ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 вересня 2025 року Справа № 903/212/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Черначук А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства "Укргазвидобування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМ-ЮА ГРУП" на рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року по справі №903/212/25 (суддя А.С. Вороняк)
час та місце ухвалення рішення: 2 червня 2025 року; м. Луцьк, пр. Волі, 54а; повний текст рішення складено 12 червня 2025 року
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМ-ЮА ГРУП"
про стягнення 2500020 грн 48 коп.
за участю представників сторін:
від Позивача - Пікульська К.В.;
від Відповідача - Деркач Д.В..
Акціонерне товариство “Укргазвидобування» (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Пром-ЮА Груп» (надалі - Відповідач) про стягнення 1572065 грн 28 коп. пені за порушення строків поставки товару, 382099 грн 20 коп. штрафу за прострочення поставки товару, 545856 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від договору та виконання зобов'язань.
При обґрунтуванні позовних вимог Позивач покликався на неналежне, несвоєчасне та з недоліками виконання Відповідачем зобов'язань щодо умов договору поставки № УГВС 187/43-23 від 21 червня 2023 року (надалі - Договір; том 1, а.с. 34-42) в частині своєчасної та узгодженої сторонами поставки товару. При цьому Позивач вказує, що поставка товару не відбулася у визначені строки та що Відповідач відмовився від Договору, тому Позивач вважає існування у нього права нараховувати штрафні санкції відповідно до пунктів 7.4, 7.8 Договору.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із Відповідача на користь Позивача 1572065 грн 28 коп. пені, 545856 грн штрафу.
У задоволенні позову про стягнення 382099 грн 20 коп. штрафу відмовлено.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що акт вх.контролю №76, акт невідповідності №5, акт вх. контр. №1003 від 26 вересня 2023 року та акт невідповідності по якості складені Позивачем з порушенням вимог Договору та Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей, який є обов'язковий для сторін, а тому з позиції місцевого господарського суду не є належними та допустимими доказами порушення Відповідачем умов Договору щодо поставки товару належної якості. Суд при цьому констатував, що Позивачем не надано господарському суду будь-яких інших доказів на підтвердження постачання Відповідачем товару неналежної якості.
Проте, судом першої інстанції зазначено, що приймаються до уваги встановлені інші обставини у справі, що товар був двічі вивезений Відповідачем зі складу Позивача, а саме 11 жовтня 2023 року та 28 листопада 2024 року та вважався непоставленим (не прийнятим Позивачем) станом на 13 лютого 2024 року (в межах строку поставки, з позиції місцевого господарського суду, поставка мала бути здійснена в строк по 26 лютого 2024 року). Відтак на підставі оцінки наявних доказів та враховуючи пояснення представника Відповідача, що товар для призначення судом експертизи у них відсутній, був забраний Відповідачем та на той час у відповідності до листа від 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1 міг відрізнятися по вазі, заявленій односторонній відмові від виконання зобов'язань по Договору, суд першої інстанції вважав доведеною цю обставина та вважав її такою, що є більш вірогідною, а саме обставину про невідповідність по вазі відповідних роликових підшипників згідно Договору.
Що ж до позовних вимог про стягнення 1572065 грн 28 коп. пені за порушення строків поставки товару та 545856 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від Договору та виконання зобов'язань, то місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні виснував, що оскільки Відповідач допустив прострочення строків поставки товару та необгрунтовано заявив односторонню відмову від виконання зобов'язань по Договору, Позивачем підставно згідно наведених вище норм чинного законодавства та пунктів 7.4 та 7.8 Договору нараховано і заявлено до стягнення 1572065 грн 28 коп. пені за порушення строків поставки товару та 545856 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову Відповідача від Договору та виконання зобов'язань.
Що ж до позовних вимог про стягнення 382099 грн 20 коп. штрафу за прострочення поставки товару, то суд першої інстанції зауважив, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 10 %(більшого за штраф 7 %) за односторонню необґрунтовану відмову від Договору та виконання зобов'язань. Водночас у решті позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 382099 грн 20 коп. штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів місцевий господарський суд вирішив відмовити.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 65-72), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року в справі №903/212/25 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача в повному обсязі.
Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що укладаючи Договір та погоджуючи його умови, Відповідач, як постачальник за договором (переможець публічних закупівель, з яким укладено Договір згідно із Законом України «Про публічні закупівлі»), має «виправдане очікування» на виконання Договору, за результатами чого товар буде прийнятий та оплачений Позивачем. Невиконання покупцем зобов'язання щодо прийняття товару, за твердженням апелянта, суперечить принципу добросовісності у виконанні договору, закріпленому у положеннях Цивільного кодексу України, та порушує права постачальника, який розраховував на належне виконання Договору в обсязі, погодженому за наслідками тендеру. Такі дії покупця, на переконання скаржника, суперечать принципу «pacta sunt servanda» (договори повинні виконуватися) та порушують вимоги статті 610 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов'язання.
