09.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/500/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023"
про стягнення 576 031 грн 33 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014,
за участі:
представника позивача Ляхова О. В.,
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 09.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 у сумі 576 031 грн 33 коп. з яких: 455 438 грн 14 коп. - прострочена заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 120 593 грн 19 коп. - заборгованість з пені.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 28.04.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 26.05.2025 о 12:00 год., встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
23.05.2025 представник Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" надіслав суду клопотання вх.№8734/25 про забезпечення можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку з перебуванням судді Стефанів Т. В. у відпустці, 23.05.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції розподілено судді Максимів Т. В., в задоволенні клопотання відмовлено.
Ухвалою від 26.05.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 26.06.2025 об 11:00 год.
20.06.2025 представник позивача Ляхов Олександр Валерійович через систему "Електронний суд" надіслав до суду заяву б/н від 20.06.2025 (вх. №10470/25 від 20.06.2025) про участь в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 26.06.2025 об 11:00 год. та у всіх інших судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, дане клопотання задоволено судом, про що постановлено відповідну ухвалу від 23.06.2025.
Протокольною ухвалою від 26.06.2026 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті на 23.07.2025 о 14:30 год.
Ухвалою від 23.07.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 09.09.2025 о 12:00 год., про що відповідача повідомив ухвалою повідомленням та розмістив оголошення на офіційному сайті суду.
Сторін належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи. Докази отримання процесуальних документів, які направлялися сторонам наявні у матеріалах справи.
Статтею 178 ГПК України визначено право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Частиною 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі в судовому засіданні представника відповідача, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
При розгляді даної справи суд також керувався положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що згідно із договором поруки №DNH2LNI06063/DP1 від 07.08.2014 укладеного між позивачем та відповідачем, предметом якого є надання поруки за виконання зобов'язань лізингоодержувача ТОВ "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа", у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 лізингоодержувач станом на 08.04.2025 має заборгованість перед позивачем у сумі 576 031 грн 33 коп., з яких: 455 438 грн 14 коп. - прострочена заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 120 593 грн 19 коп. - заборгованість з пені.
У зв'язку з чим позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом стягнення з відповідача як поручителя суму заборгованості за укладеним договором. Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст. 525, 526, 530, 548, 549, 554, 611, 629, 806 Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
07.08.2014 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (по договору банк/по справі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство "Рідна природа" (лізингоодрежувач) укладено договір №DNH2LNI06063 фінансового лізингу (надалі - договір лізингу).
Відповідно до п. 1.1 договору банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг» та потім передає лізингоодержувачу, який приймає від банка в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів - у власність, у визначені цим договором строки на умовах фінансового лізингу майно, найменування, кількість, вартість та технічні характеристики якого, вказуються в специфікації (додатку №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору, вартість майна становить 459633 грн 96 коп. ПДВ - 91926 грн 79 коп., всього до сплати - 551560 грн 75 коп.
В силу п. 1.4 договору, авансовий платіж лізингоодержувача в рахунок сплати майна становить 9,78% від суми до сплати, зазначеної у пункті 1.2 цього договору, що становить 53 935 грн та підлягає сплаті в день укладення цього договору на рахунок, що зазначений у пункті 1.5 останнього. Для здійснення лізингоодержувачем платежів за цим договором банк відкриває рахунок 29099050134131, що предбачено п. 1.5 загальних умов договору.
У пункті 1.6 договору, сторонами узгоджено, що поставка майна здійснюється на умовах: передача майна буде здійснюватися за адресою лізингоодержувача (с. Єгорівка, Роздільнянський р-н, Одеська обл.); майно повинне бути передане лізингоодержувачу протягом 12 календарних днів після внесення авансового платежу, зазначеного у пункті 1.4 цього договору, на рахунок, вказаний у пункті 1.5 даного договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між банком та продавцем, про що банк попередньо повідомляє лізингоодержувача.
За умовами пункту 2.1 договору, загальна сума цього договору становить 551560 грн 75 коп. та складається з: суми авансового платежу (53 935 грн) відповідно до пункту 1.4 цього договору та загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна (497625 грн 75 коп.) згідно з графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в додатку №2.
Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються додатком №2 (пункт 2.2 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014).
Відповідно до пункту 2.3 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, зазначений у пункті 1.5 цього договору, згідно з додатком №2:
- винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 0 грн в день укладення цього договору (пункт 2.3.1 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014);
- винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно з графіком внесення лізингових платежів, зазначеному в додатку №2, що є невід'ємною частиною даного договору фінансового лізингу (пункт 2.3.2 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014);
- винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0% від вартості майна, зазначеної у пункті 1.2 цього договору, без урахування авансу, передбаченого у п. 1.4 даного договору, одноразово в день укладення цього договору, що становить 0 грн (пункт 2.3.3 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014).
Пунктом 2.4 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 передбачено, що лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, зазначений у пункті 1.5 цього договору, відповідно до додатку №2 також винагороду за користування майном у розмірі, розрахованому за відповідною формулою. При негативному значенні сума винагороди сплаті не підлягає. Винагорода за користування майном розраховується на дату, передбачену пунктом 11.1 цього договору для остаточного погашення заборгованості за цим договором у день дострокового повного виконання зобов'язань або у день повного фактичного виконання зобов'язань за даним договором. У випадку дострокового повного погашення зобов'язань за цим договором подальший розрахунок винагороди за користування майном відбувається згідно із зазначеною формулою, де подальші обороти після повного погашення зобов'язань розглядаються як початкові, а порядковий номер дня розрахунку в історії цього договору та порядковий номер дня в історії цього договору отримують нові первинні значення. У випадку несплати винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
Згідно з п. 2.6 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 з метою виконання зобов'язань з погашення заборгованості лізингоодержувача перед банком, лізингоодержувач доручає банку списувати кошти зі всіх поточних рахунків лізингоодержувача та перераховувати на рахунок, зазначений у пункті 1.5 цього договору, у будь-якій валюті при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, в межах сум, що підлягають cплaті банку за цим договором або підлягають сплаті Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Інгосстрах", відповідно за договором страхування та розділом 5 цього договору, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.
В силу п. 2.7 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 зобов'язання за цим договором виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від лізингоодержувача, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для сплати винагороди за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" згідно з п. 2.3.1 цього договору; далі - винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу згідно з п. 2.3.3 цього договору; далі - підлягає сплаті страхова премія за перший рік дії цього договору згідно з договором страхування та п. 5.2.1 цього договору; далі - авансовий плaтiж згідно з п. 1.4. цього договору; далі - підлягає сплаті страхова премія за другий piк (інші роки) дії цього договору згідно з договором страхування та п. 5.3.1 цього договору; далі - відшкодування витрат/збитків банку згідно з п. 7.2.14, 7.2.19 цього договору; далі - для погашення неустойки згідно з п. 8.10-8.12 цього договору; далі - для погашення штрафу згідно з п. 8.14 цього договору; далі - для погашення штрафів згідно з п. 8.2-8.3, 8.8-8.9 цього договору; далі - для погашення пені згідно з п. 8.1.1, 8.4, 8.7 цього договору; далі - простроченої винагороди за отримане в лізинг майно згідно п. 8.1.2 цього договору; далі - винагороди за отримане в лізинг майно згідно з п. 2.3.2 цього договору; далі - прострочені платежі в частини викупу вартості переданого в лізинг майна; далі - викуп вартості переданого в лізинг майна; далі - винагороди за користування майном згідно з п. 2.4 цього договору.
За умовами пункту 7.2.15 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 Лізингоодержувач зобов'язується виплачувати лізингові платежі, що враховують: суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; проценти (комісії) за отримане в лізинг майно; інші витрати Банка, безпосередньо пов'язані з цим договором, та передбачені цим договором згідно з додатком №2 та не пізніше дати, зазначеної у додатку №2, на рахунок, вказаний у пункті 1.5 цього договору. Інші витрати Банка, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору, можуть також бути компенсовані Лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків або листів, що надані Банком.
