нарахував 3% річних у сумі 11258,59 гривень;
- за прострочення оплати 1 платежу за січень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 18.01.2025, за період з 19.01.2025 по 15.02.2025 позивач на суму 14689144,34 гривень нарахував 3% річних у сумі 33805,15 гривень;
- за прострочення оплати 2 платежу за січень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 28.01.2025, за період з 29.01.2025 по 15.02.2025 позивач на суму 16937995,32 гривень нарахував 3% річних у сумі 25058,95 гривень;
- за прострочення оплати 3 платежу за січень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 08.02.2025, за період з 09.02.2025 по 15.02.2025 позивач на суму 22044495,06 гривень нарахував 3% річних у сумі 12683,13 гривень;
- за прострочення оплати нарахувань за актом від 31.01.2025 № ДУА-0013292 за січень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 15.02.2025, враховуючи часткові оплати здійснені відповідачем, за період з 16.02.2025 по 16.02.2025 позивач на суму 53671181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 4411,33 гривень, за період з 17.02.2025 по 18.02.2025 позивач на суму 38671181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 6356,91 гривень, за період з 19.02.2025 по 19.02.2025 позивач на суму 38001181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 3123,38 гривень, за період з 20.02.2025 по 20.02.2025 позивач на суму 37486181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 3081,06 гривень, за період з 21.02.2025 по 23.02.2025 позивач на суму 30176181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 7440,70 гривень, за період з 24.02.2025 по 24.02.2025 позивач на суму 28906181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 2375,85 гривень та за період з 25.02.2025 по 04.03.2025 позивач на суму 25696181,99 гривень нарахував 3% річних у сумі 16896,12 гривень;
- за прострочення оплати 1 платежу за лютий 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 18.02.2025, за період з 19.02.2025 по 15.03.2025 позивач на суму 19861971,77 гривень нарахував 3% річних у сумі 40812,27 гривень;
- за прострочення оплати 2 платежу за лютий 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 28.02.2025, за період з 01.03.2025 по 15.03.2025 позивач на суму 22469483,96 гривень нарахував 3% річних у сумі 27702,10 гривень;
- за прострочення оплати 3 платежу за лютий 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 08.03.2025, за період з 09.03.2025 по 15.03.2025 позивач на суму 14382480,02 гривень нарахував 3% річних у сумі 8274,85 гривень;
- за прострочення оплати нарахувань за актом від 28.02.2025 № ДУА-0014070 за лютий 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 15.03.2025, враховуючи часткові оплати здійснені відповідачем, за період з 16.03.2025 по 17.03.2025 позивач на суму 56715588,82 гривень нарахував 3% річних у сумі 9323,11 гривень, за період з 18.03.2025 по 30.03.2025 позивач на суму 48815588,82 гривень нарахував 3% річних у сумі 52159,12 гривень;
- за прострочення оплати 1 платежу за березень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 18.03.2025, за період з 19.03.2025 по 15.04.2025 позивач на суму 15885227,28 гривень нарахував 3% річних у сумі 36557,78 гривень;
- за прострочення оплати 2 платежу за березень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 28.03.2025, за період з 29.03.2025 по 15.04.2025 позивач на суму 13015541,53 гривень нарахував 3% річних у сумі 19255,87 гривень;
- за прострочення оплати 3 платежу за березень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 08.04.2025, за період з 09.04.2025 по 15.04.2025 позивач на суму 16700429,42 гривень нарахував 3% річних у сумі 8274,85 гривень;
- за прострочення оплати нарахувань за актом від 31.03.2025 № ДУА-0014865 за березень 2025 року, оплата якого відповідачем мала бути здійснена до 15.04.2025, враховуючи часткові оплати здійснені відповідачем, за період з 16.04.2025 по 16.04.2025 позивач на суму 45596769,06 гривень нарахував 3% річних у сумі 3747,68 гривень, за період з 02.05.2025 по 04.05.2025 позивач на суму 35441369,06 гривень нарахував 3% річних у сумі 52159,12 гривень, за період з 05.05.2025 по 05.05.2025 позивач на суму 34963529,06 гривень нарахував 3% річних у сумі 2873,71 гривень.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, а також висновкам Верховного Суду викладених у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 682974,28 гривень та інфляційних втрат у сумі 579447,93 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи власного контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
При цьому, відповідач заперечив здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат вказуючи, зокрема, на те, що зважаючи на умови п. 3.7. договору, кінцевою датою виконання обов'язку є 15 число місяця, наступного за розрахунковим, а тому прострочення наступає з 16 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте позивач невірно визначає строк виконання обов'язку з оплати за послуги в три етапи, та в розрахунках вказує 18-е число місяця надання послуг, 28-е число місяця надання послуг та 08-е число наступного місяця надання послуг, як дати з яких у ПАТ «Центренерго» виник обов'язок по оплаті.
Суд, надавши належну юридичну оцінку доводам та запереченням відповідача, відхиляє їх з огляду на те, що умови п. 3.5. та 3.7. договору визначають обов'язок відповідача при розрахунку за послуги дотримуватись як поетапної оплату планової вартості послуги, так і фактичного обсягу послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють одна одну, тобто у відповідача відсутнє право вибору - здійснювати поетапну оплату планової вартості послуги або за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити поетапну оплату планової вартості послуги на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з Акціонерного товариства «Центренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 682974,28 гривень 3% річних та 579447,93 гривень інфляційних втрат.
При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Разом з тим, згідно положень ч. 1, пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з цим позовом в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд», судовий збір мав бути сплачений ним в розмірі 15149,07 гривень (18936,33*0,8).
При цьому суд зазначає, що через власний недогляд суд, під час прийняття позовної заяви до розгляду, не звернув уваги на відсутність у матеріалах справи доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку.
Отже, стягненню з відповідача в дохід державного бюджету підлягає сума судового збору у розмірі 15149,07 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код: 22927045) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код: 00100227) 682974,28 гривень 3% річних, 579447,93 гривень інфляційних втрат.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код: 22927045) в дохід Державного бюджету України 15149,07 гривень судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2023.
Суддя Р.М. Колесник