ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.09.2025Справа № 910/17306/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Shakoor Capital Limited
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. SPV Credit Finance Limited
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
2. Міністерство фінансів України
3. Національний банк України
4. Кабінет Міністрів України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Madison Pacific Trust Limited
про визнання недійсним договору
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. UK SPV Credit Finance Limited
про визнання недійсним договору
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Pala Assets Holdings Limited
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. UK SPV Credit Finance Limited
про визнання недійсним договору
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед)
до 1. Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»
2. UK SPV Credit Finance Limited
про визнання недійсним договору
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Shakoor Capital Limited до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (попередня назва Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк») та UK SPV Credit Finance Limited (попередня назва UK SPV Credit Finance plc.), в якому позивач просить суд визнати недійсним договір № 63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited.
Як зазначає Shakoor Capital Limited, компанія є власником облігацій двох випусків цінних паперів, емітованих компанією UK SPV Credit Finance plc, а саме: у кількості 4 940 000 за випуском на загальну суму 175 млн. доларів США з погашенням 28.02.2018; цінних паперів у кількості 1 800 000 за випуском на загальну суму 200 млн. доларів США з погашенням 23.01.2018; цінних паперів у кількості 360 000 за випуском на загальну суму 175 млн. доларів США з погашенням 28.02.2018; цінних паперів у кількості 255 000 за випуском на загальну суму 200 млн. доларів США з погашенням 23.01.2018.
Облігації були випущені відповідачем - 2 виключно з метою фінансування кредитів, наданих відповідачем - 1 за двома кредитними угодами. Умовами облігацій передбачалось, що відповідач - 2 здійснює виплати власникам облігацій виключно за рахунок коштів, отриманих ним від відповідача - 1 відповідно до кредитних угод.
В забезпечення виконання зобов'язань за облігаціями між відповідачем - 2 та довірчими управителями були укладені договори довірчого управління, згідно умов яких відповідач -2 передав в заставу довірчим управителям всі свої права на будь-які кошти, отримані, чи ті, які будуть отримані ним у майбутньому від відповідача - 1 відповідно до умов кредитних угод.
18.12.2016 у відповідача - 1 запроваджено тимчасову адміністрацію, а 20.12.2016 між відповідачами в особі уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб укладено договір № 63/2016 про придбання акцій (оспорюваний договір), згідно умов якого відповідач-2 в обмін на прості іменні акції відповідача - 1 відступив на його користь права вимоги за всіма кредитними угодами.
Зазначають, що зобов'язання відповідача - 1 за кредитними угодами припинились, а відповідач - 2 був позбавлений можливості здійснювати будь-які виплати власникам облігацій.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що за змістом норми ч. 3 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають обміну лише грошові зобов'язання банку, які не є обтяженими, а відтак, положення даної статті не могли бути застосовані для обміну на акції додаткової емісії грошових зобов'язань відповідача - 1, які є обтяженими, оскільки становили предмет застави за договорами довірчого управління в інтересах власників цінних паперів.
За твердженнями позивача, інших правових підстав для вчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб оспорюваного договору від імені відповідача - 1 та відповідача - 2 законодавством не передбачено, що свідчить про перевищення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб своїх повноважень при укладенні оспорюваного договору.
Позивач зазначає, що відповідачам було достаменно відомо, що зобов'язання відповідач - 1 перед відповідачем - 2 є предметом застави, оскільки дана інформація міститься як у кредитних угодах, так і в проспектах емісії, тобто фактично мало місце відчуження заставодавцем прав вимоги, які були передані в заставу з метою захисту прав та інтересів власників цінних паперів.
На думку позивача, оспорюваний договір укладений з порушенням приписів ч. 3 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній станом на дату укладення оспорюваного договору), у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
15.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Pala Assets Holdings Limited до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited, в якому Pala Assets Holdings Limited просить суд визнати недійсним договір № 63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Pala Assets Holdings Limited зазначає, що компанія є власником цінних паперів у кількості 26 530 000 за випуском на суму 175 мільйонів доларів США з погашенням 28.02.2018, цінних паперів у кількості 28 332 000 за випуском на суму 200 мільйонів доларів США з погашенням 23.01.2018, цінних паперів у кількості 32 064 000 за випуском на суму 220 мільйонів доларів США зі строком погашення у 2021 році.
