19 вересня 2025 року м. Харків Справа №922/470/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх.№1477Х від 27.06.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/470/25 (м. Харків, суддя Жигалкін І.П., повне рішення складено 16.06.2025),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,
до Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області, смт Дворічна, Куп'янський район, Харківська область,
про стягнення 14 609,79 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС 14 лютого 2025 року із позовною заявою про стягнення з Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області (надалі - Відповідач) загальну суму заборгованості у розмірі 14609,79 грн (де: основна заборгованість у розмірі 8982,09 грн, інфляційні втрати у розмірі 809,93 грн, 3% річних у розмірі 710,97 грн, пеня у розмірі 2106,80 грн), а також судові витрати у вигляді суми судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем - Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області своїх зобов'язань за договором постачання природного газу №19-1170/21-БО-Т від 18.11.2021 в частині оплати за поставлений природний газ в розмірах та в строки, передбачені зазначеним договором.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» загальну суму заборгованості 12 713,67 грн (де: основний борг - 8982,09 грн, пеня - 210,68 грн, три проценти річних - 710,97 грн, інфляційні втрати - 2809,93 грн), а також суму судового збору в розмірі 2 108,01 грн. В задоволені позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 1 896,12 грн відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з вказаним судовим рішенням суду першої інстанції частково не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/470/25 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1 896,12 грн та судового збору в розмірі 314,39 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в цих частинах; стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Апелянт вказує, що немає доказів майнового стану відповідача, який суд мав дослідити перед зменшенням пені; бюджетне фінансування чи неприбутковість не є підставою для звільнення від відповідальності; суд не врахував майновий стан позивача, який несе спеціальні обов'язки з постачання газу; зменшення пені на 90% нівелює її значення, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду (справа №918/116/19 від 04.02.2020 та інші); не були враховані чисельні висновки Верховного Суду щодо розподілу судових витрат у разі зменшення судом неустойки (пені), що свідчить про порушення статті 236 ГПК України.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.06.2025 для розгляду справи №922/470/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх.№1477Х від 27.06.2025) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/470/25. Ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/470/25. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
08.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла справа №922/470/25 (вх.№8395) в 1 томі.
Відповідач своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Суд зазначає, що враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Матеріалами справи, даними електронної системи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.
Заперечень проти розгляду апеляційної скарги в даному порядку від сторін не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Управлінням державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області (Споживачем з ЕІС-кодом 56XS00011QC9800P) 18.11.2021 було укладено договір постачання природного газу № 19-1170/21-БО-Т (надалі - Договір).
Сторони умовами Договору визначили, що Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору). Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб. (п. 1.2. Договору).
Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 7,060 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (п. 2.1. Договору). Перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених за цим Договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу (п. 2.4. Договору).
Згідно п. 3.5.-3.5.1. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на Документ сформований в системі підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Пунктом 3.5.2. Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Сторони п. 3.5.3. Договору передбачили, що Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Пунктом 3.5.4. Договору встановлено, що у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Відповідно до умов п. 4.1 Договору, ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ становить - 13658,42 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16554,00 грн.
Згідно з п. 5.1. Договору, оплата за природний газ за віповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно ло умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього Договору.
Обов'язки Споживача визначені у п. 6.2. Договору, а саме: 1) мати діючий (діючі) договір/договори на розподіл природного газу з оператором(ами) газорозподільних мереж на обсяги газу, що постачаються за дим Договором (для Споживачів, об'єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) та підтримувати чинність зазначених договорів протягом дії даного Договору; 2) самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; 3) самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі:
- порушення строків оплати за договором про постачання природного газу;
- перевищення обсягів використання газу, зазначених в пункті 2.1 цього Договору, без їх коригування додатковою угодою;
- невключення/виключення Споживача до/з Реєстру споживачів Постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС;
- інших випадках, передбачених цим Договором та законодавством;
4) прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором; 5) компенсувати Постачальнику вартість послуг на відключення газопостачання Споживачу; 6) не допускати використання природного газу за договорами, укладеними з іншими постачальниками, в розрахункових періодах, в яких діє цей Договір без його розірвання в порядку, передбаченому розділом 9 Договору.