Відповідно до пункту 8.1 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених пунктами 2.1-2.4, 7.2.15, 8.14 цього договору та зазначених у додатку №2, Лізингоодержувач сплачує Банку: - пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (пункт 8.1.1 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014); - винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 48% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна згідно з додатком №2 (пункт 8.1.2 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014).
Згідно з пунктом 8.15 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 строки позовної давності за вимогами про стягнення лізингових платежів, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.
У пунктах 11.1, 11.2 договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 сторонами узгоджено, що строк дії цього договору - з дати підписання цього договору до 06.08.2019.
Зазначений строк може бути змінений відповідно до пунктів 10.1-10.4.2 цього договору. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Строк дії цього договору обумовлений строком лізингу. Цей договір втрачає свою силу після виконання сторонами усіх зобов'язань по ньому.
З додатку №1 до договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 вбачається, що майном, яке передається в лізинг на підставі даного договору, є жатка Sunspeed 12-70 вартістю 551560 грн 75 коп. (з урахуванням ПДВ).
У додатку №2 до договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 сторони узгодили графік лізингових платежів (п.1 додатку №2).
19.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг" ("по договору - Продавець") та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" ("по договору Покупець/по справі - позивач") підписано акт приймання-передачі майна №1, за яким Продавець передав, а Покупець прийняв у власність майно - жатку Sunspeed 12-70 вартістю 551560,75 грн (з урахуванням ПДВ), яка в подальшому на підставі акту прийому майна на відповідне зберігання б/н від 19.08.2014, що є додатком №5 до договору №DNH2LNI06063 від 07.08.2014, була передана Банком та, відповідно, прийнята Лізингоодержувачем у відповідальне зберігання.
Таким чином, АТ КБ ПРИВАТБАНК свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу за актом прийому-передачі.
Договором про внесення змін від 15.12.2014 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2024 сторони вирішили викласти Додаток №2 в новій редакції (графік лізингових платежів).
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 Лізингоодержувач станом на 08.04.2025 має заборгованість - 576031,33 грн., яка складається з наступного: - 455438,14 грн. - заборгованість за винагородою за користування майном; - 120593,19 грн. - заборгованість з пені.
07.08.2014 між АТ КБ ПриватБанк та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023" (по договору - Поручитель, Боржник/по справі - відповідач) укладено договір поруки №DNH2LNI06063/DP1 від 07.08.2014, предметом якого є надання поруки відповідачем за виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2024 (п. 1.1. договору поруки) з:
- сумою Договору фінансового лізингу, що становить 551560,00 грн на взяття у лізинг майна згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу лізингоодержувача, що становить 53935,00 грн;
- з терміном дії до 06.08.2019 у відповідності до умов п. 11.1 Договору фінансового лізингу;
- зі сплатою винагороди за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда) у розмірі 0,00 грн у день укладення Договору лізингу;
- за сплатою винагороди за отримане у лізинг майно у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця;
- зі сплатою винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0,00% від вартості майна, зазначеної у п. 1.2 Договору фінансового лізингу, без урахування авансу, зазначеного у п. 1.4 Договору фінансового лізингу, одноразово, у день укладення Договору фінансового лізингу, що становить 0,00 грн;
а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання Договору фінансового лізингу зобов'язання лізингоодержувача, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Згідно з п.1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов'язань за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг Майна, винагороди за отримане в лізинг Майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Відповідно до п.1.3. Договору поруки Поручитель з умовами Договору фінансового лізингу ознайомлений.
Пунктом 1.5. Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Лізингоодержувачі.
Підпунктом 2.1.2 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання лізингоодержувачем якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Банк має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Банка звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Банком як солідарний лізингоодержувач у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. Отже, Договором фінансового лізингу на лізингоодержувача поклачено обов'язок сплачувати лізингові платежі. В порушення умов Договору фінансового лізингу лізингоодержувач не виконував свої зобов'язання за договором, у зв'язку із чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати лізингових платежів.