Як вказує Pala Assets Holdings Limited, 20.12.2016 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited, в особі уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», уклали оспорюваний договір № 63/2016 про придбання акцій за змістом якого UK SPV Credit Finance Limited в обмін на прості іменні акції Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у кількості 52 127 402 шт., загальною вартістю 14 595 672 560, 00 грн, відступив на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» права вимоги за грошовими зобов'язаннями Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» перед UK SPV Credit Finance Limited y розмірі 14 595 672 560 грн, які виникли на підставі договору № КРЕДИТ.ДОК. от 17.09.2010, договору № ДОК.Б/Н от 30.09.2015, договору № LA DD від 25.02.2013, договору № ПЕРВЫЙ СУБОРДИНИРОВАННЫЙ від 30.09.2015 (нова редакція від 13.11.2015).
За твердженнями Pala Assets Holdings Limited, у згаданих вище кредитних угодах від 17.09.2010, 25.02.2013 і 13.11.2015, а саме у п. 19.3 кредитних угод, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited погодили, що емітент (UK SPV Credit Finance Limited) передає в заставу усі свої майнові права на суми, які підлягають сплаті Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» на користь UK SPV Credit Finance Limited за цими кредитними угодами, тобто усі права вимоги на всі суми, які підлягали сплаті відповідачем - 1 на користь відповідача - 2 за кредитними угодами, є предметом застави, яка надана відповідачем - 2 довірчим управителям на забезпечення виконання UK SPV Credit Finance Limited своїх зобов'язань перед власниками цінних паперів (облігацій).
Pala Assets Holdings Limited стверджує, що довірчі управителі та власники облігацій, в інтересах яких було здійснене таке обтяження, в тому числі заявник, не надавали згоди на вчинення оспорюваного договору, а умовами випуску цінних паперів не передбачено можливості відчуження (заміни) грошових зобов'язань позичальника без згоди заставодержателів.
На думку Pala Assets Holdings Limited, оспорюваний договір укладений з порушенням приписів не тільки ч. 3 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній станом на дату укладення договору), але і в порушення ст. 586 ЦК України та ст.17 Закону України «Про заставу» у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Pala Assets Holdings Limited у даній справі прийнято судом до провадження та призначено її до спільного розгляду із первісним позовом.
14.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited, в якому Фізична особа-підприємець Сазонов Дмитро Валентинович також просить суд визнати недійсним договір № 63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича у справі № 910/17306/21 до провадження, призначено розгляд позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича спільно з первісним позовом.
03.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited, в якому заявник просить суд визнати недійсним договір № 63/2016 про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та UK SPV Credit Finance Limited.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) зазначає, що є власником цінних паперів у кількості 242 000, 00 за випуском на суму 200 мільйонів доларів США зі строком погашення 23.01.2018 та цінних паперів у кількості 1 218 000, 00 за випуском на суму 220 мільйонів доларів США зі строком погашенням 09.02.2021. При цьому, створення, випуск і продаж облігацій здійснено ICBC Standard Bank Plc та UK SPV на умовах, визначених у проспектах емісій від 17.09.2010 та від 03.02.2006, виключно з метою фінансування (надання) Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» кредитів у розмірі 200 млн. та 220 млн. доларів США відповідно до укладених між відповідачами кредитних договорів від 17.09.2010 та від 13.11.2015, в результаті чого у Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» виникли грошові зобов'язання перед відповідачем-2 за кредитними договорами, зокрема, з повернення тіла кредиту та сплати процентів за ним, яким кореспондувало право вимоги відповідача - 2, а у відповідача - 2, у свою чергу, виникли грошові зобов'язання перед власниками облігацій з виплати вартості облігацій (повернення коштів) та сплати процентів. Одночасно, укладеними відповідачем - 2 з довірчими управителями договорами довірчого управління від 24.09.2010 та від 13.11.2015 передбачено надання забезпечення виконання зобов'язань відповідача - 2 перед власниками облігацій за випусками облігацій на загальну суму 200 млн. доларів США та на загальну суму 220 млн. доларів США.
Однак, як зазначив заявник - Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед), 20.16.2016 відповідачі уклали оспорюваний договір № 63/2016 про придбання акцій, відповідно до якого відповідач - 2 відступив відповідачу - 1 належні йому права вимоги за кредитними договорами в обмін на акції додаткової емісії, вказаний договір було укладено на підставі ст. 411 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Проте, як вважає заявник, проспектами емісій, договорами довірчого управління, кредитними договорами, сертифікатами реєстрації обтяжень підтверджується, що всі права, інтереси та вигоди UK SPV Credit Finance Limited щодо основної суми, відсотків та інших сум, які сплачені або підлягають сплаті відповідачем - 1 на користь відповідача - 2 як кредитора за кредитними договорами, та всіх сум, які сплачені або підлягають сплаті відповідачем - 1 за будь-яким позовом, рішенням або судовим рішенням, пов'язаними з кредитними договорами, були передані UK SPV Credit Finance Limited довірчому управителю в charge в забезпечення зобов'язань UK SPV Credit Finance Limited перед власниками облігацій, в т.ч і заявником.