Згідно з п. 7.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавствам і цим Договором.
У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2. Договору).
Відповідно до п. 13.1. Договору, даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на виконання умов Договору у період з листопада 2021 року по травень 2022 року передав у власність Відповідача - Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області природний газ на загальну суму 52 569,60 грн, що підтверджується наданими до позовної заяви копіями актів приймання-передачі природного газу за вказаний період, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (за листопад 2021 року), обсяг переданого газу: 0,40113 тис. м куб., вартістю 6 640,30 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (за грудень 2021 року), обсяг переданого газу: 0,91088 тис. м куб., вартістю 15 078,70 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (за січень 2022 року), обсяг переданого газу: 0,86192 тис. м куб., вартістю 14 268,23 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (за лютий 2022 року), обсяг переданого газу: 0,53041 тис. м куб., вартістю 8 780,40 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022 (за березень 2022 року), обсяг переданого газу: 0,47169 тис. м куб., вартістю 7 801,33 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022 (за квітень 2022 року), обсяг переданого газу: 0,00002 тис. м куб., вартістю 0,32 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022 (за травень 2022 року), обсяг переданого газу: 0,00002 тис. м куб., вартістю 0,32 грн.
Як вбачаться з матеріалів справи, акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 та від 31.12.2021 підписані обома сторонами та засвідчені печатками сторін без зауважень та заперечень, інші наведені акти підписані лише з боку Постачальника.
Як стверджує Позивач, Споживачем не було надано Постачальнику акт приймання-передачі природного газу за періоди поставки січень - травень 2022 року згідно умов Договору. Тим самим, Споживач ухилився від документального оформлення спожитого обсягу природного газу за зазначений період.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
-інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у відповідь на адвокатський запит представника позивача - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» листом від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18323 повідомлено, що обсяг природного газу, використаного Споживачем з ЕІС-кодом 56XS00011QC9800P за період з 21.11.2021 по 31.12.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-код 56X930000010610X), становить:
з 21.11.2021 по 30.11.2021 - 401,13 м3;
з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 910,88 м3;
з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 861,92 м3;
з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 530,41 м3;
з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 471,69 м3;
з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 0,02 м3;
з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 0,02 м3;
з 01.06.2022 по 30.06.2022 - 0,00 м3;
з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 0,00 м3;
з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 0,00 м3;
з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 0,00 м3;
з 01.10.2022 по 31.10.2022 - 0,00 м3;
з 01.11.2022 по 30.11.2022 - 0,00 м3;
з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 0,00 м3.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 28.11.2024 №ТОВВИХ-24-18323 вбачається, що Відповідачем у спірний період спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсягах, зазначеним Позивачем в актах приймання-передачі природного газу за період січень 2022 року - травень 2022 року, які не підписані з боку Відповідача.
Так, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі, суми в актах приймання-передачі природного газу за період січень 2022 року - травень 2022 року є підтвердженими.
Як зазначалось вище, у період листопад 2021 року - травень 2022 року Відповідач спожив природний газ на загальну суму 52 569,60 грн. При цьому, оплату за переданий газ Відповідач здійснив частково у сумі 43 587,51 грн, що підтверджується інформаційною довідкою у листі Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 26.11.2024 № 77/4-11/145394/2024 про надходження коштів на рахунки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 18.11.2021 по 21.11.2024, отже, розмір несплаченої суми основного боргу за поставлений природний газ складає 8 982,09 грн.
Крім того, позивач нарахував відповідачу за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором: пеню в розмірі 2106,80 грн; 3% річних у розмірі 710,97 грн; інфляційні втрати в розмірі 2809,93 грн.