Таким чином, з урахуванням умов Договору поруки №DNH2LNI06063/DP1 від 07.08.2014, укладеного на забезпечення виконання зобов'язань по Договору фінансового лізингу між АТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023"), позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом стягнення з відповідача як поручителя заборгованість у сумі: 576 031 грн 33 коп., з яких: 455 438 грн 14 коп. - прострочена заборгованість зі сплати винагороди (комісії) за лізинговими платежами, 120 593 грн 19 коп. - заборгованість з пені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами умов Договору №DNH2LNI06063/DP1 від 07.08.2014, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023") на забезпечення виконання зобов'язань по Договору фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014.
Судом встановлено, що Договір фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 за правовою природою є договором змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи як договору фінансового лізингу, так і договору купівлі-продажу, в частині переходу права власності на об'єкт лізингу. Договір поруки №DNH2LNI06063/DP1 від 07.08.2014 за правовою природою є договором поруки.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач, придбавши у ТОВ "Приват Лізинг" майно (об'єкт лізингу), належним чином виконав свої зобов'язання по договору та передав у платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісне-виробниче підприємство "Рідна природа" (Лізингоодержувачу) на підставі підписаного Акту приймання-передачі майна від 19.08.2014.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Розмір, структура та порядок сплати лізингових платежів визначені у пунктах Договору фінансового лізингу, а також в Додатку № 2 до цього Договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеське природоохоронне сервісне-виробниче підприємство "Рідна природа" свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу щодо оплати лізингових платежів належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість за винагородою за користування майном в сумі 455 438 грн 14 коп.
Крім того, у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, останній сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п.8.1, п.8.1.1 договору).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи принципи договірних відносин, умови договору, норми чинного законодавства позивач нарахував до стягнення з відповідача заборгованість за Договором фінансового лізингу в розмірі 576 031 грн 33 коп., з них: 455 438 грн 14 коп. - заборгованість зі сплати винагороди за користування майном, 120593 грн 19 коп. - заборгованість зі сплати пені, що судом визнається правомірним, обгрунтованим та арифметично вірним.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина четверта статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя.
Пунктом 1.5. Договору поруки №DNH2LNI06063/DP1 від 07.08.2014 сторони погодили, що у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Лізингоодержувачі.
Враховуючи ту обставину, що Лізингоодержувач належним чином не виконав своїх обов'язків, то вимога позивача до відповідача, як поручителя, про стягнення заборгованості по Договору фінансового лізингу є обгрунтованою та відповідає способу судового захисту, передбаченого ст. 16 Цивільного кодексу України.
Підпунктом 2.1.2. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Договору, Банк має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Банка звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Банком як солідарний лізингоодержувач у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Відповідно до п. 4.1 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору (тобто 07.08.2029).
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
В спірному випадку відповідач по справі заявлену позивачем заборгованість не спростував, докази сплати суду не надав.
Висновок суду.
У контексті наведеного позов підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 6 912 грн 38 коп. слід покласти на відповідача Тз ОВ "Торгова фірма Неккар 2023".
Керуючись ст. 2, 4, 13, 42, 73, 74, 86, 129, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023" про стягнення 576 031 грн 33 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Неккар 2023" (вул. Мазепи Гетьмана, буд. 72, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018; ЄДРПОУ 36796638) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001; ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором фінансового лізингу №DNH2LNI06063 від 07.08.2014 у розмірі 576 031 (п'ятсот сімдесят шість тисяч тридцять одну) грн 33 коп. з яких: 455 438 грн (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч чотириста тридцять вісім) 14 коп. - заборгованість за винагородою за користування майном, 120 593 (сто двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн 19 коп. - пеня та судовий збір у сумі 6 912 (шість тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 38 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.09.2025.
Суддя Т. В. Стефанів