При цьому, за твердженнями Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед), з точки зору забезпечення виконання зобов'язань, charge за англійським правом породжує такі ж правові наслідки, як і застава за українським правом, а отже оскільки права вимоги UK SPV Credit Finance Limited до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у зобов'язаннях за кредитними договорами були передані в charge (були обтяжені), то зобов'язання банку за кредитними договорами були обтяжені.
Як вказує заявник, 14.05.2021 Банк Англії прийняв рішення (видав акт) про визнання обміну грошових зобов'язань (bail-in) Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за чотирма кредитами, наданими UK SPV Credit Finance Limited Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк», зокрема, зобов'язання відповідача - 1 на суму 200 мільйонів доларів США за кредитним договором від 17.09.2010, зобов'язання відповідача - 1 на суму 150 мільйонів доларів США за кредитним договором від 03.02.2006 та зобов'язання відповідача - 1 на суму 70 мільйонів доларів США за кредитною угодою від 13.11.2015 (14.05.2021 Банком Англії на своєму сайті з цього приводу було опубліковано відповідний прес-реліз), а у засобах масової інформації оприлюднено інформацію, що процедура «бейл-ін» становила важливу частину заходів, вжитих державою Україна для націоналізації Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», її законність була визнана Банком Англії та підтверджена рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду у 2021 році.
Проте, заявник вважає, що Банк Англії не оцінював (не досліджував, не перевіряв та не встановлював) законність (правомірність) здійсненого обміну грошових зобов'язань (bail-in) Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» перед UK SPV Credit Finance Limited за чотирма кредитами, наданими UK SPV Credit Finance Limited Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк», а поширена в засобах масової інформації інформація про те, що «законність процедури «бейл-ін» була визнана Банком Англії та підтверджена рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду» є неправдивою та не відповідає дійсності.
Оскільки права вимоги UK SPV Credit Finance Limited за кредитними договорами були передані довірчим управителям в charge, вони не могли бути відступлені (обміняні) без згоди (за відсутності згоди) довірчих управителів та/або власників облігацій, в інтересах яких було здійснене обтяження, у зв'язку з чим оспорюваний договір, на думку заявника, підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить ч. 3 ст. 411 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», а також ст. 50 Закону України «Про заставу».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) у справі № 910/17306/21 до провадження, призначено розгляд позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) спільно з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 заявлений Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» відвід судді Смирновій Ю.М. від розгляду справи визнано необґрунтованим. Самовідвід судді Смирнової Ю.М. задоволено. Матеріали справи № 910/17306/21 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025, справу № 910/17306/21 передано на розгляд судді Алєєвій І.В.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За приписами ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (Заява № 21722/11) зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Принцип об'єктивності судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх посадових обов'язків. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача. У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (по різним причинам) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади, тому судді належить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні фактори, зокрема такі, як заінтересованість у вирішенні конкретної справи.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006 незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді.
Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Означеним пунктом до таких випадків віднесено, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра господарському суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Суддя Господарського суд міста Києва Алєєва І.В. під час здійснення правосуддя в інших судах, неодноразово розглядала справи за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який звертався стосовно мене у складі судової колегії із заявою до правоохороних органів.
Як вже зазначалось, відповідно до Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладене, з метою виключення у будь-якої із сторін сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, суддя Алєєва І.В., вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/17306/21, передати справу № 910/17306/21 уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду справи № 910/17306/21 за позовом Shakoor Capital Limited до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», SPV Credit Finance Limited за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Madison Pacific Trust Limited про визнання недійсним договору; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізичної особи-підприємця Сазонова Дмитра Валентиновича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», UK SPV Credit Finance Limited про визнання недійсним договору; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Pala Assets Holdings Limited до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», UK SPV Credit Finance Limited про визнання недійсним договору; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Concorde (Bermuda) Limited (Конкорд (Бермуда) Лімітед) до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», UK SPV Credit Finance Limited про визнання недійсним договору, задовольнити.
2. Матеріали справи № 910/17306/21, передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Алєєва