Суд першої інстанції встановив, що договір постачання природного газу між сторонами укладений належним чином і виконаний позивачем, а відповідач доказів повного розрахунку не надав, тому вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими. Розрахунок позивача суд визнав арифметично правильним, заперечення відповідача безпідставними. Разом з тим, застосувавши статтю 233 Господарського кодексу України та статтю 551 Цивільного кодексу України, виходячи з принципу співмірності відповідальності, тривалості прострочення та відсутності доказів істотних збитків, суд зменшив заявлений розмір пені та стягнув її у сумі 210,38 грн, визнавши таку суму достатньою для захисту порушених прав позивача без надмірного покладення тягаря на відповідача.
Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1896,12 грн.
Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції скористався своїм правом зменшення штрафних санкцій за результатами здійсненої оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності, вирішив питання про наявність підстав, за яких можливе зменшення пені на 90%.
Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.
У постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її саме компенсаторний характер; заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області зареєстровано згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в смт. Дворічна Куп'янського району.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786 смт. Дворічна Куп'янського району значиться як територія на якій з 11.09.2022 до 28.08.2024 велися активні бойові дії; з 21.08.2024 по сьогоднішній день як територія активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Початок агресії російської федерації має відношення до всієї країни, втім необхідно взяти до уваги, що певні регіони перебувають у більш вразливому становищі, спричиненому, зокрема, безпосередніми бойовими зіткненнями, проведенням безпосередніх військових дій в таких регіонах, що не могло не вплинути на організацію виробництва, здійснення органами управління суб'єктів господарювання своїх функцій. До таких регіонів беззаперечно можна віднести Куп'янський район смт. Дворічна (місце реєстрації та проведення господарської діяльності відповідача).
Тому колегія суддів вважає, що з огляду на очевидність, надзвичайність та невідворотність цих обставин, є підстави посилатись на них, як на правомірну підставу несвоєчасне невиконання своїх обов'язків у договірних взаємовідносинах з позивачем та можливість зменшення штрафних санкцій.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів понесення збитків позивачем внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за вказаним договором.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах, оцінивши обставини справи, можливо зменшити розмір пені на 90%.
Зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення штрафних санкцій має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискреційні повноваження для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття рішення в оскаржуваній частині не знайшли свого підтвердження.
Стосовно доводів апелянта щодо неправильного розподілу судом судових витрат у разі зменшення судом неустойки (пені), колегія суддів зазначає наступне.
Позивач, за розгляд судом першої інстанції позовної заяви у цій справі, згідно платіжної інструкції від 12.02.2025 № 0000026077 сплатив 2 422,40 грн судового збору.
Зменшуючи пеню на 90 % судом першої інстанції судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (судовий збір в розмірі 2 108,01 грн покладено на відповідача у справі, а судовий збір в розмірі 314,39 грн покладено на позивача у справі).
Разом з тим, застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України (про розподіл судового збору), у справах, за результатами розгляду яких, суд зменшив розмір неустойки на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі №922/1248/24.
Так, у вказаних постановах Верховним Судом наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Отже, підхід щодо розподілу судового збору за наслідком зменшення судом розміру неустойки є усталеним у судовій практиці.
Таким чином, розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача лише 2 108,01 грн. судового збору є неправомірним, а висновок суду помилковим та таким, що прийнятий при неправильному застосуванні статті 129 ГПК України, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, а саме судового збору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» слід задовольнити частково.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на результат вирішення спору судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи покладаються на скаржника.
Керуючись статтею 129, 232, 233, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1, ч.4 ст.277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнити частково.
Змінити рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/470/25 у частині присудженої до стягнення суми судового збору, а саме: стягнути з Управління державної казначейської служби України у Дворічанському районі Харківської області (адреса: 62702, Харківська обл., Куп'янський р-н, селище міського типу Дворічна(з), вул. Куп'янська, будинок 2 код, ЄДРПОУ 37948332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 22.09.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук