ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2025Справа № 910/11774/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Оксі банк" про забезпечення позову у справі
за позовом Акціонерного товариства "Оксі банк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартоіл Київ», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверплюс", 3) ОСОБА_1
про стягнення 4639123,24 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство "Оксі банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартоіл Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверплюс", ОСОБА_1 про солідарне стягнення за Кредитним договором з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №46/24-ВКЛ від 03.09.2024 заборгованості по простроченому кредиту в розмірі 4 000 000,00 грн., заборгованості по прострочених процентах у сумі 639 123,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандартоіл Київ» (Позичальник, Заставодавець) та Акціонерним товариством "Оксі банк" (Кредитор, Заставодержатель) укладено Кредитний договір з відкриття відновлювальної кредитної лінії №46/24-ВКЛ (надалі - Кредитний договір, Основний договір).
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору (з врахуванням змін та доповнень до Кредитного договору) виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором забезпечується заставою транспортних засобів, відповідно до Договору застави транспортних засобів, посвідченого 03.09.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пахниць Н.В. за реєстрованим №800, які належать Позичальнику ТОВ «Стандартоіл Київ»; іпотекою нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2 ; заставою товарів в обороті, рухоме майно, що є власністю ТОВ «Стандартоіл Київ»; порукою юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверплюс"; порукою фізичної особи ОСОБА_1 .
Водночас, за доводами позивача, ТОВ «Стандартоіл Київ» несвоєчасно та не в повному обсязі здійснює повернення наданих йому кредитних коштів за Кредитним договором, а також не сплачує проценти за користування кредитними ресурсами та пеню.
Також, позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив: накласти арешт в межах суми позову на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки ТОВ «Стандартоіл Київ», яка складає, крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; накласти арешт в межах суми позову на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки фінансового Поручителя 2 - ТОВ "Паверплюс", яка складає, крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; накласти арешт в межах суми позову на всі відкриті в усіх банківських установах рахунки фінансового Поручителя 1 - ОСОБА_1 , яка складає, крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; заборонити виїзд за межі України фінансовому Поручителю 1 - ОСОБА_1 , як захід, спрямований на запобігання ухиленню від виконання взятих на себе фінансових зобов'язань; заборонити ТОВ «Стандартоіл Київ» здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни засновників, керівного складу, адреси місця знаходження підприємства до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором з відкриття відновлювальної кредитної лінії №46/24-ВКЛ від 03.09.2023 року; накласти арешт в межах суми позову на майно Позичальника - ТОВ «Стандартоіл Київ», включаючи товари в обороті (в т.ч. не виключно змащувально-охолоджувальну рідину (масло) (код УКТ ЗЕД 2710 99 00 00), або інші активи, що можуть бути використані для виконання зобов'язань Кредитним договором з відкриття відновлювальної кредитної лінії №46/24-ВКЛ від 03.09.2023 року.
Як зауважив позивач, останній неодноразово звертався до ТОВ «Стандартоіл Київ» та ОСОБА_1 з вимогами щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, а також із письмовими пропозиціями щодо реструктуризації боргу, однак відповідні вимоги позивача залишені без задоволення.
Разом із цим, 13.08.2025 ТОВ «Стандартоіл Київ» звернулося до позивача з пропозицією реструктуризувати наявну кредитну заборгованість за участі фінансового поручителя - ТОВ «Паверплюс», проте в процесі аналізу наданих документів Банком встановлено повну відсутність операційної діяльності як у позичальника, так і у вказаного фінансового поручителя.
До того ж, на поточний рахунок ТОВ «Стандартоіл Київ» накладено арешт за відповідними постановами суду. Також, наявні численні судові рішення, якими встановлено заборгованість ТОВ «Стандартоіл Київ» перед іншими кредиторами, та інформація про відкриті виконавчі провадження щодо ТОВ «Стандартоіл Київ» та фінансового поручителя.
Відтак, за доводами позивача, наведені обставини підтверджують критичний фінансовий стан ТОВ «Стандартоіл Київ», його неспроможність виконувати зобов'язання та високі ризики невиконання рішення суду в межах цієї справи.
Також, ТОВ «Стандартоіл Київ» та фінансовий поручитель фізична особа ОСОБА_1 виступають майновими та фінансовими поручителями за виконання кредитних зобов'язань пов'язаної особи позичальника Банку ТОВ «ЕДРІКА», що також посилює ризики належного врегулювання заборгованості за Кредитним договором від 03.09.2024 №46/24-ВКЛ.
При цьому, позивач зазначив, що ОСОБА_1 є директором ТОВ «Стандартоіл Київ» та власником 50% частки у його статутному капіталі, а також є учасником кількох інших господарських товариств, що свідчить про наявність у нього активів та потенційних джерел доходу. У той же час, виїзд ОСОБА_1 за межі України може ускладнити або унеможливити примусове виконання рішення суду, з огляду на можливість виведення активів або створення штучної неплатоспроможності.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартоіл Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверплюс" та ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення проти заяви про забезпечення позову.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, надані позивачем до заяви про забезпечення позову докази не можуть бути визначені судом як достатні в розумінні статей 76, 77 ГПК України для застосування обраних позивачем заходів забезпечення позову.
Також, посилання позивача в заяві про забезпечення позову на тривалу невиплату ТОВ «Стандартоіл Київ» та поручителями боргу за Кредитним договором, та не надання відповідей на претензії позивача щодо погашення заборгованості, не можуть свідчити про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі задоволення позову.
При цьому, потенційна наявність у відповідачів заборгованості за іншими зобов'язаннями перед іншими суб'єктами господарювання не є тією обставиною, з якою законодавство пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Також, до заяви про забезпечення позову не надано доказів вчинення або наміру вчинення відповідачами дій щодо відчуження належного їм майна, що свідчило би про наявність наміру ухилитися від виконання рішення у справі в разі задоволення позову.
Щодо заявленого позивачем такого заходу забезпечення позову, як заборона ТОВ «Стандартоіл Київ» здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни засновників, керівного складу, адреси місця знаходження підприємства до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором №46/24-ВКЛ від 03.09.2023, суд зауважує наступне.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, заявником підлягає доведенню наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, задля забезпечення можливості виконання якого позивач просить вжити відповідні заходи забезпечення.
Утім, позивачем не доведено, що застосування такого заходу забезпечення позову, як встановлення заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни засновників, керівного складу, адреси місця знаходження ТОВ «Стандартоіл Київ», є адекватним та співмірним заходом забезпечення даного позову про стягнення грошових коштів за кредитним договором.
Одночасно, позивач просив заборонити виїзд за межі України фінансовому ОСОБА_1 , як захід, спрямований на запобігання ухиленню від виконання взятих на себе фінансових зобов'язань.
Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві. Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для встановлення відповідного обмеження ОСОБА_1 у виїзді за межі України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених заходів забезпечення позову в даній справі.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оксі банк" про забезпечення позову у справі № 910/11774/25 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 22.09.2025 року.
Суддя К.В. Полякова