Апелянт також вказав, що посилаючись на лист Відповідача від 13 лютого 2024 року, суд першої інстанції залишив поза увагою наступні обставини на які посилався Відповідач, а саме, що: передумовою направлення даного листа була недобросовісна поведінка Позивача та порушення ним зобов'язань щодо прийняття Товару в порядку передбаченому Договором та наявним регулятивним документам самого Позивача; даний лист містив посилання на факт прийомки аналогічного товару Позивачем за аналогічних умов тендерних закупівель, про яку стало відомо Відповідачу перед надсиланням листа; - кожна поставка Товару Позивачу здійснювалась Відповідачем за власний рахунок, внаслідок чого він ніс безпідставні додаткові витрати; що відповідний лист було надіслано після 22 днів з моменту другої поставки Товару покупцю, який був зобов'язаний в межах 12 днів або прийняти товар або провести відповідну процедуру щодо його перевірки за участю представників Відповідача. На переконання Відповідача, окрім усних зауважень окремих представників Позивача, була відсутня будь-яка інформація щодо причин неприйняття товару та не підписання первинних документів, на підтвердження здійснення господарської операції з постачання ТМЦ. Апелянт наголосив, що відповідний лист було відкликано в порядку статті 214 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 80-84), в якій з підстав, висвітлених у ній, просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року в справі №903/212/25 в частині відмови в задоволення позовних вимог щодо стягнення 382099 грн 20 коп. та прийняти в даній частині нове рішення, яким стягнути 382099 грн 20 коп. штрафу.
Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що 16 травня 2024 року на адресу філії Позивача надійшов лист Відповідача від 9 травня 2024 року, яким Відповідач повідомив про відмову від листа 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1. Вказує, що ним було враховано вказаний лист Відповідача, та що він не звільняє Відповідача від обов'язку сплатити штрафні санкції, оскільки права Позивача вже були порушені та у Відповідача виник обов'язок зі сплати штрафних санкцій у відповідності до пункту 7.4 Договору у зв'язку з необґрунтованою відмовою від Договору та від виконання свої зобов'язань, яка була висловлена в листі Відповідача від 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1. Таким чином, як вказує Позивач, оскільки Товар не поставлено у строки визначені Сторонами, тобто до 26 лютого 2024 року включно (протягом 250 календарних днів з дати укладання Договору), то з 27 лютого 2024 року Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання за Договором. Констатує, що за прострочення виконання зобов'язань з поставки Товару, було нараховано штрафні санкції відповідно до пункту 7.8 Договору. Крім того скаржник зауважив, що у зв'язку з фактом односторонньої необґрунтованої відмови від Договору, який підтверджується листом Відповідача від 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1, Позивач нарахував штраф на підставі пункту 7.4 Договору.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 7 липня 2025 року по справі №903/212/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу (том 2, а.с. 101).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 липня 2025 року по справі №903/212/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача та запропоновано Відповідачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Позивачу (том 2, а.с. 103). Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Відповідача та апеляційну скаргу Позивача на рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року по справі №903/212/25 для спільного розгляду.
Через підсистему «Електронний суд» 15 липня 2025 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача в якому Позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Відповідача вказавши, що судова практика у справах №910/19408/21 та №904/2112/24, на які посилається Відповідач, не є релевантною, оскільки, незважаючи на подібність умов договорів у цих справах, правовідносини в них не є подібними. Зазначає, що у цих справах Позивач прийняв товар у постачальника, а також нараховував штраф за поставку товару неналежної якості, тобто, в цих справах відбулась поставка товару, що є визначальною відмінністю від обставин у справі №903/212/25. Окрім того скаржник зауважує те, що у справах №910/19408/21 та №904/2112/24 наявні докази поставки товару передбаченого договором, а у справі №903/212/25 такі докази відсутні. Вважає, що оскільки товар не поставлено у строки визначені сторонами, тобто до 26 лютого 2024 року включно (протягом 250 календарних днів з дати укладання Договору), то з 27 лютого 2024 року Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання за Договором. З огляду на вказане вважає, що за прострочення виконання зобов'язань з поставки товару, було нараховано штрафні санкції відповідно до пункту 7.8 Договору.
Через підсистему «Електронний суд» 17 липня 2025 року від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача в якому Відповідач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача вказавши, що сторони Договору цим Порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості. Констатував, що Порядок є обов'язковим для виконання покупцем та Постачальником під час приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп «D» та «С» ІНКОТЕРМС 2020, а у випадках незастосування правил ІНКОТЕРМС - якщо місцем поставки ТМЦ є склад покупця. Відповідач вказав, що пунктом 2.11 Порядку, визначено, що у разі незгоди з висновками, які викладені в Акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник постачальника підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного Акту. У разі відмови уповноваженого представника постачальника від підписання Акту вхідного контролю ТМЦ або неприбуття постачальника, в строки, встановлені пунктами 2.6, 2.7 Порядку, комісія покупця зазначає про це в Акті вхідного контролю ТМ, відновлює проведення вхідного контролю та самостійно складає, підписує та затверджує Акт вхідного контролю ТМЦ. Констатував, що в такому разі Акт вхідного контролю ТМЦ вважається належним і допустимим доказом того, що ТМЦ не відповідає встановленим вимогам по кількості та/або якості, і Постачальник погоджується з цим. На переконання Відповідача, Позивач самостійно визначив у своєму порядку механізм дій, який є обов'язковим для перевірки товару та складення відповідних Актів вхідного контролю ТМЦ, а також умови за яких Товар міг би вважатися неналежної якості. З огляду на зазначене, Відповідач вказав, що всі дії Позивача та посилання на нібито неналежної якості товар який був доставлений Відповідачем здійснені ним без дотримання вимог Порядку - є безпідставними та неаргументованими звинуваченнями, які не базуються на досягнутих між сторонами Договору домовленостями.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 липня 2025 року по справі №903/212/25 проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 17 вересня 2025 року об 14:00 год..
Ухвалою апеляційного господарського суду від 15 вересня 2025 року задоволено заяву Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні від 17 вересня 2025 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача просив скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року в справі №903/212/25 в частині відмови в задоволення позовних вимог щодо стягнення 382099 грн 20 коп. та прийняти нове рішення, яким стягнути 382099 грн 20 коп. штрафу. Представник Позивача зазначив, що оскільки Товар не поставлено у строки визначені Сторонами, тобто до 26 лютого 2024 року включно протягом 250 календарних днів з дати укладання Договору, то з 27 лютого 2024 року Відповідач прострочив виконання свого зобов'язання за Договором. Констатував, що за прострочення виконання зобов'язань з поставки Товару, було нараховано штрафні санкції відповідно до пункту 7.8 Договору та що у зв'язку з фактом односторонньої необґрунтованої відмови від Договору, який підтверджується листом Відповідача від 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1, Позивач нарахував штраф на підставі пункту 7.4 Договору. Що ж стосується апеляційної скарги Відповідача, то представник зауважив, що судова практика у справах №910/19408/21 та №904/2112/24, на які посилається Відповідач, не є релевантною, оскільки, незважаючи на подібність умов договорів у цих справах, правовідносини в них не є подібними. Зауважив, що у цих справах Позивач прийняв товар у постачальника, а також нараховував штраф за поставку товару неналежної якості, та звернув увагу суду на те, що в цих справах відбулась поставка товару, що є визначальною відмінністю від обставин у справі №903/212/25. Наголосив, що у справах №910/19408/21 та №904/2112/24 наявні докази поставки товару передбаченого договором, а у справі №903/212/25 такі докази відсутні.
В судовому засіданні від 17 вересня 2025 року, представник Відповідача просив скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року в справі №903/212/25 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник Відповідача вказав, що укладаючи Договір та погоджуючи його умови, Відповідач, як постачальник за Договором, з яким і укладено цей Договір відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», має виправдане очікування на виконання договору, за результатами чого товар буде прийнятий та оплачений Позивачем. Представник вказав, що посилаючись на лист Відповідача від 13 лютого 2024 року, суд першої інстанції залишив поза увагою наступні обставини на які посилався Відповідач: передумовою направлення даного листа була недобросовісна поведінка Позивача та порушення ним зобов'язань щодо прийняття Товару в порядку передбаченому Договором та наявним регулятивним документам самого Позивача; даний лист містив посилання на факт прийомки аналогічного товару Позивачем за аналогічних умов тендерних закупівель, про яку стало відомо Відповідачу перед надсиланням листа; кожна поставка Товару Позивачу здійснювалась Відповідачем за власний рахунок, внаслідок чого він ніс на його переконання безпідставні додаткові витрати; відповідний лист було надіслано після 22 днів з моменту другої поставки товару покупцю, який був зобов'язаний в межах 12 днів або прийняти товар або провести відповідну процедуру щодо його перевірки за участю представників Відповідача.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційних скарг та відзивів стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду доходить висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Позивача слід відмовити, а апеляційну скаргу Відповідача слід задоволити. При цьому апеляційний господарський суд вирішив, що оспорюване рішення місцевого господарського суду слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
При цьому колегія суду виходила з наступного.
Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи, 21 червня 2023 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (постачальник) укладено Договір (том 1, а.с. 35-42).
За умовами пункту 1.1 Договору, Відповідач зобов'язався поставити Позивачу запасні частини до інжекторів колтюбінгових установок (товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Позивач - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до пункту 1.2 Договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до Договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 5.1 Договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього Договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені Договором.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, або видаткової накладної. Датою передачі Відповідачем товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товарно-транспортному документі або дата підписання сторонами акту приймання передачі товару, якщо покупець за допомогою товарно-транспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від Відповідача до Позивача з дати підписання сторонами акту приймання- передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання Позивачем).
У відповідності до пункту 5.8 Договору, прийняття товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представникaми сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, Позивач має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову /видаткові накладну/ накладні до усунення виявлених недоліків, а Відповідач зобов'язався усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати Позивача, спричинені такими недоліками.
Згідно з пунктом 5.9 Договору передбачено, що здійснюючи підписання даного Договору Відповідач підтверджує, що він з ознайомлений із Порядком приймання товарно матеріальних цінностей під час виконання договорів в АТ “Укргазвидобування», який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/ товарів по кількості та якості (надалі - Порядок) і розміщений на офіційному сайті Позивача - http://ugv.com.ua/ (за посиланням: http://ugv.com.ua/uk/page/docs?count=6 у розділі Закупівлі - Нормативні документи) та зобов'язується дотримуватись вимог даного Порядку. Сторони Договору цим Порядком встановили окремий порядок приймання-передачі товарів по кількості та якості. Порядок є обов'язковим для виконання Позивачем та Відповідачем під час приймання товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) по кількості та якості за Договором, по яких здійснюється закупівля ТЦМ на умовах поставки груп “D» та “С» ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп “D» та “С» ІНКОТЕРМС 2020, а у випадку незастосування правил ІНКОТЕРМС якщо місцем поставки ТМЦ є склад Позивача.
Відповідно до пункту 7.4 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від Договору та/або виконання свої зобов'язань по Договору (у томи числі гарантійних зобов'язань), Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 10 % від ціни Договору.
Пунктом 7.8 Договору передбачено, що у разі невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Відповідно до пункту 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання Відповідачем забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 Договору і діє до 30 червня 2024 року (включно).
Даний Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками без будь яких зауважень.
На виконання умов Договору між сторонами 21 червня 2023 року підписано специфікацію, якою сторони визначили найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціну за одиницю товару та загальна вартість товару, яка складає 5458560 грн (том 1, а.с. 43).
Відповідно до додатку №3 до Договору “Графік поставки товару» товар має бути поставлений протягом 250 календарних днів з дати укладання Договору з можливістю дострокової поставки (том 1, а.с.44 зворотна сторона-45).
Відповідно до Технічних характеристик товару, що є додатком № 4 Договору сторони визначили, що товар має відповідати наступним технічним та якісним характеристикам, а саме:
1) дворядний радіально циліндричний роликовий підшипник RBC CA310017 - маса: 1,2 lb;
2) дворядний радіально циліндричний роликовий підшипник СВ318979 - маса: 3,9 lb;
3) дворядний радіально циліндричний роликовий підшипник D060058586 - маса: 3,3 lb.
В преамбулі Порядку вказано, що даний порядок приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання Договорів в Позивача визначає обов'язкові до виконання, в тому числі Відповідачем, вимоги до приймання по кількості та якості і оформлення виявлених невідповідностей (недоліків) товарно матеріальних цінностей в Позивача та його відокремлених підрозділах під час виконання договорів (контрактів, угод), по яких здійснюється закупівля товарно-матеріальних цінностей. Порядок є обов'язковим для виконання та розповсюджує свою дію на відносини між Позивачем та Відповідачем під час приймання товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості за договорами, по яких здійснюється закупівля ТМЦ на умовах поставки груп “D» та “С» ІНКОТЕРМС 2010, на умовах поставки груп “D» та “С» ІНКОТЕРМС 2020, а у випадках незастосування правил ІНКОТЕРМС - якщо місцем поставки ТМЦ є склад Позивача, після набуття чинності цим Порядком. Цей Порядок включається до умов таких договорів з зазначенням наступного посилання на застосування даного Порядку: “Підписанням цього Договору Постачальник/Продавець/Виконавець/ тощо* підтверджує, що він з Порядком приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання договорів в Позивача, який встановлює приймання товарно-матеріальних цінностей/Товарів по кількості та якості і розміщений на офіційному сайті Позивача (Покупця/Замовника/тощо*) http://ugv.com.ua/, ознайомлений, та зобов'язується дотримуватись вимог цього Порядку. Сторони Договору цим Порядком встановлюють окремий порядок приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей/Товарів по кількості та якості.».
Як вказано пунктом 2.2 Порядку основні критерії приймання ТМЦ відповідною комісією покупця: фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в супровідній документації; фактично доставлений ТМЦ відповідає тому, що вказаний в Договорі; наявність належним чином оформленої всієї супровідної документації до ТМЦ, в тому числі щодо кількості екземплярів документів, відповідає вимогам, що вказані в Договорі; упаковка/тара, у якій доставлено ТМЦ є цілою, непошкодженою; доставлений ТМЦ є цілим, непошкодженим та комплектним; маркування ТМЦ відповідає умовам Договору; ТМЦ є новим та не був у використанні, якщо інше прямо не передбачено умовами Договору; кількість ТМЦ відповідає зазначеній у товаросупровідних документах та не перевищує кількості по Договору; дата виготовлення ТМЦ та/або строк придатності до використання відповідає вимогам Договору; виробник ТМЦ відповідає тому, який вказаний у договорі; ТМЦ не потребує додаткового контролю з якості (лабораторний аналіз, випробування, тощо) виходячи з його зовнішнього вигляду та/або умовами Договору чи вимогами чинного законодавства України не передбачено такого додаткового контролю; відповідно до візуального огляду якісні характеристики ТМЦ відповідають вимогам, які встановлені нормативно-правовими актами, в тому числі, але не обмежуючись, технічними умовами, державними стандартами, та положеннями Договору. Законодавством або Договором можуть встановлюватись особливості порядку приймання певних видів ТМЦ як за якістю, так і за кількістю.
Згідно з пунктом 2.3 Порядку результати перевірки ТМЦ комісією за вказаними критеріями вносяться до Акту вхідного контролю ТМЦ (Додаток №1 до Порядку). У випадку невідповідності ТМЦ по кількості додатково до Акту вхідного контролю ТМЦ складається Акт невідповідності ТМЦ по кількості (Додаток № 2 до Порядку). У випадку невідповідності ТМЦ по якості додатково до Акту вхідного контролю ТМЦ складається Акт невідповідності ТМЦ по якості (Додаток № 3 до Порядку).
Відповідно до пункту 2.4 Порядку у разі встановлення Комісією невідповідності ТМЦ хоча б одному із критеріїв, встановлених у пункті 2.2 Порядку, приймання ТМЦ зупиняється, про що невідкладно повідомляється Відповідальний підрозділ за Договором. Відповідальний підрозділ в найкоротший строк, але не пізніше наступного дня з дня отримання такого письмового повідомлення та/або повідомлення електронною поштою, повідомляє Відповідача про зупинення процедури прийняття ТМЦ та пропонує Відповідачу направити уповноважену особу до місця приймання ТМЦ для продовження проведення огляду та складання документів про прийняття/неприйняття ТМЦ.
Як передбачено пунктом 2.5 Порядку про зупинення процедури прийняття ТМЦ Відповідач повідомляється засобами телефонного зв'язку та/або електронною поштою на електронну адресу Відповідача, вказану в Договорі, та/або телеграмою та/або будь-яким іншим способом, передбаченим Договором, та/або іншими засобами зв'язку, що використовувались Відповідачем під час процедури закупівлі, за результатами якої укладено Договір.
Пунктом 2.6 Порядку визначено, що уповноважена особа Відповідача зобов'язалася прибути до місця прийняття ТМЦ не пізніше 48 годин (для Постачальників-резидентів України), не пізніше 96 годин (для Постачальників, що не є резидентами України) після направлення Позивачем повідомлення про зупинення процедури прийняття ТМЦ, якщо інший строк не встановлено Договором. У випадку встановлення такого строку в Договорі уповноважена особа Відповідача повинна прибути не пізніше строку, встановленого в Договорі.
Відповідно до пункту 2.8 Порядку процедура приймання ТМЦ поновлюється після прибуття уповноваженого представника Відповідача на місце приймання ТМЦ, про що робиться відповідна відмітка у Акті вхідного контролю ТМЦ із зазначенням дати, часу, та вносяться дані уповноваженого представника Відповідача, в тому числі щодо документу, що підтверджує повноваження останнього. Після поновлення приймання ТМЦ комісія Позивача вказує уповноваженій особі Відповідача на невідповідності, які стали підставою для зупинення приймання ТМЦ, після чого комісія Позивача та уповноважена особа Відповідача проводять спільний огляд ТМЦ відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено чинним законодавством України чи Договором. Уповноважена особа/представник Відповідача зобов'язався мати та надати для огляду документ, що посвідчує його особу. Повноваження уповноваженої особи/представника Відповідача повинні бути підтверджені відповідним документом. Пунктами 2.9, 2.10, 2.11, 2.12 Порядку встановлено, що за результатом огляду ТМЦ за процедурою, встановленою у Порядку, комісія Позивача оформлює Акт вхідного контролю ТМЦ, який підписується всіма членами комісії та, у випадку проведення приймання за участі уповноваженого представника Відповідача, таким представником. У разі незгоди з висновками, які викладені в Акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник Відповідача підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного Акту. У разі відмови уповноваженого представника Відповідача від підписання Акту вхідного контролю ТМЦ або неприбуття Відповідача, в строки, встановлені в пункті2.6, 2.7 Порядку, комісія Позивача зазначає про це в Акті вхідного контролю ТМЦ, відновлює проведення вхідного контролю та самостійно складає, підписує та затверджує Акт вхідного контролю ТМЦ. В такому разі Акт вхідного контролю ТМЦ вважається належним і допустимим доказам того, що ТМЦ не відповідає встановленим вимогам по кількості та/або якості, і Відповідач погоджується з цим. У разі неприбуття уповноваженої особи Відповідача протягом встановлено строку, або у випадку відмови уповноваженої особи Відповідача від підписання відповідних документів, прийняття/не прийняття ТМЦ здійснюється в односторонньому порядку Позивачем шляхом складання та підписання таких документів. В такому випадку самостійно складені і підписані Позивачем документи (Акт невідповідності ТМЦ по кількості (Додаток № 2 до Порядку) та /або Акт невідповідності ТМЦ по якості (Додаток № 3 до Порядку)) вважаються належним та допустимим підтвердженням виявлених невідповідностей по кількості та/або якості та є погодженими Відповідачем.
Як встановлено судом, на виконання Договору Відповідач 21 вересня 2023 року та 23 січня 2024 року здійснював поставку товару на адресу Позивача, що не заперечується сторонами, однак товар не був прийнятий Позивачем через встановлені ним недоліки, а саме невідповідність поставленого товару критеріям по вазі (масі), про що Позивачем складено акти вхідного контролю та акти невідповідності ТМЦ по якості.
Відповідач листом від 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1 повідомив Позивача про те, що основними критеріями по якості є геометричні розміри, тип підшипника, твердість металу, та що вага може відрізнятись згідно густини хромованої сталі у кожній партії, типу змащення, що додається в підшипники та інших чинників. Також зазначив, що Відповідач не може поставити на адресу Позивача відповідні роликові підшипники згідно з Договором з одночасним збереженням технічної відповідності по вазі і по геометричним розмірам, тому Відповідач у відповідності до пункту 7.4 Договору заявив про односторонню відмову від виконання зобов'язань по Договору та заявляє про його розірвання (том 1, а.с. 51).
З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію №697-060143-01 від 3 квітня 2024 року, в якій зазначено про те, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, вказавши, що положення пункту 7.4 Договору не надають Відповідачу права на односторонню відмову/розірвання Договору. Також в даній претензії зазначено, що у зв'язку з фактом односторонньої необґрунтованої відмови від Договору Позивач нарахував Відповідачу штраф відповідно до пункту 7.4 Договору у розмірі 545856 грн (10% від ціни договору) (том 1, а.с.68-70).
В той же час дана претензія не була задоволена Відповідачем, у зв'язку з чим 1 травня 2024 року на адресу Відповідача направлена претензія №935-060143-01 від 1 травня 2024 року про сплату штрафних санкції відповідно до пункту 7.8 Договору, з яких: 338430 грн 72 коп. - пені 0,1 % за порушення строків поставки товару, 382099 грн 20 коп. - штрафу за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів (том 1, а.с.64-67).
У подальшому, 16 травня 2024 року на адресу Позивача надійшов лист Відповідача від 9 травня 2024 року, яким Відповідач повідомив про відмову листа датованого 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1 (том 1, а.с.63).
Поза як отримавши даний лист Позивач звернувся до господарського суду, вказуючи, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором та односторонньою відмовою від Договору Позивачем нараховано штрафні санкції, з яких 1572065 грн 28 коп. - пені 0,1 % за порушення строків поставки товару, 382099 грн 20 коп. - штрафу за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, 545856 грн - штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від Договору та виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в сукупності з вищенаведеною нормативно-правовою базою законодавства України, колегія суду досліджує доводи та заперечення Позивача, а також Відповідача, наведені в апеляційних скаргах щодо питання дійсності тверджень стосовно, виникнення права у Позивача на нарахування штрафних санкцій на підставі пунктів 7.4 та 7.8 Договору, які пов'язані з порушенням строків поставки.
Судом встановлено, що відповідно до додатку №3 до Договору “Графік поставки товару» Товар має бути поставлений Відповідачем протягом 250 календарних днів з дати укладання Договору з можливістю дострокової поставки, тобто до 26 лютого 2024 року включно.
Водночас, як вбачається з наявних у справі доказів, що 21 вересня 2023 року товар був доставлений на адресу філії Позивача, однак Позивач не прийняв товар та не підписав видаткової накладної, адже як стверджує Позивач була невідповідність доставленого товару критеріям по вазі (масі). Даний товар вивезений Відповідачем зі складу Позивача 11 жовтня 2023 року (акту на повернення товару зі складу при першій поставці товару Позивач не підписав та не повернув Відповідачу).
Повторно товар доставлено Позивачу Відповідачем 23 січня 2024 року. При цьому, однак знову з посиланням на невідповідність доставленого товару критеріям по вазі (масі) Позивач повторно не прийняв товар та не підписав видаткової накладної щодо прийняття даного товару.
Листом від 6 лютого 2024 року Позивач повідомив Відповідача про необхідність забрати товар та що даний Товар був вивезений Відповідачем зі складу Позивача 28 листопада 2024 року (том 1, а.с. 114 на звороті).
У відповідності до пункту 2.4 Порядку, приймання товарно-матеріальних цінностей під час виконання Договорів в Позивача у разі встановлення комісією невідповідності ТМЦ хоча б одному з критеріїв, встановлених у пункті 2.2 Порядку, приймання ТМЦ зупиняється, про що невідкладно повідомляється відповідальний підрозділ за Договором. Відповідальний підрозділ в найкоротший строк, але не пізніше наступного дня з дня отримання такого письмового повідомлення та/або повідомлення електронною поштою, повідомляє Відповідача про зупинення процедури прийняття ТМЦ та пропонує Відповідачу направити уповноважену особу до місця приймання ТМЦ для продовження проведення огляду та складання документів про прийняття/неприйняття ТМЦ.
Пунктом 2.5 Порядку визначено, що про зупинення процедури прийняття ТМЦ Відповідач повідомляється засобами телефонного зв'язку та/або електронною поштою на електронну адресу Відповідача, вказану в Договорі, та/або телеграмою та/або будь-яким іншим способом передбаченим Договором, та/або іншими засобами зв'язку, що використовувались Відповідачем під час процедури закупівлі, за результатами якої укладено Договір.
При цьому у відповідності до пункту 28 Порядку, процедура приймання ТМЦ поновлюється після прибуття уповноваженого представника Відповідача на місце приймання ТМЦ, про що робиться відповідна відмітка у Акті вхідного контролю ТМЦ із зазначенням дати, часу, та вносяться дані уповноваженого представника Відповідача, в тому числі щодо документу, що підтверджує повноваження останнього. Після поновлення приймання ТМЦ комісія Позивача вказує уповноваженій особі Відповідача на невідповідності, які стали підставою для зупинення приймання ТМЦ, після чого комісія Позивача та уповноважена особа Відповідача проводять спільний огляд ТМЦ відповідно до цього Порядку, якщо інше не передбачено чинним законодавством України чи Договором. Уповноважена особа/представник Відповідача зобов'язана/ний мати та надати для огляду документ, що посвідчує його особу. Повноваження уповноваженої особи/представника Відповідача повинні бути підтверджені відповідним документом.
Пунктом 2.9 Порядку встановлено, що у разі незгоди з висновками, які викладені в Акті вхідного контролю ТМЦ, уповноважений представник Відповідача підписує його із зазначенням пропозицій та зауважень (письмових обґрунтувань) до відповідного Акту.
При цьому у відповідності до пункту 3.1 Порядку у випадках, коли за результатами огляду ТМЦ комісією Позивача з уповноваженою особою Відповідача, Позивач та Відповідач не дійшли згоди щодо вирішення спірних питань, які викладені в загальних зауваженнях та висновку в Акті вхідного контролю ТМЦ, та уповноважений представник Відповідача підписав останній з пропозиціями та зауваженнями (письмові обґрунтування), Сторони залучають особу, яка не може бути пов'язаною особою ані Позивача, ані Відповідача, і має відповідну освіту, знання, навички та досвід щодо предмету дослідження (надалі - Експерт), з урахуванням даного розділу 3 Порядку.
У зв'язку колегія суду виснує, що норми Порядку містять не тільки обов'язковий порядок дій для сторін, але й надають їм певні гарантії у випадку будь-яких претензій з боку іншої сторони, зокрема, право Відповідача бути повідомленим про зупинення вхідного контролю у зв'язку з претензіями з боку Позивача, право Відповідача направити свого представника для участі у процедурі вхідного контролю, право залучити незалежного експерта у випадку якщо сторони не дійшло згоди тощо.
У той же час, матеріали справи не містять доказів повідомлення Позивачем Відповідача про зупинення приймання товару та вжиття будь-яких інших заходів передбачених Порядком у випадку наявності підстав для неприйняття товару Позивачем (як зазначено в рішенні місцевого господарського суду представник Позивача у судовому засіданні, повідомлення Відповідача здійснювалось засобами телефонного зв'язку, проте докази щодо цього в матеріалах справи відсутні).
За таких обставин, суд апеляційної інстанції критично оцінюється не погоджується із твердженням Позивача, що двічі поставлений Відповідачем товар (21 вересня 2023 року; 23 січня 2024 року) було фактично не прийнято Позивачем внаслідок ніби то ненадання йому повного комплекту товаросупровідних документів, адже у такому випадку мала би бути застосована процедура визначена вищезгаданим Порядком, який імперативно визначає належний порядок дій Позивача у випадку якщо він буде вважати, що наявні підстави для відмови у прийнятті поставленого товару чи зупинення його приймання.
При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що подаючи позовну заяву Позивач як на підтвердження підстав своїх позовних вимог покликався на оформлений акти вхідного контролю щодо отриманої від Відповідача неякісної продукції.
В той же час, не зважаючи на докази, котрі долучені до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог (та про котрі зазначено у попередньому абзаці), Позивач уже як підставу нарахування штрафних санкцій покликається саме на пункт 7.8 Договору.
При цьому суд апеляційної інстації звертає увагу Позивача на те, що пунктом 7.8 Договору передбачено, що у разі невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Між тим, Договір містить пункт, котрий в свою чергу передбачає штрафні санкції за поставу товару неналежної якості, зокрема це пункт 7.3 Договору, котрий Позивач не використовує при формуванні своїх позовних вимог. В той же час діючи таким чином Позивач залишає поза увагою, те що докази на підтвердження своїх позовних вимог стосуються саме процедури отримання товару неналежної якості.
Поряд з тим, враховуючи неодноразову поставку товару Відповідачем описану вище в даній постанові та не спростовану Позивачем, проте цей товар не був прийнятий Позивачем саме з огляду на ніби то неналежну його якість (із дослідженого змісту пункту 7.8 Договору слідує, що він має місце до застосування у разі невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки, тобто коли поставка взагалі не відбулася, або ж відбулася з порушенням термінів встановленних в графіку).
Відтак, розглядаючи позовну заяву саме в межах доводів та вимог самої позовної заяви, в площинні змісту пункту 7.8 Договору, в розрізі доказів долучених до матеріалів справи, колегія суду виснує, що Позивачем не доведено обставин невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки (тобто докази та доводи Позивача наведені в позовній заяві суперечить змісту пункту 7.8 Договору).
Окрім того, оцінюючи доводи позовної заяви стосовно тверджень Позивача щодо не поставки товару, то апеляційний господарський суд констатує, що дані доводи спростовуються як актами вхідного контролю так і змістом претензії направленої Позивачем на адресу Відповідача, в якій Позивач зазначив про те, що товар поставлений не в повному обсязі (том 1, а.с. 64-65). Даний лист, в свою чергу, опосередковано також підтверджує доводи Відповідача щодо того, що Позивач двічі не прийняв товар від Позивача, що описано вище в даній постанові.
Відтак із досліджених доказів слідує, що поставка товару відбувалася двічі, однак Позивачем не приймався даний товар саме з огляду на не поставку підшипників відповідної маси (яка в свою чергу варіювалася в межах 0,1, 0,24, 0,1 Ib), що на переконання Позивача підтверджується Актами вхідного контролю ТМЦ, які як вказано вище в даній постанові є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження таких обставин, з огляду на порушення Позивачем Порядку приймання ТМЦ.
Відтак підсумовуючи усе описане вище, колегія суддів виснує, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення Відповідачем строків поставки Товару, відповідальність за яке передбачена саме пунктом 7.8 Договору. Дане є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1572065 грн 28 коп. пені за порушення строків поставки Товару та 382099 грн 20 коп. штрафу за прострочення поставки Товару понад 30 календарних днів з огляду на що суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення 1572065 грн 28 коп. пені, приймаючи в цій частині нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій нарахованих на підставі пункту 7.8 Договору.
Що ж стосується позовних вимог про стягнення 545856 грн штрафу за ніби то односторонню необґрунтовану відмову від Договору та виконання зобов'язань, то колегія суду досліджуючи доводи апеляційної скарги Позивача щодо підставності застосування до дій Відповідача пов'язаних саме із односторонньою необгрунтованою відмовою від Договору штрафних санкції на підставі пункту 7.4 Договору, зауважує наступне.
За змістом до пункту 7.4 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від Договору та/або виконання свої зобов'язань по Договору (у томи числі гарантійних зобов'язань), Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 10 % від ціни Договору.
Позивач як на підставу позовних вимог в частині стягнення штрафу покликається на те, що Відповідач листом від 13 лютого 2024 року вих. №13/02/24/1 повідомив Позивача про те, що вага товару може відрізнятись згідно густини хромованої сталі у кожній партії, типу змащення, що додається в підшипники та інших чинників та що Відповідач не може поставити на адресу Позивача відповідні роликові підшипники згідно з Договору з одночасним збереженням технічної відповідності по вазі і по геометричним розмірам, з огляду на що вказав, що у відповідності до пункту 7.4 Договору він заявляє про односторонню відмову від виконання зобов'язань по Договору та його розірвання.
В той же час, колегія суду враховуючи усе описане вище в постанові, в котре зазначає про те, що Відповідачем двічі поставлявся на адресу Позивача товар (що не заперечується Позивачем), який не був прийнятий Позивачем з огляду на невідповідність його по масі, без проведення будь-яких досліджень щодо відповідності отриманого товару саме по якості, який в свою чергу відповідав по кількості).
Водночас, Відповідач дотримуючись принципів добросовісності своєчасно повідомив Позивача про неможливість поставити на адресу Позивача відповідні роликові підшипники згідно з Договору саме з огляду на неможливість одночасного збереженням технічної відповідності по вазі і по геометричним розмірам.
Водночас, такі дії Відповідача в розрізі зворотніх дій Позивача (а саме оформлення вхідного контролю ТМЦ в односторонньому порядку без повідомлення Відповідача) на переконання апеляційного господарського суду не можна розцінювати як відмову Відповідача від виконання умов Договору (в тому числі як необгрунтовану відмову).
Більше того, такі дії та порушення Позивачем власного Положення суперечать визначенню добросовісності сторін.
Поміж тим, колегією суду також враховується й та обставина, що Відповідачем даний лист про неможливість поставлення підшипників відповідної маси та відмову від виконання умов Договору вчинено після неодноразового неприйняття Позивачем Товару, яке вчинено Позивачем як з порушенням умов Договору так і Порядку прийняття ТМЦ, а також те, що наступним листом Відповідач відмінив свій лист в частині, що стосується односторонньої відмови (та на що місцевий господарський суд приймаючи оспорюване рішення уваги не звернув).
При цьому, колегією суддів не знімається відповідальність Відповідача за відмову від Договору, однак, даний пункт Договору (7.4 Договору) трактує таку відмову як «необгрунтовану». Однак, зважаючи на описання Відповідачем у листі мотиви відмови та вчинення перед направленням такого листа неодноразових дій з поставки Товару, на переконання суду такі дії Відповідача не можна визначити як "необгрунтованість". Відповідно на переконання апеляційного господарського суду в даній справі Позивачем не доведено саме виду відмови, визначеного пунктом 7.4 Договору, та що відмова Відповідача є - необгрунтованою.
Поміж тим, заявляючи про односторонню неогрунтовану відмову Відповідача від виконання умов Договору, Позивач залишає поза увагою вчинення ним дій також в одностороньому порядку щодо оформлення та прийняття акту вхідного контролю ТМЦ, що є порушенням Порядку.
Приходячи до даних висновків колегією суду враховується й те, що в апеляційній скарзі Позивач не заперечував врахування ним листа Відповідача про відкликання листа від 13 лютого 2025 року (том 2, а.с. 81), однак, враховуючи та приймаючи таке відкликання ним таки продовжено вчинення дій щодо стягнення штрафних санкцій за односторонню необгрунтовану відмову від Договору, причиною котрих (як випливає з вищевстановленого у даній постанові) були протиправні та необгрунтовані дії самого Позивача.
Зважаючи на встановлення в даній постанові самовільної відмови Позивача від поставленого товару (його отриманні) та не проведення перевірки якості та будь-яких інших важливих характеристик товару в порядку, що був узгоджений сторонами, колегія суду виснує, що Позивач в обох випадках порушив власний Порядок приймання ТМЦ, оскільки не тільки не викликав представників Відповідача для огляду Товару, а й обмежив останнього у можливості підтвердження його якості шляхом залучення «Експерта» для оцінки якості товару, як це передбачено пунктом 3.1 Порядку.
В той же час, колегія суддів діючи в правовому полі статті 214 Цивільного кодексу України, враховує дії Відповідача спрямовані на мирне вирішення питання, що вбачається з надісланого листа від 9 травня 2024 року про відкликання листа від 13 лютого 2025 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов'язковість всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження судом під час вирішення спору доказів, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Відтак підсумовуючи усе описане вище, колегія суддів виснує, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення Відповідачем пункту 7.4 Договору, а саме щодо односторонньої «необгрунтованої» відмови від виконання Договору. Дане є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 545856 грн штрафу за односторонню необгрунтовану відмову від Договору та виконання зобов'язань.
Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду і в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 545856 грн штрафу за односторонню необгрунтовану відмову від Договору, приймаючи в цій частині нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій нарахованих на підставі пункту 7.4 Договору.
З огляду на все вищевстановлене в даній судовій постанові, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга Відповідача на рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року в справі №903/212/25 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій є підставною, обгрунтованою і підлягає задоволенню. При цьому, доводи апеляційної скарги Позивача щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій на підставі пункту 7.4 Договору не знайшли свого підтвердження та спростовуються усім описаним вище в даній постанові.
Відтак, задовільняючи апеляційну скаргу Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення суду першої інстанції від 2 червня 2025 року в справі №903/212/25 та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.
В силу дії частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційних скарг, зважаючи на відмову в задоволенні позову, задоволення апеляційної скарги Відповідача, покладаються на Позивача, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року по справі №903/212/25 - залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМ-ЮА ГРУП" на рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року по справі №903/212/25 - задоволити.
3. Рішення Господарського суду Волинської області від 2 червня 2025 року по справі №903/212/25 - скасувати.
4. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5. Стягнути з Акціонерного товариства “Укргазвидобування» (вул.Кудрявцева,26/28, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Пром-ЮА Груп» (вул.Лесі Українки,33А, м.Луцьк, Луцький район, Волинська область, 43025; код ЄДРПОУ 40618763) 38122 грн 59 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
9. Справу №903/212/25 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2025 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.